номер провадження справи 15/10/25
07.05.2025 Справа № 908/417/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25
до відповідача Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго», 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Пікалової І.С.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Батовська Т.І., адвокат, посвідчення № ЗП002205 від 11.06.2019, довіреність №20/11-55 від 20.11.2024;
від відповідача: Богославський В.А., адвокат, посвідчення № 001141 від 29.06.2016, довіреність № 382 від 18.12.2024;
установив
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до відповідача Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості в розмірі 1 612 177,08 грн, з яких: заборгованість у розмірі 1 588 930,80 грн, 3% річних в розмірі 4179,11 грн, інфляційних втрат в розмірі 19 067,17 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025, справу № 908/417/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 19.02.2025 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
21.02.2025 на адресу суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/417/25. Справі присвоєно номер провадження 15/10/25. Розгляд справи призначено здійснювати за загальними правилами позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.04.2025 о 10:00 год.
18.03.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача суд отримав:
- відзив на позовну заяву з копіями документів на підтвердження доводів відповідача, в якому він просить зупинити провадження у справі № 908/417/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднанню палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23; відмовити в задоволенні позовних вимог у справі; зменшити заявлений до стягнення позивачем розмір сум 3 % річних та інфляційних втрат на 90 %;
- заяву про долучення документів до відзиву, які з технічних причини не були долучені до матеріалів самого відзиву;
- клопотання про призначення судової економічної експертизи.
02.04.2025 через підсистему “Елетрконний суд» від позивача до суду надійшли:
- відповідь на відзив;
- заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі.
03.04.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача судом отримані заперечення проти задоволення клопотання про призначення судової економічної експертизи.
Ухвалою суду від 03.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 07.05.2025 о 10:00 год.
07.05.2025 від відповідача через підсистему “Елетрконний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив. Крім того, просив, витребувати у позивача Звіт про фінансовий результат за 2023, 2024 роки; зупинити провадження у справі № 908/417/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23; відмовити у задоволенні позовних вимог у справі № 908/417/25; зменшити заявлений до стягнення позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
В підготовчому засіданні 07.05.2025 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Акорд».
Судом перевірені повноваження представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заяву про зупинення провадження у справі № 908/417/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднанню палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та клопотання про призначення судової економічної експертизи. Також, підтримав клопотання про витребування доказів, та оголосив усне клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Представник позивача заперечила проти заявлених відповідачем клопотань (витребування доказів, призначення експертизи). Щодо клопотання про зупинення провадження у справі заперечила, оскільки вважає, що відповідач навмисно затягує розгляд даної справи. Щодо клопотання про колегіальний розгляд, зазначила, що вважає справу не складною, складу суду довіряє.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі: суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Тобто, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
При цьому пов'язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що випливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
Судом не встановлено обставин, з якими закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі та обставин, які неможливо самостійно встановити, що входять до предмету доказування у даній справі. Підстав для зупинення провадження у справі суд не вбачає.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи, суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання зазначив, що позивачем не доведено достовірність (правильність) заявлених обсягів електричної енергії для врегулювання небалансів на тимчасово окупованій території та території де ведуться бойові дії, а отже не доведено реальну (достовірну) суму заборгованості, що заявлена до стягнення.
Представник позивача заперечила з приводу призначення судової експертизи, оскільки спеціальними нормативними актами та спірним договором врегульовано порядок визначення обсягів електричної енергії для врегулювання небалансів (зокрема і під час воєнного стану), алгоритм дій при отримані первинних та розрахункових документів, узгодження таких обсягів із учасником ринку, а також порядок оплати. При цьому, не вбачається звільнення від оплати за небаланси до врегулювання суперечки, навіть якщо ця суперечка буде вирішена на користь учасника ринку, або до здійснення коригування з інших причин. Ураховуючи, що відповідач підтвердив здійснення господарської операції між ним та позивачем щодо купівлі електричної енергії для врегулювання небалансів шляхом підписання, не надав жодних заперечень щодо визначених в розрахункових та первинних бухгалтерських документах обсягів та вартості, натомість визнає такі дані при розгляді інших справ, вважаю, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив свої доводи щодо наявності та розміру заборгованості. З огляду на вище викладене, враховуючи предмет і підстави позовних вимог, з'ясування обставин, що мають значення для справи № 908/417/25 не потребує спеціальних знань, оскільки стосуються питань права.
Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
- для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що скаржники в поданих апеляційних скаргах не оскаржують факт призначення судової експертизи у справі, а вказують лише на порушення процедури під час признання даної ухвали судом першої інстанції.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
У поданому клопотанні не обґрунтовано дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Таким чином, суд не вбачає підстав для призначення у справі судової економічної експертизи.
Розглянувши клопотання відповідача про витребування у позивача Звіту про фінансовий результат за 2023, 2024 роки, суд зазначає наступне.
Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. ч. 2, 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Так, у поданому відповідачем клопотанні не зазначено заходів, які особа, яка подає клопотання, вжила для отримання такого доказу та причин неможливості самостійного отримання доказу.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи, суд зазначає наступне.
Положеннями п. 17 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про колегіальний розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала (ч. 10 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Законом не визначено, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду, а складність справи може визначатися залежно від складності спірних правовідносин, доказового наповнення матеріалів справи, неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини, тощо.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду призначити колегіальний розгляд справи лише з певним колом обставин, які, на думку заявника, свідчать про складність справи.
Таким чином, суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про призначення колегіального розгляду справи, та зробити висновок щодо обґрунтованості таких доводів.
Окрім того, положення ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлюють можливість, а не обов'язок розгляду судом справи у колегіальному складі.
В обґрунтування клопотання посилається на складність справи.
Беручи до уваги вищенаведене, з огляду на підстави та предмет позову, правову позицію сторін, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визначення категорії даної справи як складної та призначення колегіального розгляду справи. Крім того, заявником не доведено суду наявність обставин, які б обґрунтовували рівень складності справи.
З'ясувавши позицію представників позивача та відповідача щодо надання доказів, заяв по суті, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Частиною 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
У підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням вищевикладених положень, дослідивши матеріали справи, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення до судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 185, 196, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу № 908/417/25 до судового розгляду по суті на 05.06.2025 о 10:00 год.
Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4 корпус 2, кабінет № 218.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про зупинення провадження у справі.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про призначення судової економічної експертизи у справі.
4. Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про витребування доказів.
5. Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про призначення колегіального розгляду справи.
6. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
7. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено.
Ухвалу підписано 14.05.2025.
Суддя І. С. Горохов