Справа № 463/3448/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1207/25 Доповідач: ОСОБА_2
12 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 18 квітня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 від 26 березня 2025 року про закриття кримінального провадження №12024141360000714 від 17 лютого 2024 року,
за участі заявника: ОСОБА_6
ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 квітня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 від 26 березня 2025 року про закриття кримінального провадження №12024141360000714 від 17 лютого 2024 року - відмовлено за безпідставністю.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що доводи ОСОБА_6 про незаконність оскаржуваної постанови є безпідставними та необґрунтованими, тоді як рішення слідчого є законним, обґрунтованим, таким що ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, а висновки слідчого відповідають обставинам кримінального провадження. Окрім цього, сам скаржник не зазначає, які додаткові слідчі чи процесуальні дії мали б бути вчинені в межах кримінального провадження, не вчинення яких перешкоджає встановлення істини у справі.
Не погоджуючись із згаданою ухвалою слідчого судді, заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 квітня 2025 року; скасувати постанову слідчого від 26 березня 2025 року про закриття кримінального провадження №12024141360000714 від 17 лютого 2024 року; встановити обставини про неефективне досудове розслідування та змінити слідчого; в порядку ст.55 КПК України визнати ОСОБА_6 потерпілим у кримінальному провадження №№12024141360000714 від 17 лютого 2024 року.
В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження покликається на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови ним отримано 24 квітня 2025 року.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, а слідчий суддя дійшов до помилкового висновку про те, що не діють договірні відносини між сторонами.
Звертає увагу на те, що у справі №914/2306/14 остаточне судове рішення було оголошено та набрало законної сили 03 листопада 2015 року, а не 20 серпня 2014 року (бо рішення від 2014 року скасовано постановою Верховного суду від 27 січня 2015 року). Господарський суд підтвердив дію договору, як наслідок мотиви ухвали про закриття кримінального провадження суперечать фактичним обставинам справи. Вже понад десятиліття відбувається конфлікт між ОСОБА_6 (потерпілим) та ПрАТ «Львівобленерго» за фактом самовільного відключення ФОП ОСОБА_6 із вчиненням дій, що мають ознаки кримінально караних діянь.
Вбачає в діях ПрАт ««Львівобленерго» ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 194-1 , 206,382, 162 КК України. Стверджує, що орган слідства не відбирав жодних пояснень, безпідставно не визнавав ОСОБА_6 потерпілим, ввів суд в оману поясненням щодо рішення Господарського суду Львівської області від 20 серпня 2014 року у справі №914/2306/14.
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення не подавав, що відповідно до ч.4 ст. 405 КПК України не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши апелянта на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наведені доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Щодо пропуску строків на оскарження ухвали слідчого судді, то колегія суддів, беручи до уваги правову позицію, наведену у висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду (постанова від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18) визнає такі поважними, оскільки підставність поважності пропуску строків на апеляційне оскарження, доводиться матеріалами справи, та приходить до переконання, що такий строк необхідно поновити.
Частинами 1, 2 ст.370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, вказаних вимог закону слідчим суддею при винесенні оскаржуваного рішення дотримано у повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржене під час досудового розслідування - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_6 подав скаргу слідчому судді на постанову старшого слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 від 26 березня 2025 року про закриття кримінального провадження №12024141360000714 від 17 лютого 2024 року.
Згідно зі ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Положеннями п.4 ч.1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Згідно з ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановленні відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що закриття кримінального провадження є закінченням досудового розслідування та одним із способів його остаточного вирішення, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
В силу завдань кримінального провадження слідчий повинен вчинити всі необхідні дії при проведенні досудового розслідування, які спрямовані на збирання, перевірку та оцінку доказів, версій у їх сукупності.
Як встановлено слідчим суддею та вбачається з матеріалів справи старший слідчий Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 здійснювала досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024141360000714 від 17 лютого 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні ОСОБА_6 про скасування постанови старшого слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 від 26 березня 2025 року про закриття кримінального провадження №12024141360000714 від 17 лютого 2024 року.
Так, із постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що слідчий дотримався вимог закону, дослідив обставини кримінального провадження, належним чином оцінив зібрані докази, висновки слідчого про закриття кримінального провадження ґрунтуються на оглянутих в судовому засіданні матеріалах кримінального провадження, а сама постанова слідчого є вмотивованою та її зміст відповідає фактичним обставинам справи.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин, зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин, встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи існують передбачені ст.284 КПК України підстави для його закриття.
Вказаних вимог закону слідчий суддя дотримався в повному обсязі та дійшов обґрунтованого висновку, що слідчим в ході досудового розслідування в повному обсязі встановлені обставини, які відносяться до предмету доказування у кримінальному провадженні, а постанова про закриття кримінального провадження виконана в повному обсязі з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.
З огляду на те, що під час проведення перевірки обставин, на які посилається апелянт, слідчим у відповідності до вимог ч.2 ст.9 КПК України всебічно, повно і неупереджено досліджені всі обставини кримінального провадження, у повному обсязі проведено усі необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування постанови старшого слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 від 26 березня 2025 року про закриття кримінального провадження №12024141360000714 від 17 лютого 2024 року.
Слідчий суддя при розгляді скарги перевірив дотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону, спростував наведені в скарзі мотиви та дійшов правильного висновку про законність винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий під час досудового розслідування та слідчий суддя при судовому розгляді скарги неповно та невсебічно дослідили матеріали провадження, надали неналежну правову оцінку зазначеним доказам та обставинам, на підставі чого зробили необґрунтований висновок про закриття кримінального провадження, не знайшли свого підтвердження, оскільки такі зводяться до незгоди з прийнятими процесуальними рішеннями.
Порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду апеляційної скарги, які б мали наслідком безумовне скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків слідчого та слідчого судді.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя в повній мірі ретельно перевірив доводи, які були викладені в скарзі, проаналізував та надав оцінку як повноті перевірки, так і наявності підстав для закриття кримінального провадження та прийняв мотивовану, обґрунтовану та законну ухвалу, підстав до скасування якої, за доводами апеляційної скарги ОСОБА_6 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
поновити строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 квітня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 від 26 березня 2025 року про закриття кримінального провадження №12024141360000714 від 17 лютого 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4