вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" квітня 2025 р. Справа № 925/605/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Тищенко О.В.
Владимиренко С.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 03.04.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024
повне рішення складене 20.12.2024
у справі № 925/605/24 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз України»
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз»
про стягнення 270 656 882,96 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз Україна» (позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (відповідач) про стягнення 270 656 882,96 грн., з них: основного боргу - 176 880 065,52 грн., 3% річних - 11 190 314,28 грн., пені - 24 469 123,79 грн. та інфляційних втрат - 58 117 379,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2501, не оплатив вартість поставленого ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та спожитого АТ "ОГС "Черкасигаз" природного газу в листопаді - грудні 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 925/605/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
27.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024 у справі № 925/605/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз Україна» 176 880 065,52 грн. основного боргу, 11 190 314,28 грн. 3% річних, 24 469 123,79 грн. пені, 58 117 379,37 грн. інфляційних витрат та 847 840,00 грн. судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що позивачем доведено порушення відповідачем зобов'язань за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 176 880 065,52 грн., а також нарахованих на суму боргу 3% річних у розмірі 11 190 314,28 грн., інфляційних втрат у розмірі 58 117 379,37 грн. та пені у розмірі 24 469 123,79 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024 у справі № 925/605/24, 10.01.2025 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024 у справі № 925/605/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для його скасування.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2025 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" по справі № 925/605/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Владимиренко С.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали господарської справи № 925/605/24.
24.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/605/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 відмовлено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024 у справі № 925/605/24 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
07.02.2025 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків та клопотанням про поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 у зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В., який входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/605/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 для розгляду справи № 925/605/24 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Владимиренко С.В., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 поновлено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" строк на звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024 у справі № 925/605/24, відкрито апеляційне провадження у справі № 925/605/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024 та призначено розгляд справи на 03.04.2025.
Розглянувши в судовому засіданні 03.04.2025 клопотання скаржника про призначення судової економічної експертизи, колегія суддів дійшла висновку відмовити в його задоволенні, з огляду на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Дослідивши підстави заявленого клопотання про призначення судової економічної експертизи, виходячи із наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів дійшла висновку, що для з'ясування необхідних для вирішення даного спору обставин відсутні підстави для призначення відповідної судової експертизи.
В судовому засіданні 03.04.2025, колегією суддів розглянуто та відхилено клопотання про зупинення провадження у справі. Відхиляючи наведене клопотання колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Враховуючи зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Відповідачем не доведено, як спір у справі № 910/3971/22, який стосується інших правовідносин та інших суб'єктів господарювання, вплине на збирання та оцінку доказів у даній справі, що стосується стягнення заборгованості за поставку газу.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість поданого клопотання про зупинення провадження у справі та про відмову у його задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024 у справі № 925/605/24 без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом Черкаської області та перевірено судом апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 880 від 04.07.2017 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» строком на три роки, як переможця конкурсу.
У зв'язку з відсутністю у Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» договору на постачання природного газу природного газу та відсутність у останнього підтверджених номінацій/реномінацій з обсягами природного газу у листопаді - грудні 2021 року оператор газотранспортної системи (оператор ГТС) автоматично включив відповідача до портфеля постачальника «останньої надії» позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Споживання Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» природного газу з ресурсу позивача стало підставою для укладення між сторонами у справі типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015 (надалі - типовий договір).
Цей типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (п. 1.1. типового договору).
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Згідно з п. 3.1. договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
В п. 4.1. договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
За умовами п. 4.2. договору об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 4.3. договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Згідно з п. 4.4. договору споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
В п. 4.5. договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п. 11.1. договору).
Позивач стверджує, що на виконання умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" виконано та забезпечено безперервне постачання природного газу відповідачу за період з 01.11.2021 по 31.12.2021.
30.11.2021 позивачем складено та підписано акт № 23313 приймання-передачі природного газу, за змістом якого за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 позивачем поставлено відповідачу 1528,50081 тис.м.куб природного газу вартістю 62 147 038,50 грн. Акт № 23313 приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 відповідачем не підписано.
10.12.2021 позивачем сформовано рахунок № 36030 на оплату природного газу на суму 62 147 038,50 грн.
23.12.2021 позивачем складено та підписано коригуючий акт № 29005 до акту приймання-передачі природного газу, за змістом якого остаточна вартість природного газу, спожитого у листопаді 2021 року становить 62 124 265,06 грн. Коригуючий акт № 29005 від 23.12.2021 відповідачем не підписано.
31.12.2021 позивачем складено та підписано акт № 32046 приймання-передачі природного газу, за змістом якого за період з 01.12.2021 по 30.12.2021 позивачем поставлено відповідачу 2203,40188 тис.м.куб природного газу вартістю 114 755 800,46 грн. Акт № 32046 приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 відповідачем не підписано.
12.01.2022 позивачем сформовано рахунок № 2683 на оплату природного газу на суму 176 880 065,52 грн. (114 755 800,46 грн. + 62 124 265,06 грн. (сальдо)).
Відповідно до витягу з інформаційної платформи оператора ГТС споживач з ЕІС-кодом 56X3800000000018 (АТ "ОГС "Черкасигаз", відповідач), закріплений у Реєстрі споживачів постачальника останньої надії з ЕІС-кодом 56Х930000008780В (ТОВ "ГК "Нафтогаз України", позивач), у періоді з 01.11.2021 по 30.12.2021.
Обсяг природного газу, використаний АТ "ОГС "Черкасигаз" з ЕІС-кодом 56X3800000000018 у вказаний період та внесений в алокацію ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з ЕІС-кодом 56Х930000008780В, становить 3731,90269 тис.куб.м.
Факт включення відповідача у спірний період до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується: листом оператора ГТС - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 25.11.2022 № ТОВВИХ-22-12812 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X3800000000018, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ, довідкою про об'єми поставленого позивачем природного газу.
Відповідач за поставлений природний газ за період з листопада 2021 року по грудень 2021 року не розрахувався, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 176 880 065,52 грн.
01.06.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 11/4.3-6646-2022 від 31.05.2022, в якій просив сплатити заборгованість за природний газ, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 01.06.2022, фіскальним чеком від 01.06.2022 та списком згрупованих поштових відправлень.
Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що заборгованість за природний газ відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 176 880 065,52 грн., а також 3% річних у розмірі 11 190 314,28 грн., пеню у розмірі 24 469 123,79 грн. та інфляційні втрати у розмірі 58 117 379,37 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлений природний газ у розмірі 176 880 065,52 грн., а також нарахованих на суму боргу 3% річних у розмірі 11 190 314,28 грн., інфляційних втрат у розмірі 58 117 379,37 грн. та пені у розмірі 24 469 123,79 грн.
Частинами 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 26 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Пунктами 17, 19 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газотранспортної системи - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі Типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
У спірних правовідносинах, Товариство з обмеженою відповідальності "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" є постачальником "останньої надії", оскільки за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України його визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу; АТ «ОГС «Черкасигаз» - оператор газорозподільної системи. Крім того з матеріалів справи вбачається, що у відповідача були відсутні постачальники природного газу (він не перебував у реєстрі споживачів будь-якого із постачальників).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
У пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи містяться такі визначення:
алокація - це обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);
номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу;
EIC-код - код енергетичної ідентифікації суб'єкта ринку природного газу та/або точки комерційного обліку, визначений за правилами Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSOG), з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, у тому числі для участі у регіональних (міжнародних) газових ринках, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу.
Пунктами 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи встановлено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ, оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору.
Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Пунктами 1, 2 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи визначено, що інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: 1) перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; 2) інформацію про всіх суб'єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; 3) інформацію про постачальника "останньої надії"; 4) інформацію про постачальників із спеціальними обов'язками; 5) інформацію про Реєстри споживачів постачальників.
Крім того, пунктом 5 глави 4 розділу Кодексу газотранспортної системи передбачено, що оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема: визначену підпунктами 1, 2, 5- 8, 12, 13, 14 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи; дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів; дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Абзацами 7- 12 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи встановлено, що реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках:
відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії";
відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником. Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу" в разі, якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах Типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до Типового договору постачання постачальником "останньої надії".
Договір між постачальником "останньої надії" та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником "останньої надії", крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператор газорозподільної системи.
Колегія суддів також зазначає, що постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501 затверджено типовий договір.
Відповідно до п. 1.1. типового договору цей типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
Згідно з п. 3.3. типового договору період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Положеннями пункту 11.1 Типового договору передбачено, що дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.
В пункті 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи визначено, що в разі, якщо за 5 днів до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі в Реєстрі постачальника із спеціальними обов'язками або постачальника "останньої надії", інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором.
Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов'язаний протягом 2 робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об'єкти такого споживача.
Пунктом 5 розділу VI Правил постачання природного газу встановлено, що після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем.
Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватися заходи з припинення розподілу / транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.
Отже, наведені приписи законодавства та умови Типового договору свідчать про:
- встановлену заборону на укладення договору постачання природного газу між постачальником "останньої надії" та споживачем за наявності у такого споживача простроченої заборгованості;
- неможливість постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживачу із перевищенням 60-добового терміну протягом календарного року;
- встановлений законодавством механізм припинення постачальником "останньої надії" постачання споживачу природного газу після закінчення 60-добового терміну постачання.
Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 917/1297/23, від 19.06.2024 у справі № 913/264/23, від 19.06.2024 у справі № 913/283/23, від 07.08.2024 у справі № 910/1007/22.
Тобто, постачальник "останньої надії" не є суб'єктом, орієнтованим на довгострокове обслуговування споживачів, а виконує виключно функцію тимчасового страхування для забезпечення безперервності газопостачання у разі виникнення кризових ситуацій. Таке обмеження стимулює споживачів до активного пошуку нового постачальника і перешкоджає залежності від послуг постачальника "останньої надії". Зазначене відповідає принципу забезпечення конкуренції на ринку природного газу, оскільки надмірно тривалий строк може створити монопольні умови для постачальника "останньої надії".
Обмеження строку до 60 днів на рік обґрунтовано тимчасовим характером функцій постачальника "останньої надії", фінансовою безпекою цього механізму, стимулюванням ринкових відносин і необхідністю забезпечення ефективності роботи енергетичного ринку. Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 910/19547/23, від 20.11.2024 у справі № 917/1297/23.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов типового договору у період з 01.11.2021 по 31.12.2021 позивачем поставлено відповідачу природний газ об'ємом 3731,90269 тис.куб.м, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: № 23313 від 30.11.2021 на суму 62 147 038,50 грн. та № 32046 від 31.2.2021 на суму 114 755 800,46 грн. Зазначені акти відповідачем не підписано.
23.12.2021 позивачем складено коригуючий акт № 29005 до акту приймання-передачі природного газу№ 23313 від 30.11.2021, відповідно до якого остаточна вартість природного газу, спожитого у листопаді 2021 року становить 62 124 265,06 грн. Коригуючий акт відповідачем також не підписано.
На оплату природного газу позивачем сформовано рахунки № 36030 від 10.12.2021 на суму 62 147 038,50 грн. та № 2683 від 12.01.2022 на суму 176 880 065,52 грн. (114 755 800,46 грн. + 62 124 265,06 грн. (сальдо)).
З витягу з інформаційної платформи оператора ГТС вбачається, що споживач з ЕІС-кодом 56X3800000000018 (АТ "ОГС "Черкасигаз", відповідач) у періоді з 01.11.2021 по 30.12.2021 закріплений у Реєстрі споживачів постачальника останньої надії з ЕІС-кодом 56Х930000008780В (ТОВ "ГК "Нафтогаз України", позивач).
Довідкою про об'єми поставленого природного газу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» підтверджується, що обсяг природного газу, використаний АТ "ОГС "Черкасигаз" з ЕІС-кодом 56X3800000000018 у вказаний період та внесений в алокацію ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з ЕІС-кодом 56Х930000008780В, становить 3731,90269 тис.куб.м.
Листом від 25.11.2022 № ТОВВИХ-22-12812 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» підтверджується включення відповідача у спірний період до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії".
Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 176 880 065,52 грн. та настання строку виконання обов'язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.
Принагідно слід зазначити, що відповідачем не спростовано, що у спірний період він не був включений до реєстру споживачів жодного з постачальників, не надав доказів складання актів приймання-передачі природного газу від інших постачальників, а тому спожиті об'єми природного газу автоматично включені оператором газотранспортної системи до портфеля постачальника "останньої надії".
Крім того, беручи до уваги інформацію надану оператором ГТС щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56X3800000000018 в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» позивача та щодо остаточної алокації відборів споживача за спірний період, доводи відповідача про неукладання договору з позивачем, є безпідставними.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не здійснення оплати природного газу, тоді як строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати настав.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не здійснено оплату за природний газ за спірний період, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача заборгованість у розмірі 176 880 065,52 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 11 190 314,28 грн., пені у розмірі 24 469 123,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 58 117 379,37 грн. за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати природного газу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
В п. 4.5. типового договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку пені, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 24 469 123,79 грн.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
Суд першої інстанції, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, дійшов обґрунтованого висновку, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача становить 58 117 379,37 грн., а 3% річних - 24 469 123,79 грн.
Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" слід відмовити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024 у справі № 925/605/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2024 у справі № 925/605/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 925/605/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, повний текст постанови складено та підписано 12.05.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді О.В. Тищенко
С.В. Владимиренко