Справа № 638/20576/23 Головуючий суддя І інстанції Цвірюк Д. В.
Провадження № 22-ц/818/2049/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб
14 травня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Яцини В.Б.
суддів: - Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
встановив:
ОСОБА_1 у грудні 2023 року звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в якому просила стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду у розмірі 43 286 гривень та судові витрати на суму 4573 гривень 60 копійок, з яких судовий збір - 1073 гривень 60 копійок, витрати на незалежну оцінку матеріального збитку - 3500 гривень, а всього 47 858 гривень 60 копійок.
В обґрунтування позову посилалась на те, що 27.09.2023 року в належній позтивачу на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_1 сталося залиття гарячою водою з технічного приміщення. Внаслідок залиття квартири їй було завдано матеріального збитку на суму 33 286 гривень,, що підтверджується висновком про оцінку вартості матеріального збитку. Факт залиття квартири та аварії підтверджено Актом комісії від 17.10.2023 року. Вказує, що саме КП «ХТМ» є надавачем послуг в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання, а тому на переконання позивача залиття сталося саме з вини відповідача по справі. Також зазначає, що внаслідок залиття їй завдана і моральна шкода, яка виразилась у душевних навантаженнях та стражданнях, пов'язаних з усуненням наслідків залиття. Завдану моральну шкоду позивач оцінює у 10 000 гривень.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 33286 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям, 5000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також вартість проведення оцінки майнової шкоди розмірі 3500 грн всього 41786 грн.
Стягнуто з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 958 грн 86 коп.
В апеляційній скарзі КП «ХТМ» посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Скаргу мотивовано тим, що КП «ХТМ» в рамках договору №15/1 від 13.02.2012 виконало роботи з підготовки житлового будинку по АДРЕСА_2 до опалювального сезону 2022-2023, включаючи промивання та гідравлічне випробування систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, про що свідчить акт від 22.07.2022 р. підписаний представниками КП «Жилкомервіс».
Вказує, що під час випробування систем під тиском ніяких дефектів виявлено не було, однак внаслідок довготривалої експлуатації трубопроводу понад встановлений строк експлуатації. Через внутрішню корозію порив трубопроводу відбувся 27.09.2023р.
Вважає, що виходячи з наведених нормативних актів, публічного договору, укладеного КП «Жилкомсервіс» із споживачами, відповідальність за матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок залиття його квартири, повинно нести КП «Жилкомсервіс» як управитель та балансоутримувач житлового будинку, де відбулося залиття, а не відповідач.
Зазначає, що позивачами на підтвердження матеріальної шкоди надано акт про залиття, аварію, що трапилась на системі централізованого опалення, гарячого водопостачання від 17.10.2023 , акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може гуртуватися на інших документах, та не містить реквізитів, тому не може бути належним та допустимим доказом заподіяння майнової шкоди.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити оскаржене рішення суду без змін.
Не погоджується з апеляційною скаргою з наступних підстав:
1.Відповідно до п. 7 Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внурішньо-будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної власності та інших форм власності від 01 липня 2022 року, яким зазначено виконавцем відповідача - КП «Харківські теплові мережі» та укладеного з метою надання послуг з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, передбачено, що технічне обслуговування, поточний ремонт внутрішньо-будинкових систем теплопостачання житлового будинку та аварійне обслуговування здійснюється вищевказаним виконавцем на ділянці мереж внутрішньо-будинкової системи від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (не житлового приміщення).
2.Відповідач безпідставно посилається на акт від 23.07.2022 року про проведення підготовки до опалювального сезону на період 2022-2023 житлового будинку, в якому знаходиться квартира позивачки, оскільки аварійна ситуація з поривом системи централізованого опалення та системи водопостачання гарячої води на горищному перекритті (холодному даху) відбулася 27 вересня 2023 року, який відноситься до наступного опалювального сезону 2023-2024 р.р.
3.Відповідачем не були виконані п.п. 7-9 згаданого вище Публічного договору від 01 липня 2022 року, укладеного між сторонами.
4.Залиття відбулося внаслідок протиправної бездіяльності КП «ХТМ», що полягала у незабезпечення належного стану внутрішньо-будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку, технічне обслуговування яких покладено на нього, а тому з урахуванням обставин залиття квартири позивачки, а також умови укладеного між сторонами договору, саме з відповідача підлягає стягнення на користь позивачки суми завданої матеріальної шкоди (див. також аналогічні висновки Верховного Суду у постановах від 18 листопада 2929 року у справі № 639/7313/16-ц (провадження № 61-18458св19), від 04 листопада 2022 року у справі № 640/2713/18 (провадження № 61-9391св21).
5.Акт залиття від 17 жовтня 2023 року складений компетентною комісією по даній події з відповідним представником КП «ХТМ» і узгоджений КП «Жилкомсервіс», відповідає за формою та змістом вимогам, визначеними Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій».
6.Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири споживача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача не заявляв та не надав доказів щодо розмірів спричиненої споживачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносин діє презумпція вини заподіювача шкоди (див. аналогічні правові висновки Верховного Суду у постанові від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц (провадження № 61-28098св18).
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що факти спричинення матеріальної та моральної шкоди позивачу доведено належним чином, та оскільки рішеннями органу місцевого самоврядування та умовами укладеного між КП «Жилкомсервіс», як управителем будинків, з КП Харківські теплові мережі», як виконавцем послуг з утримання будинків, обов'язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій покладено на КП «Харківські теплові мережі», наявні підстави для покладення відповідальності за завдану позивачу залиттям квартири матеріальну та моральну шкоду саме на КП «Харківські теплові мережі».
Позивачем було доведено наявність шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між заподіяною шкодою та безпосередньо залиттям належного їй житлового приміщення, відповідачем не спростовано презумпцію його вини, а також приймаючи до уваги, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири позивача, що викликані внаслідок залиття, складає 33 286 гривень, суд дійшов висновку про стягнення зазначеної суми із відповідача як виконавця послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Виходячи із засад розумності та виваженості, з врахуванням тривалості часу моральних страждань, суд вважає, що моральна шкода підлягає частковому задоволенню з урахуванням обставин, що мають істотне значення для встановлення розміру такої, і на погляд суду, з врахуванням принципу справедливості, в конкретному випадку становить 5000 гривень, що на погляд суду є справедливою сатисфакцією спричинених відповідачем моральних страждань.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом ст. 6З Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції чинні на момент виникнення правовідносин),Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація
Відповідно до положень ч.2 ст.8 вказаного Закону України, виконавець комунальної послуги між іншим зобов'язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; своєчасно проводити підготовку об'єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послугу строки, встановлені законодавством; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.
Частиною 4 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 23.03.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ушивець О,Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №5758.
27 вересня 2023 року сталось залиття приміщення кімнати вказаного вище житлового приміщення гарячою водою.
Як вбачається з Акту від 17 жовтня 2023 року про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_2 , сталося залиття приміщення кімнати гарячою водою з технічного приміщення. При огляді квартири АДРЕСА_4 встановлено, що внаслідок залиття пошкоджено стелю натяжну площею 23,6 м2, стіну шпалери - площею 10м2.
Комісія прийшла до висновку, що причиною залиття квартири АДРЕСА_3 є скритий під ізоляцією дефект трубопроводу постачання гарячої води на технічному поверсі, через його внутрішню корозію внаслідок тривалої експлуатації без поточного та/або капітального ремонту.
Для визначення розміру завданої матеріальної шкоди ОСОБА_1 звернулась до суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «ПРОЕКСПЕРТ» (Сертифікат Фонду державного майна України №260/2022 від 10.06.2022 року).
Як вбачається зі звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна №210/23 від 31.10.2023 року вартість матеріального збитку, що нанесено залиттям квартири за адресою АДРЕСА_1 станом на 27.09.2023 року складає 33 286 гривень.
За складання звіту позивачем сплачено ТОВ «ПРОЕКСПЕРТ» 3 500 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №4 та квитанцією №0.0.3369743648.1.
Рішенням Харківської міської ради від 26 липня 2006 року № 69/06 було створено КП «Жилкомсервіс».
Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 статуту КП «Жилкомсервіс» метою підприємства є: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна, забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов для проживання, а предметом діяльності - укладення договорів на обслуговування житлово-комунальними послугами споживачів з виконавцями послуг, контроль за якістю послуг і виконанням умов договорів.
Рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Отже, як правильно встановлено місцевим судом, вказаним рішенням визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «ХТМ» - як виконавця послуг з їх утримання.
Згідно з розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради віл 28.02.2007 року №189 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 переданий в господарське відання КП «Жилкомсервіс».
13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» (Управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (Виконавець) було укладено договір, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, управитель зобов'язується прийняти та оплатити КП «Харківські теплові мережі» надані послуги.
Пунктами 2.3.2, 2.3.5 вказаного договору сторони передбачили, що виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором.
Відповідач всупереч свого процесуального обов'язку вказаних обставин належними та допустимими доказами не спростував.
З наведеного слідує, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для вирішення спору, обґрунтованого виходив із того, що залиття квартири позивача сталося внаслідок протиправної бездіяльності КП «Харківські теплові мережі», що полягала у незабезпеченні належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення у будинку, технічне обслуговування яких було покладено на КП «Харківські теплові мережі», а тому, враховуючи обставини, за яких сталося залиття квартири, та умови укладеного між відповідачами договору, дійшов обґрунтованого висновку, що саме з КП «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню на користь позивача сума завданої майнової та моральної шкоди.
Зазначені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про те, що КП «Харківські теплові мережі» є неналежним відповідачем у даній справі та що обов'язок по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди позивачу необхідно покласти на КП «Жилкомсервіс».
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.
Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім'я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. №___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.».
Дослідивши акт про залиття, який міститься у цій справі як письмовий доказ, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що істотних порушень, які б могли свідчить про його неправомірність або не чинність, не виявлено.
Акт залиття від 17.10.2023 року складений компетентною комісією, у належній формі, а тому не можна вважати, що він містять будь-яку неправильну чи неправдиву інформацію.
Отже, складений акт відповідає за формою та змістом вимогам, визначеним Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», оскільки в ньому зазначені всі відомості: дата та місце складання, члени комісії, місце залиття, подія, що трапилась, наслідки залиття, причини залиття.
Тому вважати зазначений доказ не допустимим та неналежним підстав не має, доводи скарги висновків суду не спростувала.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що наведені у відзиві на апеляційну скаргу аргументи спростовують доводи апеляційної скарги, які не знайшли свого належного підтвердження у матеріалах справи, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для його скасування колегією суддів не встановлено, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 375, 381- 384, 387, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 14 травня 2025 року.
Головуючий: В.Б. Яцина
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова