вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" квітня 2025 р. Справа№ 910/8291/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2025, повний текст якої складено та підписано 06.02.2025
у справі №910/8291/22 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пірог Юлія Сергіївна
2. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д'яченко Євгеній Станіславович
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Рух справи
29.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» про визнання виконавчого напису від 28.07.2022 таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що простий вексель АА 2856611 від 19.07.2021 позивачем не видавався.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 позов задоволено, визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Юлією Сергіївною 28.07.2022, що зареєстрований у реєстрі за № 587, на підставі протесту у неплатежі за простим векселем, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Юлією Сергіївною 15.07.2022 за реєстровим № 513 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" за простим векселем серії АА № 2856611, зі строком платежу «за пред'явленням», на суму 1 000 000,00 грн, таким, що не підлягає виконанню та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" 3721,50 грн судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 зазначене рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.08.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №910/8291/22 скасовано. Справу №910/8291/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
За новим розглядом справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 справу №910/8291/22 передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/4772/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" (ЄДРПОУ: 41950981).
Суд, з посиланням пункт 8 частину 1 статті 20, частину 3 статті 31 ГПК України, частини 1 та 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, виходив з того, що оскільки стороною у справі є боржник та заявлені вимоги стосуються визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме простого векселя, виданого позивачем на користь відповідача, то такий спір підлягає розгляду судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цією ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати повністю, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята із порушеннями норм процесуального законодавства і підлягає скасуванню на підставі викладеного нижче:
- ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» є відповідачем у справі № 910/8291/22, до якого ТОВ «НВК «НОПЕК» заявило вимоги, що стосуються визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме простого векселя, виданого позивачем на користь відповідача;
- предметом розгляду цієї справи не є майновим спором до боржника (ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ»), як це передбачено пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України та частиною 1 та 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та не є спором про визнання недійсним правочину, укладеного боржником (ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ») з ТОВ «НВК «НОПЕК», як це передбачено частиною 1 та 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства;
- суд першої інстанції, посилаючись на висновки постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 922/928/17 не звернув уваги на те, що у справі №922/928/17 Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій у справі №922/928/17 дійшли правомірних висновків, що вказані вимоги стосуються питань формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство, а отже безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження у справі про банкрутство. Встановивши вказані обставини, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на те, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство у відповідності до вимог частини 9 статті 16 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017. На даний час в статті 16 ГПК України (в редакції чинній на теперішній час) відсутня частина 9;
- у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 922/928/17 зазначено, що справа № 922/928/17 була передана у зв'язку з необхідністю формування судом ліквідаційної маси у справі про банкрутство, а справа № 904/4772/24 про банкрутство ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» знаходиться на стадії розпорядження майном боржника, і відповідно формування ліквідаційної маси боржника ще не відбувається;
- Господарський суд міста Києва безпідставно послався на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №922/928/17.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач та треті особи згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України не скористались своїм правом та не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8291/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку із відсутністю сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. Роз'яснено скаржнику, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
05.03.2025 недоліки апеляційної скарги усунуто.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі №910/8291/22. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 14.04.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 07.04.2025 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 07.04.2025 (включно).
Явка представників сторін
В судове засідання 14.04.2025 представники учасників справи не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином в системі «Електронний суд».
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, заслухавши думку відповідача, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За правилами предметної юрисдикції, що унормовано в статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника (п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
Отже, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Провадження у справах про банкрутство об'єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів. Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами ст. 7 КУзПБ.
Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
У ч. 3 ст. 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, розгляд усіх майнових спорів, а також спорів щодо інших вимог до боржника, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19).
Системний аналіз змісту приписів ст. 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила.
Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 21.09.2021 року у справі № 905/2030/19. А саме, з прийняттям КУзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог у межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.
За матеріалами справи Судом встановлено, що 02.11.2020 ТОВ "Енерготрейдинг" (постачальник) та ТОВ "Нове обладнання" (покупець) уклали Договір, за умовами якого (п.1) постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність покупця вугільну продукцію в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах і цінах, погодженими сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях до нього.
16.07.2021 сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору, якою внесли зміни до п.5.3 вказаного Договору, згідно з яким, зокрема, визначено, що в погашення грошового зобов'язання за цим Договором покупець може передати постачальнику простий/переказний вексель.
Відповідно до Акта прийому-передачі векселя від 19.07.2021 №1 згідно з Договором ТОВ "Нове обладнання" (векселедавець) передало ТОВ "Енерготрейдинг" як векселеодержувачу, який прийняв в рахунок оплати за поставлений товар (вугілля) по Договору простий вексель серії АА №2856611 на суму 1 000 000,00 грн, дата видачі: 19.07.2021, дата погашення (платежу) "за пред'явленням". Всього за актом передано один простий вексель загальною номінальною вартістю 1 000 000,00 грн. Акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
ТОВ "Енерготрейдинг" звернулося до приватного нотаріуса із заявою від 13.07.2023 №22/07-2 про вчинення протесту в несплаті простого векселя від 19.07.2021 серії АА №2856611, місце складання місто Київ, номінальна сума векселя 1 000 000,00 грн.
Приватний нотаріус звернулася до ТОВ "Нове обладнання" із вимогою від 13.07.2022 №67/02-29 про здійснення платежу за простим векселем серії АА 2856611, виданим позивачем 19.07.2021 зі строком платежу: "за пред'явленням", за яким позивач має сплатити 1 000 000,00 грн в строк до 12 год. 00 хв. 14.07.2022. У разі неотримання до вказаного часу відповідних відомостей про оплату, приватним нотаріусом повідомлено боржника, що буде негайно вчинено відповідний протест.
15.07.2022 приватний нотаріус вчинив протест у несплаті за простим векселем серії АА 2856611 у зв'язку із неотриманням оплати на підставі ст.88 Закону "Про нотаріат" та ст.44 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі.
28.07.2022 приватний нотаріус на підставі протесту у несплаті за простим векселем (15.07.2022 реєстровий №513) вчинив виконавчий напис за реєстровим №587 про стягнення з ТОВ "Нове обладнання" на користь ТОВ "Енерготрейдинг" 1 000 000,00 грн за простим векселем серії АА 2856611, зі строком платежу "за пред'явленням", складеним 19.07.2021 у місті Києві.
03.08.2022 приватний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №587 від 28.07.2022 за №69552490.
Приватний виконавець постановою від 03.08.2022 у виконавчому провадженні №69552490 звернув стягнення на кошти, що належать ТОВ "Нове обладнання", у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах в межах суми заборгованості за виконавчим написом №587 від 28.07.2022, що разом із сумою мінімальних витрат виконавчого провадження та сумою основної винагороди складає 1 100 241,25 грн.
Приватний виконавець постановою від 03.08.2022 у виконавчому провадженні №69552490 наклав арешт на майно боржника (ТОВ "Нове обладнання") у межах суми заборгованості за виконавчим написом №587 від 28.07.2022, що разом із сумою мінімальних витрат виконавчого провадження та сумою основної винагороди складає 1 100 241,25 грн.
Предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 28.07.2022, що зареєстрований у реєстрі за №587; вказаний напис здійснено на підставі протесту у неплатежі за простим векселем, вчиненого приватним нотаріусом 15.07.2022 за реєстровим №513 про стягнення з Компанії "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" за простим векселем АА 2856611, зі строком платежу: за пред'явленням, на суму 1 000 000,00 грн; дата складання векселя - 19.07.2021.
Згідно статті 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Згідно статті 4 названого Закону видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
За змістом статті 28 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Статтею 8 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у недатуванні акцепту).
Частинами 1, 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до статті 90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Отже, виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.
Як вже зазначалось, позивач у даній справі оскаржує дії приватного нотаріуса з примусового стягнення в позасудовому порядку з векселедавця (позивача у цій справі) визначену у векселі суму грошей на користь векселедержателя - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг", відносно якого ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 року відкрито провадження у справі № 904/4772/24 про банкрутство.
Тобто спір безпосередньо стосується майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" як боржника в розумінні приписів Кодексу України з процедур банкрутства та у відповідності до статті 62 цього Кодексу підлягатиме включенню до складу ліквідаційної маси. Відповідно, усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, в контексті принципу концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство, - мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.
Таке урегулювання процедури розгляду відповідних спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
У цьому зв'язку, колегія суддів визнає непереконливими доводи апелянта в частині обґрунтувань відсутності підстав для передання цього спору до суду, в якому перебуває справа про банкрутство, через те, що спір не є майновим спором до боржника та/або спором про визнання недійсним правочину. Позаяк за змістом ч. 1 ст. 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому ч. 2 цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.
Також підлягають відхиленню і ствердження апелянта про невірне врахування судом попередньої інстанції правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 13.03.2018 у справі №922/928/17, адже зі змісту оскаржуваного судового акта вбачається посилання на висновки щодо неможливості приєднання справи, що розглядається в позовному провадженні, для розгляду по суті в межах провадження у справі про банкрутство, правомірним є передача справи до господарського суду для розгляду по суті в межах справи про банкрутство.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що імперативно встановлений обов'язок скерування справи до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, не обумовлюється лише необхідністю формування судом ліквідаційної маси у справі про банкрутство, а перед усім спрямовано на досягненні повної концентрації в межах справи про банкрутство всіх справ, пов'язаних з боржником, задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю останнього.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що дана справа підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа № 904/4772/24 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" згідно з правилами юрисдикції (підсудності), передбачених п. 8 ч. 1 ст. 20 та ст. 7 КУзПБ.
Підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження відповідача є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі №910/8291/22 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано,- 09.05.2025.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова