ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
13.05.2025Справа № 910/5769/25
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Приватного підприємства «ЗОЛТРАНСАВТО»
до Фізичної особи-підприємця Резцової Інни Володимирівни
про стягнення 98 244,96 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Приватного підприємства «ЗОЛТРАНСАВТО» до Фізичної особи-підприємця Резцової Інни Володимирівни про стягнення 98 244,96 грн, з яких: 80 000,00 грн заборгованості, 10 999,26 грн штрафу, 1 405,45 грн 3% річних та 5 840,25 грн інфляційних втрат.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За приписами ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Позивачем на першій сторінці позовної заяви визначено ціну даного позову в розмірі 121 272,96 грн, тоді як із прохальної його частини вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 80 000,00 грн заборгованості, 10 999,26 грн штрафу, 1 405,45 грн 3% річних та 5 840,25 грн інфляційних втрат, що разом складає 98 244,96 грн.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що розмір сплаченого ним судового збору та понесених витрат на правничу допомогу не включаються до ціни позову, а відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України відносяться до судових витрат.
Отже, суд звертає увагу позивача на необхідності уточнення ціни даного позову.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов'язує юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.
Втім, як зазначено позивачем та перевірено судом, Приватне підприємство «ЗОЛТРАНСАВТО» не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС (підтверджується відповіддю № 10562382 з ЄСІТС).
Отже, позивачем не дотримано вимог процесуального законодавства щодо виконання обов'язку із реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС, що має наслідком залишення позову без руху.
Крім того, ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, даний позов підписано представником позивача - адвокатом Юдіним В.С., на підтвердження повноважень якого долучено лише договір про надання правової (правничої) допомоги від 27.03.2025.
Однак, як вбачається із переліку додатків до позовної заяви, пунктом 14 вказано «Ордер на 1 арк.», втім вказаний документ у матеріалах даного позову відсутній, про що відповідальними працівниками відділу діловодства Господарського суду міста Києва складено акт № 144/25 від 07.05.2025.
При цьому, суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 910/7398/18 зазначено, що ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Чинна редакція ГПК України не вимагає надання разом з ордером договору про правничу допомогу, його копії або витягу.
Відповідно до зазначеного Верховним Судом в ухвалі від 02.07.2018 у справі № 910/17956/17 договір про надання правничої допомоги (за відсутності ордера, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства) не є достатнім та належним доказом повноважень адвоката в господарському процесі.
Частина 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У постанові Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.
З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно, зокрема, до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі надання до позовної заяви/заяви/скарги доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, однак за наявності у суду сумніву у їх достовірності, достатності та належності, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 6, 162, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовну заяву Приватного підприємства «ЗОЛТРАНСАВТО» залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить правильну ціну позову; доказів реєстрації позивача в системі Електронний Суд ЄСІТС (створення електронного кабінету); ордеру, виданого адвокату Юдіну В.С. для представництва інтересів Приватного підприємства «ЗОЛТРАНСАВТО» у Господарському суді міста Києва.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Трофименко