Житомирський апеляційний суд
Справа №296/2596/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/240/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
08 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря: ОСОБА_5 ,
представників власника майна -адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу з доповненнями представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19 березня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42024060000000039 від 03.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України,-
Вказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно вилучене 07.03.2025 в ході проведення обшуку у офісних та складських приміщеннях ТОВ «Житомирський молочний завод», за адресою: м. Житомир, просп. Незалежності, 45, а саме на:
- грошові кошти в загальній сумі 848 054 грн 00 коп.;
В частині арешту іншого майна ухвала слідчого судді не оскаржується.
Слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти можуть бути отримані кримінально протиправним шляхом внаслідок продажу продукції поза бухгалтерським обліком, а тому такі грошові кошти на даному етапі досудового розслідування відповідають ознакам речових доказів та прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
В апеляційній скарзі представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 848 054 грн 00 коп..
Вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з огляду на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що грошові кошти у загальній сумі 840 000,00 грн. на праві власності належить ОСОБА_9 , який являється співвласником ТОВ «Житомирський молочний завод», що підтверджується відповідними документами.
Посилається на те, що згідно з Індивідуальними відомостями за Формою ОК-7 підтверджується, що розмір заробітної плати ОСОБА_9 за листопад - грудень 2024 року - січень 2025 року складає 2 013 220грн. Тобто, ОСОБА_9 отримав офіційного доходу у вигляді заробітної плати у вказаній сумі.
Зазначає, що ОСОБА_9 як співвласник ТОВ «Житомирський молочний завод» надавав своєму підприємству поворотну фінансову допомогу на підставі договору позики про надання поворотної фінансової допомоги від 29.01.2024р. І, в подальшому, на виконання умов договору ТОВ «Житомирський молочний завод» здійснювало повернення фінансової допомоги ОСОБА_9 шляхом видачі готівки через касу підприємства у 2025 році у загальній сумі 1 697 000,00 грн. в період з 01.01.2025 по 27.02.2025 р., що підтверджується видатковими касовими ордерами та карткою рахунку 6852 ТОВ «Житомирський молочний завод» по контрагенту: фізична особа ОСОБА_9 (договір б/н від 01.03.2023р.).
Після цього, у відповідності до Договору про надання послуг відповідального зберігання №28/02 від 28.02.2025р. Поклажодавець ОСОБА_9 передав, а Зберігач ТОВ «Житомирський молочний завод» прийняв матеріальні цінності - грошові кошти у сумі 840 000 грн. Згідно із п.1.3. вказаного Договору Зберігач здійснює зберігання МЦ в приміщенні Будівлі №1 поверх -ІІІ каб. №139 за адресою: м.Житомир, пр-т. Незалежності, 45. Актом приймання-передачі МЦ на відповідальне зберігання від 28.02.2025р. підтверджується передача на відповідальне зберігання МЦ-грошових коштів у сумі 840 000 грн. ОСОБА_9 Зберігачу - ТОВ «Житомирський молочний завод».
У відповідності до п. 2.1.3 вказаного Договору Зберігач повідомив Поклажодавця, що внаслідок проведення слідчих дій по кримінальному провадженню №42024060000000039 від 03 липня 2024 року в приміщенні за адресою: м.Житомир, пр.-т Незалежності,45, який користується ТОВ «Житомирський молочний завод», а саме обшуку офісних приміщень у період 07-08 березня 2025 р. За результатами обшуку були вилучені грошові кошти із приміщення №139 в т.ч. у розмірі 840 000 (вісімсот сорок тисяч) грн., які перебували на відповідальному зберіганні ТОВ «Житомирський молочний завод» за умовами Договору, що підтверджується повідомленням за вих. №88 від 10.03.2025р.
За наслідками чого, Сторонами Договору про надання послуг відповідального зберігання №28/02 від 28.02.2025р. складений Акт втрати матеріальних цінностей з причин, що не залежали від Зберігача від 10.03.2025р., а саме у зв'язку з їх вилученням в період з 09 год 09 хв 07 березня 2025 року по 00 год 05 хв 08 березня 2025 року у приміщенні, яким користується ТОВ «Житомирський молочний завод» в ході слідчої дії, а саме обшуку офісних приміщень по кримінальному провадженню №42024060000000039 від 03 липня 2024 року на підставі ухвали Корольовського районного суду від 13 лютого 2025 року по справі №296/1646/25.
Стверджує, що зазначені документи підтверджують право власності ОСОБА_9 на вказані грошові кошти.
З 08.03.2025р. ОСОБА_9 обмежений у праві власності щодо свого майна, а саме володіння, і користування, і розпорядження своїми грошовими коштами.
Вказує, що ОСОБА_9 також являється суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_9 (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.09.2024, 2003050000000049681). На ФОП ОСОБА_9 працюють наймані працівники, що підтверджується Податковими розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, Розділ «Чисельність працівників», графи 101-103 та квитанціями №2 про підтвердження прийняття таких звітних документів контролюючим органом. Вказані грошові кошти необхідні для використання у своїй підприємницькій діяльності.
Посилається на те, що арешт власних грошових коштів призведе до надмірного обмеження підприємницької діяльності, а також до наступних наслідків:
збитків у вигляді штрафних санкцій по договору про надання послуг відповідального зберігання №28/02 від 28.02.2025р., передбачених П.П.5.1.-5.2. вказаного Договору;
неможливості виплатити заробітної плату частині працівників, що суттєво позначиться на інтересах цих працівників ФОП ОСОБА_9 ;
несплати податків до Державного бюджету України;
неможливості надати фінансову допомогу своєму підприємству у разі необхідності.
Крім того, вказані кошти є об'єктом оподаткування і з них були сплачені податки та обов'язкові платежі: ЄСВ, ПДФО та військовий збір до місцевого та Державного бюджетів.
Зазначає, що грошові кошти у загальній сумі 8 054 грн. перебували у тому числі на залишку у касі ТОВ «Житомирський молочний завод». Всього, у касі підприємства на залишку перебувало 8 656 грн.
Вказує, що сума різниться так як слідчий не вилучав копійки, які знаходились у запакованих конвертах/пакетиках у загальній кількості 602 грн.
Зазначає, що у вказаній ухвалі відсутній дозвіл на вилучення грошових коштів, що належать конкретним фізичним особам, в тому числі ОСОБА_9 . Отже, такі кошти не наділені ознаками щодо яких наданий дозвіл на вилучення ухвалою слідчого судді.
ОСОБА_9 не являється особою відносно якого здійснюється кримінальне провадження. ОСОБА_9 являється добросовісним набувачем, який має законне право володіння майном. Договір про надання послуг відповідального зберігання №28/02 від 28.02.2025р., а так само договір позики про надання поворотної фінансової допомоги від 29.01.2024р. - недійсними не визнані.
Вважає, що у відповідності до п. 2 ч.3 ст.132 КПК України, слідчим не було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та можливо було б допустити застосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.
В доповненнях до апеляційної скарги представник власника майна ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді.
Зазначає, що законність походження вилучених грошових коштів підтверджується документами, виданими органами державної влади, банківською установою та роботодавцем ОСОБА_9 .
Зазначає, що твердження в оскаржуваній ухвалі про відсутність маркування (що це гроші поклажодавця) випливають через не зазначення цих даних слідчим у протоколі обшуку від 07- 08.03.2025.
Посилається на те, що суду апеляційної інстанції надаються оригінал довідки про доходи, відомості розподілу витрат, платіжні інструкції, із відбитком печатки банку, та видаткові касові ордери, якими підтверджується отримання доходу та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів до Державного та місцевого бюджетів України, при виплаті ОСОБА_9 заробітної плати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до змісту ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42024060000000039 від 03.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.
Як вважає сторона обвинувачення службові особи та засновники ТОВ «Житомирський молочний завод» в період часу з 01.01.2021 року по 31.03.2024 року, здійснюючи фінансово-господарську діяльність підприємства, за рахунок заниження об'єкту оподаткування, шляхом реалізації частини продукції власного виробництва контрагентам за готівкові кошти, та без відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства, незаконно зменшити податкові зобов'язання з податку на додану вартість, в наслідок чого умисно ухилилися від сплати податку на додану вартість підприємства, на загальну суму 11258106 грн., що є особливо великим розміром.
Крім того, службові особи ТОВ «Житомирський молочний завод» в період часу з 01.01.2021 року по 31.03.2024 року, внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості щодо обсягів виготовленої та реалізованої продукції, чим вчинили службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
07.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира №296/1646/25 від 13 лютого 2025 року, було проведено обшук в офісних та складських приміщеннях ТОВ «Житомирський молочний завод», за адресою: м.Житомир, просп. Незалежності, 45, в ході якого вилучено майно, на яке потрібно накласти арешт, в тому числі грошові кошти в загальній сумі 848 054 грн. 00 коп.
08.03.2025 постановою слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області вказане майно визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 цієї статті арешт з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо це майно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, у даному випадку це майно може бути набутим кримінально протиправним шляхом або отримане юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, висновки слідчого судді щодо потреби, в арешті даного майна, з метою його збереження, на час прийняття рішення слідчим суддею є обґрунтованими.
Доводи володільців майна, що грошові кошти належать ОСОБА_9 є непереконливими, неспростовних доказів про належність його арештованих грошових коштів апелянти не надали.
Разом з тим, об'єктом кримінального правопорушення є грошові кошти в сумі 848 054 грн. 00 коп. 000 грн., які були вилучені безпосередньо у кабінеті товариства - касі, окремо не зберігалися, не мали відповідного маркування, що це гроші поклажодавця.
При цьому, зауважень з приводу належності грошових коштів ОСОБА_9 під час обшуку та при складанні протоколу висловлено не було, підтверджуючих документів не надано. Будь-яких ідентифікуючих ознак, які б вказували на належність вилучених грошей саме ОСОБА_9 такі грошові кошти не містили.
За таких обставин, на час розгляду клопотання слідчим суддею застосування арешту щодо цього майна було обґрунтованим, оскільки в іншому випадку воно могло бути втрачено, у зв'язку з чим, посилання апелянта на незаконність ухвали слідчого судді слід визнати безпідставними.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування вказаної ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу з доповненнями представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19 березня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42024060000000039 від 03.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: