07.05.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3898/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач),
судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.
секретар судового засідання Солодова І.М.
Представники сторін:
Від позивача: Григоріва О.Ю. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат
Від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 (повний текст рішення складено 06.11.2024, суддя Татарчук В.О.) у справі №904/3898/24
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 325 956,24 грн., з якої: 303 070,56 грн. плати за користування вагонами, 22 885,68 грн. збору за зберігання вантажу. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець, внаслідок чого позивачем нараховано плату за користування вагонами у розмірі 303070,56грнта збір за зберігання вантажу - 22885,68грн, з причин несвоєчасного забирання відповідачем на свою під'їзну колію вагонів, які надійшли на його адресу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024, у даній справі, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 325956,24 грн, з якої: 303070,56 грн плати за користування вагонами, 22885,68 грн збору за зберігання вантажу - задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) 303070,56 грн - плати за користування вагонами, 22885,68 грн - збору за зберігання вантажу та 4889,34 грн - витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, з використанням системи “Електронний суд», Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 у справі № 904/3898/24 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач зазначав, що Департаментом комерційної роботи Акціонерного товариства «Українська залізниця» на адресу структурних підрозділів та, в тому числі, регіональних філій було надіслано Лист № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
У вказаному листі зазначено, що рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні». (далі - Перелік)
В цьому Переліку зокрема вказано:
«У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, серед іншого, у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користуванні вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції.
Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин».
Скаржник зазначає, що плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, що є предметом позовних вимог у даній справі, були нараховані Позивачем за період затримки вагонів після 24.02.2022 (травень 2024). Тобто, за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення Інгулець.
Але Позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область).
Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції було здійснено перерахунок плати за користування вагонами з урахуванням вимог листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022. Було виключено час затримки вагонів за час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область) та Відповідач наголошував на тому, що Позивачем надлишково було нараховано плату за користування вагонами в розмірі 174 653,76 грн. з ПДВ.
Господарським судом було вказано, що згідно з телеграмним розпорядженням Департаменту комерційної роботи Акціонерного товариства "Укрзалізниця" №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 звільнення замовника від плати за користування вагонами за час існування перелічених у ньому виняткових обставин повинно засвідчуватися актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.
Зазначеним розпорядженням передбачено, що акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою затримки вагонів та складання акта. Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, вказаних вище.
У той же час, інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" працювало та забирало вагони на свої під'їзні колії цілодобово. Будь-яких повідомлень, щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з введенням воєнного стану на станцію призначення від відповідача не надходило.
Скаржник з такими висновками не погоджується.
Як слідує з телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, звільнення Замовника (в даному випадку - Відповідача) від плати за користування вагонами за час дії комендантської години за місцезнаходженням стації призначення не залежить від будь-яких додаткових обставин, а є безумовною підставою для неврахування часу дії комендантської години в загальний час затримки вагонів та, відповідно, звільнення від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаний час.
Відсутність актів загальної форми, які б засвідчували факт існування таких обставин (комендантської години), не спростовує факт існування самої комендантської години. Адже, факт існування комендантської години є загальновідомим, а також підтверджується відповідними розпорядженнями, що були надані Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Складання актів загальної форми для засвідчення факту існування комендантської години відповідно до вказаного телеграмного розпорядження є обов'язком Позивача, а не Відповідача.
На думку скаржника судом не були досліджені питання, з яких причин Позивачем не були складені зазначені вище акти, а також не було взято до уваги надані Відповідачем докази щодо запровадження та часу дії комендантської години.
Суд першої інстанції помилково не врахував вимоги вказаного телеграмного розпорядження, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення в частині стягнення нарахованої Позивачем за час затримки вагонів в період дії комендантської години на станції призначення плати за користування вагонами в розмірі 174 653,76 грн. з ПДВ.
Вагони пред'явлені в порушення договору № ПР/М-20240/НЮдч, п. 7, згідно якого вагони здаються на під'їзну колію ПРАТ «ІНГЗК» в тій кількості, в якій прибули. Фактично прибувало більше вагонів, а здавалось менше.
Плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу були нараховані неправомірно. Зазначене підтверджується запереченнями представників Відповідача у відомостях ф. ГУ-46, зазначена обставина в свою чергу також вказує на неправомірність дій зі сторони Позивача в частині стягнення з Відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Позивач, в порушення приписів ст. 162 ГПК України, в позовній заяві не навів жодних підстав, з яких він вважає, що нарахування плати за користування вагонами в даному спірному випадку є правомірним з його боку, а заперечення Відповідача необґрунтованим.
Відповідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддямивід 26.11.2024, у даній справі, визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/3898/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/3898/24.
06.12.2024 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 у справі №904/3898/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 07.05.2025 о 10:20 год.
20.01.2025 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що оскаржуване рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні. До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Так, у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення;
- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції;
- проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування;
- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення.
Згаданим рішенням правління передбачено, що вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
Як видно зі змісту рішення правління АТ «Укрзалізниці», користувач звільняється від сплати коштів за період затримки вагонів, яка сталась внаслідок зазначених вище обставин, тобто у разі, коли саме ці обставини стали підставою для затримки вагонів.
Що стосується твердження Відповідача про неправомірність нарахування плати за користування спірними вагонами за весь час затримку без виключення часових проміжків, коли на території Дніпропетровської області діяла комендантська година, Позивач звертає увагу на наступне.
Станція призначення Інгулець, на якій простоювали вагони з вини Відповідача, розташована на території, на якій активні бойові дії не ведуться.
З актів загальної форми, якими зафіксовано періоди затримки вагонів, та на підставі яких нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів, видно, що певна кількість періодів затримки починались у денний час.
Відповідач був у встановленому порядку повідомлений про готовність вагонів до передачі йому, але не прийняв їх. Таким чином, затримка спірних вагонів жодним чином не пов'язана із запровадженням на території області комендантської години.
У залізниці були відсутні підстави для складення актів загальної форми щодо випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, та здійснення перерахунку платежів.
Різні групи спірних вагонів простоювали з вини Відповідача на станції призначення Інгулець тривалий час - 1-3 доби безперервно, тобто не тільки під час дії режиму комендантської години. Жодних відмінностей простою вагонів вдень або вночі з точки зору нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів правилами не передбачено.
Жодним законом або іншим нормативно-правовим актом не передбачено у зв'язку з введенням комендантської години будь-які зміни в режимі роботі промислових підприємств, скасування роботи підприємств у нічну зміну, або порядку розрахунків за надані послуги.
У період простою спірних вагонів, а конкретно під час дії комендантської години, залізниця подавала на під'їзну колію Відповідача та забирала вагони, що підтверджується пам'ятками про подавання/забирання вагонів, складеними у встановленому порядку та підписаними представниками Відповідача.
Ці факти свідчать про те, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і Позивача і Відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії Російської Федерації, працюють у нічну зміну, і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях.
Тому заперечення про неправомірність нарахування плати за користування спірними вагонами за весь період затримки без виключення часових проміжків, коли на території Дніпропетровської області діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
Посилання Відповідача при цьому на окремі пункти рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) та телеграфного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 свідчить про довільне тлумачення ним на свою користь змісту цих документів без аналізу тексту документів в цілому з урахуванням об'єктивних обставин.
Тому Позивач стверджує, що плата за користування вагонами, що є предметом позову, нарахована у повній відповідності до Правил користування вагонами і контейнерами і рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т).
У апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що господарський суд під час розгляду справи залишив поза увагою його посилання на те, що вагони на його адресу прибували у більшій кількості, ніж залізниця їх передавала, при цьому посилається на п. 7 Договору.
Дійсно, відповідно до п. 7 Договору всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон.
Таким чином у договорі визначено верхню межу кількості вагонів (за кількістю осей та вагою вантажу), тобто Відповідач не має технічної можливості приймати одночасно більше вагонів, ніж передбачено цим пунктом договору.
Будь-яка інша партія вагонів, що не перевищує верхню межу, може бути подана на під'їзну колію, і відповідач не має жодних технічних перешкод для прийому цих вагонів.
Разом з тим, під час технічного огляду вагонів працівниками залізниці перед подаванням їх на під'їзну колію відповідача, можуть бути виявлені вагони з такими технічними несправностями, які не можуть бути усунені на місці. Такі вагони вилучаються та направляються для здійснення ремонту на ПТО або в депо.
У зв'язку з цим на під'їзну колію Відповідача вагони подавалися у меншій кількості, ніж прибули на станцію.
Також у апеляційній скарзі Відповідач зазначив, що залізниця діяла неправомірно та подавала комбінату порожні у кількості, недостатній для навантаження маршруту, або навпаки подавала вагони у кількості, що перевищувала переробну спроможність під'їзної залізничної колії Відповідача.
Позивач не погоджується з таким твердженням Відповідача з наступних підстав.
Порядок здавання залізницею вагонів Відповідачу передбачено Договором «Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 20.03.2020 р № ПР/М-20240/НЮдч.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (п. 7 Договору).
Планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником_вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. Тобто, залізницею виконується лише роль перевізника по доставці вантажу, зазначеного в накладній. Накопичення порожніх вагонів до кількості, необхідної для навантаження маршруту, здійснюється відповідачем самостійно.
Таким чином, Позивач вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими, а оскаржуване рішення законним.
07.05.2025 відповідач/ ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 07.05.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, Комбінат, відповідач), укладений договір №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - договір).
Відповідно до пункту 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.
Під'їзна колія обслуговується власними локомотивами.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлені на продовженні колії №3 біля вхідного світлофора "НІ", на продовженні колії №2 біля вхідного світлофора "НІІ".
Розгорнута довжина під'їзної колії становить 50624,66 погонних метрів (пункт 2 договору).
Пунктом 4 договору встановлено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
Згідно з пунктом 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або завантаження" форми ГУ-2.
Вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (пункт 6 договору).
Приписами пункту 7 договору встановлено, що всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тонн.
Пунктом 8 договору передбачено, що про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
За змістом пункту 9 договору вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 10 договору).
Згідно з пунктом 11 договору для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 год.
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У відповідності до пункту 21 договору (із змінами і доповненнями, викладеними в додатковій угоді №4 від 20.09.2021) цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 квітня 2020 до 31 березня 2025 включно.
У травні 2024 року за залізничними накладними залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства "Інгулецький ГЗК" порожні власні вагони (а.с. 184-250 том 1, 1-233 том 2, 1-250 том 3, 1-221 том 4). У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
На шляху прямування відповідні вагони було затримано через зайнятість колій на станції призначення Інгулець з вини одержувача Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Причина затримки вагонів - скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці через їх неприйняття одержувачем на свою під'їзну колію.
Факти скупчення (затримки) вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені актами загальної форми ГУ-23 №2794 від 08.05.2024, №2808 від 09.05.2024, №2813 від 10.05.2024, №2827 від 10.05.2024, №2830 від 10.05.2024, №2838 від 11.05.2024, №2845 від 11.05.2024, №2846 від 11.05.2024, №2855 від 11.05.2024, №2856 від 11.05.2024, №2861 від 12.05.2024, №2862 від 12.05.2024, №2868 від 12.05.2024, №2869 від 12.05.2024, №2870 від 12.05.2024, №2875 від 13.05.2024, №2876 від 13.05.2024, №2880 від 13.05.2024, №2881 від 13.05.2024, №2891 від 14.05.2024, №2892 від 14.05.2024, №2897 від 14.05.2024, №2898 від 14.05.2024, №2900 від 14.05.2024, №2901 від 14.05.2024, №2912 від 15.05.2024, №2913 від 14.05.2024, №2918 від 15.05.2024, №2921 від 16.05.2024, №2926 від 16.05.2024, №2927 від 16.05.2024, №2928 від 16.05.2024, №2930 від 16.05.2024, №2952 від 18.05.2024, №2953 від 18.05.2024, підписаними відповідачем із запереченнями (а.с. 69-104 том 1). Час перебування на станції призначення вагонів за цими актами охоплює час затримки відповідних вагонів за наказом.
По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 105-126 том 1).
Наведені вагони відповідач своєчасно не забрав на свої під'їзні колії, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №2794 від 08.05.2024, №2808 від 09.05.2024,
№2813 від 10.05.2024, №2827 від 10.05.2024, №2830 від 10.05.2024, №2838 від 11.05.2024, №2845 від 11.05.2024, №2846 від 11.05.2024, №2855 від 11.05.2024, №2856 від 11.05.2024, №2861 від 12.05.2024, №2862 від 12.05.2024, №2868 від 12.05.2024, №2869 від 12.05.2024, №2870 від 12.05.2024, №2875 від 13.05.2024, №2876 від 13.05.2024, №2880 від 13.05.2024, №2881 від 13.05.2024, №2891 від 14.05.2024, №2892 від 14.05.2024, №2897 від 14.05.2024, №2898 від 14.05.2024, №2900 від 14.05.2024, №2901 від 14.05.2024, №2912 від 15.05.2024, №2913 від 14.05.2024, №2918 від 15.05.2024, №2921 від 16.05.2024, №2926 від 16.05.2024, №2927 від 16.05.2024, №2928 від 16.05.2024, №2930 від 16.05.2024, №2952 від 18.05.2024, №2953 від 18.05.2024, які підписані відповідачем із запереченнями (а.с. 69-104 том 1).
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника за відомостями форми ГУ-46 №№11059285, 11059286, 12059289, 13059290, 13059291, 13059292, 13059293, 14059294, 15059295, 15059296, 15059297, 16059298, 16059299, 16059300, 17059301, 17059302, 19059306, 19059307 позивачем нараховано плату за користування вагонами - 252558,80грн та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №№10059082, 13059083, 13059084, 16059085, 16059086, 16059087, 19059089, 19059090, 19059091, 19059092, 19059093, 19059094, 21059095, 13069148, 13069149, 13069150- 19071,40грн, які відповідач підписав із зауваженнями (а.с. 127-161,162-182 том 1).
Відповідач заявлені до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 303070,56грн та збір за зберігання вантажу у сумі 22885,68грн не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд виходив з того, що розрахунок плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу проведено позивачем у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, позиція позивача підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними доказами. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (з подальшими змінами) вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Згідно статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2024 року за залізничними накладними залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства "Інгулецький ГЗК" порожні власні вагони (а.с. 184-250 том 1, 1-233 том 2, 1-250 том 3, 1-221 том 4). У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
На шляху прямування відповідні вагони було затримано через зайнятість колій на станції призначення Інгулець з вини одержувача Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Причина затримки вагонів - скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці через їх неприйняття одержувачем на свою під'їзну колію.
Факти скупчення (затримки) вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені актами загальної форми ГУ-23 №2794 від 08.05.2024, №2808 від 09.05.2024, №2813 від 10.05.2024, №2827 від 10.05.2024, №2830 від 10.05.2024, №2838 від 11.05.2024, №2845 від 11.05.2024, №2846 від 11.05.2024, №2855 від 11.05.2024, №2856 від 11.05.2024, №2861 від 12.05.2024, №2862 від 12.05.2024, №2868 від 12.05.2024, №2869 від 12.05.2024, №2870 від 12.05.2024, №2875 від 13.05.2024, №2876 від 13.05.2024, №2880 від 13.05.2024, №2881 від 13.05.2024, №2891 від 14.05.2024, №2892 від 14.05.2024, №2897 від 14.05.2024, №2898 від 14.05.2024, №2900 від 14.05.2024, №2901 від 14.05.2024, №2912 від 15.05.2024, №2913 від 14.05.2024, №2918 від 15.05.2024, №2921 від 16.05.2024, №2926 від 16.05.2024, №2927 від 16.05.2024, №2928 від 16.05.2024, №2930 від 16.05.2024, №2952 від 18.05.2024, №2953 від 18.05.2024, підписаними відповідачем із запереченнями (а.с. 69-104 том 1). Час перебування на станції призначення вагонів за цими актами охоплює час затримки відповідних вагонів за наказом.
По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 105-126 том 1).
Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, відповідно до п. 2 яких за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату.
Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами).
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Пунктом 4 Правил користування вагонами встановлено, зокрема, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (п. 5 Правил користування вагонами).
Відповідно до п. 6 Правил користування вагонами час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колії, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях (п. 7 Правил користування вагонами).
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами).
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п. 9 Правил користування вагонами).
Відповідно до п. 10 Правил користування вагонами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (п. 12 Правил користування вагонами).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування вагонами).
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами).
За час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (п. 15 Правил користування вагонами).
Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009, відповідно до якого при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції
Збір за зберігання вантажу розраховується відповідно до п.2 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1).
За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).
Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2020, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).
Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, не менш як двома особами (п. 3 Правил складання актів).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що зазначені вище вагони відповідач своєчасно не забрав на свої під'їзні колії, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №2794 від 08.05.2024, №2808 від 09.05.2024,
№2813 від 10.05.2024, №2827 від 10.05.2024, №2830 від 10.05.2024, №2838 від 11.05.2024, №2845 від 11.05.2024, №2846 від 11.05.2024, №2855 від 11.05.2024, №2856 від 11.05.2024, №2861 від 12.05.2024, №2862 від 12.05.2024, №2868 від 12.05.2024, №2869 від 12.05.2024, №2870 від 12.05.2024, №2875 від 13.05.2024, №2876 від 13.05.2024, №2880 від 13.05.2024, №2881 від 13.05.2024, №2891 від 14.05.2024, №2892 від 14.05.2024, №2897 від 14.05.2024, №2898 від 14.05.2024, №2900 від 14.05.2024, №2901 від 14.05.2024, №2912 від 15.05.2024, №2913 від 14.05.2024, №2918 від 15.05.2024, №2921 від 16.05.2024, №2926 від 16.05.2024, №2927 від 16.05.2024, №2928 від 16.05.2024, №2930 від 16.05.2024, №2952 від 18.05.2024, №2953 від 18.05.2024, які підписані відповідачем із запереченнями (а.с. 69-104 том 1).
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника за відомостями форми ГУ-46 №№11059285, 11059286, 12059289, 13059290, 13059291, 13059292, 13059293, 14059294, 15059295, 15059296, 15059297, 16059298, 16059299, 16059300, 17059301, 17059302, 19059306, 19059307 позивачем нараховано плату за користування вагонами - 252558,80грн та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №№10059082, 13059083, 13059084, 16059085, 16059086, 16059087, 19059089, 19059090, 19059091, 19059092, 19059093, 19059094, 21059095, 13069148, 13069149, 13069150- 19071,40грн, які відповідач підписав із зауваженнями (а.с. 127-161,162-182 том 1).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в сумі 303070,56 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
В силу приписів статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Між тим, відповідач не надав доказів в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів на станції призначення Інгулець, факт чого був підтверджено залізницею належним чином у вигляді повідомлення про затримку вагонів, актами форми ГУ-23.
При цьому, викладені у відомостях форми ГУ-46 зауваження відповідача не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Також доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.
Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з п. 5, п. 8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
- при затримці - з моменту затримки.
Як вже зазначалось, прийняті до перевезення позивачем вагони були затримані на станції призначення Інгулець через скупченість вагонів внаслідок несвоєчасного забирання з колій станції одержувачем вантажів, які вже прибули на його адресу, тобто з вини відповідача, факт накопичення вагонів на станції призначення підтверджується актами форми ГУ-23, в яких вказано час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Так, наявними в матеріалах справи актами форми ГУ-23 підтверджується, що відповідачем несвоєчасно забиралися вагони з колій на станції призначення, що призвело до її зайнятості.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу в сумі в сумі 22 885.68 грн.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на телеграмне розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, враховуючи що рішенням правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/платежів Акціонерного товариства "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - Перелік).
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
В Переліку зазначено, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках, зокрема, запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користуванні вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування цієї обставини. Зазначена обставина засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з підстав, визначених у Переліку, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою затримки вагонів та складання акта. Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, вказаних вище.
Затримка спірних вагонів відбулася у травні 2024 року.
Наявні в матеріалах справи акти загальної форми ГУ-23 не містить посилань на комендантську годину (на виконання вказаного вище Переліку) та свідчать про те, що вагони подавалися та забиралися позивачем у тому числі й в період дії комендантської години.
При цьому, колегія суддів враховує, рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) документом залізниці, яке не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів.
Крім того, сторонами не були внесені відповідні зміни до спірного договору щодо ненарахування плати за користування вагонами за збору за зберігання вантажів під час дії комендантської години.
Доводи про неправомірність нарахування плати за користування вагонами за весь час затримки без виключення періодів часу дії комендантської години є безпідставними з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується, що затримка вагонів виникла саме у зв'язку з запровадженням комендантської години на території, на якій розташована станція призначення.
Також, в апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що господарський суд під час розгляду справи залишив поза увагою його посилання на те, що вагони на його адресу прибували у більшій кількості, ніж залізниця їх передавала, при цьому посилається на п. 7 Договору.
Відповідно до п. 7 Договору всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон.
Отже, у договорі визначено верхню межу кількості вагонів (за кількістю осей та вагою вантажу), тобто Відповідач не має технічної можливості приймати одночасно більше вагонів, ніж передбачено цим пунктом договору.
Будь-яка інша партія вагонів, що не перевищує верхню межу, може бути подана на під'їзну колію, і відповідач не має жодних технічних перешкод для прийому цих вагонів.
Разом з тим, під час технічного огляду вагонів працівниками залізниці перед подаванням їх на під'їзну колію відповідача, можуть бути виявлені вагони з такими технічними несправностями, які не можуть бути усунені на місці. Такі вагони вилучаються та направляються для здійснення ремонту на ПТО або в депо.
У зв'язку з цим на під'їзну колію Відповідача вагони подавалися у меншій кількості, ніж прибули на станцію.
Також у апеляційній скарзі Відповідач зазначив, що залізниця діяла неправомірно та подавала комбінату порожні у кількості, недостатній для навантаження маршруту, або навпаки подавала вагони у кількості, що перевищувала переробну спроможність під'їзної залізничної колії Відповідача.
Колегія суддів не погоджується з таким твердженням Відповідача з наступних підстав.
Порядок здавання залізницею вагонів Відповідачу передбачено Договором «Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 20.03.2020 р № ПР/М-20240/НЮдч.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (п. 7 Договору).
Планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. Тобто, залізницею виконується лише роль перевізника по доставці вантажу, зазначеного в накладній. Накопичення порожніх вагонів до кількості, необхідної для навантаження маршруту, здійснюється відповідачем самостійно.
З огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 129, 275, 276, 282, 284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 у справі №904/3898/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 у справі №904/3898/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.
Повна постанова виготовлена 14.05.2025.
Головуючий суддя О.В.Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв