Справа № 577/849/25
Провадження № 2/577/537/25
05 травня 2025 року
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним Договором № 174269 від 27.01.2021 року загальною сумою 7830,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - за основною сумою боргу; 6330,00 грн. - нарахованих процентів первісним кредитором.
Крім того, ставиться питання про відшкодування 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 10500 грн. понесених витрат на правову допомогу
На обґрунтування вимог у позові вказано, що 27.01.2021 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 був укладений кредитний Договір № 174269 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє та погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Умовами вищевказаного кредитного Договору передбачено наступне:
- сума виданого кредиту: 1500,00 грн.;
- дата надання кредиту: 27.01.2021 року;
- строк кредиту: 30 днів;
- стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних.
27.01.2021 року ТОВ «Займер» перерахувало відповідачу 1500,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .
28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Займер», у тому числі і до відповідача за кредитним Договором № 174269 від 27.01.2021 року.
ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним кредитним Договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість загальним розміром 7830,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - за основною сумою боргу; 6330,00 грн. - нарахованих процентів первісним кредитором, що і стало підставою звернення до суду з позовом.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року по справі відкрито провадження та, враховуючи норми ст.ст. 274, 279 ЦПК України, постановлено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача за довіреністю адвокат Пархомчук С.В. просить розглядати справу за його відсутності, вимоги підтримує та просить відшкодувати 10500,00 грн. витрат на правову допомогу (а.с. 32-34).
Відповідач ОСОБА_1 із матеріалами справи ознайомлений (а.с. 30). Заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача не надходило, правом надання відзиву не скористався.
Європейський суд у своїх рішеннях вже неодноразово зазначав, що сторона, яка обізнана про судовий розгляд, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.
Із представлених доказів вбачається, що 27.01.2021 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 174269, за яким відповідач отримав 1500,00 грн. в безготівковій формі у національній валюті на реквізити вказаної ним платіжної карти (а.с. 9-11).
Умовами кредитного Договору передбачено:
- 1.1: Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 1500 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором;
- 1.2: кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25-02-2021. Строк дії договору 30 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами;
- 1.3: за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована;
- 1.4: кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом;
- 1.5: за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту;
- 2.1: сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору;
- 2.3: обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом;
- 2.4: у разі виникнення простроченої заборгованості за Договором грошові кошти Клієнта направляються в такій черговості:
1) в першу чергу сплачується пеня за прострочення;
2) в другу чергу оплачуються відсотки за користування кредитом;
3) у третю чергу сплачується комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту;
4) в четверту чергу повертається сума кредиту;
- 5.4: припинення або розірвання Договору не звільняє Клієнта від обов'язку повернути Товариству наданий Кредит і сплатити нараховані проценти за користування Кредитом за фактичний термін користування Кредитом в день припинення або розірвання Договору.
У п. 7 кредитного Договору відповідач указав свої реквізити: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , місце прописки: АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_4 , еmail: ІНФОРМАЦІЯ_2 Рахунок позичальника № НОМЕР_1 .
Кредитний Договір та Додаток № 1 до Договору підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «AV6141» (а.с. 11, зворотна сторона а.с. 11).
Згідно Довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «Займер», ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 174269 від 27.01.2021 року ідентифікований ТОВ «Займер». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/ (а.с. 8).
З інформаційної довідки № 848/01 від 10.01.2025 ТОВ «Платежі Онлайн» вбачається, що 27.01.2021 о 18:06:07 через платіжний сервіс «Platon» було успішно перераховано грошові кошти в сумі 1500,00 грн. на платіжну карту RAIFFEISEN BANK AVAL № НОМЕР_1 , номер транзакції 31176-35647-51333, номер замовлення А358263В152264CLY174269T1178500 (зворотна сторона а.с. 17).
28.10.2021 року ТОВ «Займер» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» уклали Договір факторингу № 01-28/10/2021 (а.с. 12-15).
На умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) (пп. 1.1 п. 1).
Загальний розмір Портфеля Заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються, складає 355346652,97 грн. (п.п. 6.1 п. 6).
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 30 січня 2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань сторонами (п.п. 3.1 п. 3).
ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» сплатило ТОВ «Займер» за відступлення права вимоги за Договором факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 року 702417,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1653 від 02.11.2021 року та 722417,04, що підтверджується платіжним дорученням № 1672 від 23.11.2021 року (зворотна сторона а.с. 16).
Згідно витягу з Реєстру боржників ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 174269 від 27.01.2021 року в сумі 7830,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - за основною сумою боргу; 6330,00 грн. - за нарахованими процентами (зворотна сторона а.с. 8).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч. 2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України регламентовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо до-говором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості та інші умови.
Отже, підписанням Договору відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що обізнаний у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» подало наступні докази:
- Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 174269 від 27.01.2021 року;
- виписку з особового рахунка за кредитним Договором № 174269 станом на 04.12.2024 року;
- додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 174269 від 27.01.2021 року, у якому розміщено Графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту. Так, за 30 днів користування кредитними коштами (строк кредитного Договору) нараховано, зокрема 900,00 грн. процентів за користування кредитом;
- інформаційну довідку ТОВ «Платежі Онлайн» про перерахування на карту № НОМЕР_1 (указана ОСОБА_1 у кредитному Договору) 1500,00 грн.;
- Договір факторингу.
Відтак, вказані документи не підтверджують наявність у відповідача заборгованості перед позивачем щодо відсотків саме у заявленому розмірі.
Даний висновок зроблений з огляду на таке.
Так, за відсутності детального розрахунку заборгованості по відсотках за певний період часу, документів підтверджуючих користування кредитними коштами (виписки по рахунку) не можна казати про доведеність визначеної позивачем заборгованості в частині нарахованих відсотків.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
За положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року (справа №755/9215/15-ц) зроблений наступний правовий висновок.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на доказування суми заборгованості для її відшкодування з іншої сторони, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду без відповідних дій з боку сторони з приводу необхідності надання чи збирання певних засобів доказування.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно правового висновку КЦС у складі ВС у постанові від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Враховуючи п. 2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою НБ України № 566 від 30 грудня 1998 року, підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України; номери рахунків; назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).
Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБ України № 254 від 18 червня 2003 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, суд позбавлений можливості самостійно визначити чи перевірити порядок, умови та розмір нарахованої заборгованості по відсотках заявленої ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», оскільки тягар доведення обґрунтованості позовних вимог покладено саме на позивача, який не надав відповідного розрахунку боргу, доказів використання кредитних коштів відповідачем, із яких мають чітко прослідковуватися суми та періоди нарахування відсотків та їх погашення боржником, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками лише у доведеному розмірі 900,00 грн. (нараховані за 30 днів - період кредитування).
До того ж слід звернути увагу, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Позивачем не надано суду доказів, що строк кредитування за Договором про надання фінансового кредиту № 174269 від 27.01.2021 року був пролонгований, тому строк кредитування становив 30 днів.
Отже, продовження нарахування процентів після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.
Водночас, вимога про стягнення 1500,00 грн. основного боргу, яка підтверджена належними доказами, підлягає задоволенню повністю.
За положеннями ст. 141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням викладеного заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн. не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталої судової практики і безумовно є занадто завищеними. На переконання суду 1500,00 грн. буде достатнім відшкодуванням вказаних витрат.
Керуючись: ст.ст. 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФК КЕШ ТУ ГОУ» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Шпола, Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 09.12.1997 року Конотопським МВ УМВС України в Сумській області, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 7, ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 174269 від 27.01.2021 року загальною сумою 2400,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати, що складаються із судового збору - 742,50 грн. та 1500,00 грн. - на правничу допомогу, всього ж 4642 грн. 50 коп.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кравченко В. О.