14.05.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2570/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лузіна Олега Миколайовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2024 (суддя Манько Г.В.)
у справі № 904/2570/24
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька Теплоцентраль"
до Фізичної особи-підприємця Лузіна Олега Миколайовича
про стягнення 66 587,76 грн,-
Акціонерне товариство (далі - АТ) "Криворізька Теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Лузіна Олега Миколайовича про стягнення 66 587,76 грн, з яких: 53 290,46 грн боргу, 230,58 грн плати за абонентське обслуговування, 2 310,65 грн 3 % річних, 7 942,82 грн інфляційних втрат та 2 813,25 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням взятих відповідачем зобов'язань за договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 1480/жб/1 від 01.11.2021 в частині своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії, а також послуги з абонентського обслуговування з листопада 2021 року по березень 2024 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2024 у справі № 904/2570/24 позов задоволено. Стягнуто з ФОП Лузіна О.М. на користь АТ "Криворізька теплоцентраль" 53 290,46 грн боргу за спожиту теплову енергію, 230,58 грн плату за абонентське обслуговування, 2 310,65 грн 3 % річних, 7 942,82 грн інфляційних втрат, 2 813,25 грн пені та 3 028,00 грн судового збору за подання позову.
Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновку про надання позивачем відповідачу теплової енергії та послуги з абонентського обслуговування за договором на заявлені суми за спірний період та невиконання ним грошового зобов'язання з оплати.
Не погодившись з вказаним рішенням ФОП Лузін О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що даний спір не підлягає розгляду господарським судом, з урахуванням спірних правовідносин та належного суб'єктного складу сторін.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
15.11.2024 до апеляційного суду позивачем подано відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 призначено розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу про державну реєстрацію прав, виданого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" від 18.06.2012 за № 34530329, за реєстраційним № 36919025 обліковується нежитлове приміщення; адреса об'єкта: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект 200-річчя Кривого Рогу, буд. 4, приміщення 17; номер запису: 9811 в книзі 19Н-507; тип речового права - право власності; власник - Лузін Олег Миколайович; підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності САЕ № 674327 / 23.05.2012 / рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна" № 160 від 10.05.2012; форма власності - приватна; частка - 1/1; дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 18.06.2012.
AT "Криворізька теплоцентраль", як виконавець послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті - https://tec.dp.ua розмістило типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за посиланням: https://tec.dp.ua/typovyj-indyvidualnyj-dogovir-pro-nadannya-poslugy-z-postachannya-teplovoyi-energiyi/, який є публічним договором приєднання (далі - типовий договір).
Оскільки протягом 30-ти днів з дня опублікування типового договору на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку № 4 по просп. 200-річчя Кривого Рогу у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, то між AT "Криворізька теплоцентраль" (виконавець) 01.11.2021 та ФОП Лузіним О.М., як споживачем, фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 1480/жб/1 від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, просп. 200-річчя Кривого Рогу, буд. 4, прим. 17 (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Обсяг спожитої у будинках послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинках за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 договору).
За змістом пункту 30 договору плата за послугу з постачання теплової енергії складається з плати за послугу, визначеної відповідно до Правил № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті виконавця - https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
Пунктами 31, 32, 34 договору передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
За умовами пунктів 51, 52 договору він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
З листопада 2021 року по березень 2024 року відповідачем спожито теплову енергію на суму 53 290,46 грн, а також отримано послугу з абонентського обслуговування на суму 230,58 грн, відповідно до наявних в матеріалах справи актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та актів надання послуг з абонентського обслуговування за адресою: м. Кривий Ріг, просп. 200-річчя Кривого Рогу, буд. 4, прим. 17.
Матеріали справи також містять акти подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 4 по просп. 200-річчя Кривого Рогу у період з листопада 2021 року по березень 2024 року, що здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону.
Враховуючи, що споживач свої зобов'язання з оплати за отриману теплову енергію та послугу з абонентського обслуговування за договором не виконав, то позивачем подано до господарського суду даний позов.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем надання відповідачу теплової енергії та послуги з абонентського обслуговування за договором на заявлені суми за спірний період, за які споживач не сплатив.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
Між сторонами справи укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 1480/жб/1 від 01.11.2021, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 193, 202 Господарського кодексу (далі - ГК) України, статтями 525, 526, 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується фактичне надання за договором позивачем відповідачу теплової енергії у сумі 53 290,46 грн та послуги з абонентського обслуговування у сумі 230,58 грн, які не оплачені споживачем, а тому позовні вимоги в цій частині правомірно задоволені судом першої інстанції.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2 310,65 грн 3 % річних, 7 942,82 грн інфляційних втрат та 2 813,25 грн пені.
Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 45 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що нараховані 2 310,65 грн 3 % річних, 7 942,82 грн інфляційних втрат та 2 813,25 грн пені, є арифметично вірними та такими, що ґрунтуються на договірних й законодавчих нормах, у зв'язку з чим ці вимоги обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Відповідач позовні вимоги по суті не заперечував, однак посилався в апеляційній скарзі на те, що даний спір не підлягає розгляду господарським судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 1480/жб/1 від 01.11.2021, укладеного між АТ "Криворізька Теплоцентраль", як виконавцем, та ФОП Лузіним О.М., як споживачем, який є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та має статус ФОП, а відтак, усупереч твердженням апелянта, цей спір правомірно розглянутий господарським судом.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, а отже підстав для скасування або зміни судового рішення не має.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275-279 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лузіна Олега Миколайовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2024 у справі № 904/2570/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2024 у справі № 904/2570/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя А.Є.Чередко
Суддя Т.А.Верхогляд