Справа № 950/1117/25
Провадження № 1-кп/950/193/25
14 травня 2025 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині кримінальне провадження № 12017200090000092 за обвинуваченням
ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України,
У провадженні Лебединського районного суду Сумської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням у якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3, ч. 4 ст. 187 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими. Обґрунтованість обвинувачення підтверджується отриманими в ході досудового розслідування фактичними даними. Прокурор зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказуючи на те, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду оскільки після вчинення злочинів, 30.05.2019 виїхав за межі України. Також указує, що обвинувачений може впливати на потерпілих та свідків і вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, не має постійного джерела доходів та роботи.
Прокурор вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , частково не погодилась із клопотанням прокурора, вважала за можливе застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Зазначила, що ризики не обґрунтовані у повному обсязі, оскільки ОСОБА_5 дійсно залишив територію України, однак перебуваючи на території росії добровільно звернувся із заявою про його повернення в Україну в порядку обміну. Тобто обвинувачений усвідомлював, що повинен нести відповідальність. При цьому ОСОБА_5 в повному обсязі визнає вину, співпрацював зі слідством та майже в повному обсязі відшкодував завдані збитки потерпілим. Зазначене виключає наявність як ризиків переховування так і впливу на свідків.
Заслухавши думку учасників судового провадження, оцінивши наведені прокурором доводи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 20.03.2025 до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 17.05.2025. Судовий розгляд кримінального провадження триває та в силу об'єктивних обставин не може бути завершений до указаної дати, оскільки на даний час не досліджено усі докази, відповідно до установленого судом порядку.
Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшились, продовжують існувати ризики переховування, впливу на потерпілих та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Оцінюючи наведені прокурором обставини, суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, які виражаються у можливості обвинуваченого переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання щодо продовження застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні шести епізодів умисних корисливих злочинів проти власності, які є тяжкими та особливо тяжкими. Зокрема за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України передбачено безальтернативне покарання до 15 років позбавлення волі. Тобто тяжкість пред'явленого обвинувачення, суворість передбаченого покарання, на думку суду, надають обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, спрямованих на ухилення від суду.
До того ж ОСОБА_5 довгий час переховувався від органів досудового розслідування, перебував за межами території України.
Як уже зазначено судом, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні шести епізодів умисних злочинів проти власності, які з огляду на пред'явлене обвинувачення та обставини учинених кримінальних правопорушень (проникнення до житла, завдання потерпілим, які є особами похилого віку, тілесних ушкоджень, корисливий характер вчинених правопорушень) дають обґрунтовані підстави вважати наявним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо ризику впливу на свідків та потерпілих, то на даний час зазначений ризик не виключається, оскільки такі ще не допитані судом. До моменту ухвалення рішення про допит свідків та потерпілих та його безпосереднього проведення, існує ризик впливу на них.
Захисник зазначала, що ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв'язки з матір'ю та дітьми, однак зазначена обставина не перешкоджала йому переховуватись від органу досудового розслідування протягом майже 6 років.
Крім того, дійсні наміри повернення ОСОБА_5 на територію України в порядку обміну судом не встановлені, як і те чи були обставини повернення вимушеними чи добровільними. Крім того, визнання вини, надання показів та співпраця зі слідством перебувають в межах інтересів обвинуваченого, а тому такі обставини не виключають наявність ризиків наведених прокурором.
З огляду на викладене, суд вважає, що виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може запобігти ризикам, які встановлені судом, та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 у зв'язку із чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
З огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, враховуючи надані йому повноваження, не визначає розмір застави та не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин суд вважає за необхідне продовжити застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.07.2025 включно.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 350 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» на строк до 11.07.2025 включно.
Копію ухвали негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, направити Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_6