13 травня 2025 року
м. Київ
справа №160/21856/24
провадження № К/990/17274/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування постанов,
23 квітня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10 червня 2024 року № 6767/7;
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка оформлена довідкою від 25 липня 2024 року № 1374;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути та затвердити постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка оформлена довідкою від 18 квітня 2024 року № 1276.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною та скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10 червня 2024 року № 6767/7;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка оформлена довідкою від 18 квітня 2024 року № 1276.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
24 грудня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21856/24 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача вартість судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено без задоволення, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21856/24 - без змін.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України оскаржила їх у касаційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Так, предметом касаційного оскарження є додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у цій справі.
Верховний Суд зазначає, що оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом, та які безпосередньо пов'язані із вимогами адміністративного позову.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за скаргою на додаткове судове рішення вирішальним є питання можливості касаційного оскарження судового рішення по суті позовних вимог.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо автором касаційної скарги зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Враховуючи, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, якою переглянуте додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у цій справі, з моменту її прийняття стала невід'ємною частиною основного судового рішення, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, колегія суддів вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 252, 328, 333, КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі № 160/21856/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування постанов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська