про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
12 травня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/6257/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Пунктами 3, 4 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на зміст позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними дії працівника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - інспектора поліції Вавіленка Юрія Андрійовича, щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас, в позовній заяві зазначено, що справа про адміністративне правопорушення закрита у зв'язку з відсутністю доказів правопорушення та відсутністю складу правопорушення.
Перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів закріплений у частині першій статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 цієї частини юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з розмежуванням предметної юрисдикції адміністративних судів, закріпленим у статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а не окружним адміністративним судам.
Щодо позову в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зі змісту цієї норми вбачається, що адміністративні суди розглядають вимоги про відшкодування (стягнення або зобов'язання виплати) матеріальної та моральної шкоди лише за наявності пов'язаного публічно-правового спору, тобто якщо одночасно заявляються також конкретні вимоги щодо:
- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень;
- визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень;
- визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, або зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, або вчинити певні дії;
- інших обставин, які вказують на існування між сторонами конкретного невирішеного публічно-правового спору, через існування якого особі було завдано відповідної шкоди;
- інших порушень прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин.
Отже, в адміністративному судочинстві вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є похідними від вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень і розглядаються виключно за умови наявності вимоги про вирішення публічно-правового спору.
Водночас вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень і розглядаються виключно за умови наявності вимоги про вирішення публічно-правового спору. У випадку заявлення вимоги про відшкодування матеріальної шкоди за відсутності вимоги про вирішення публічно-правового спору, така вимога підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
При цьому, суд звертає увагу, що для розгляду адміністративним судом вимог про стягнення шкоди, такі вимоги мають бути заявлені у взаємозв'язку з вимогами, передбаченими частиною першою статті 5 КАС України.
Такий висновок суду у даній справі узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постановах від 08.04.2020 у справі №180/1560/16-а (180/3464/16-а) та Верховного Суду в постанові від 12.07.2019 у справі №592/4622/17.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з частинами першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (пункт 24 рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин, суд вважає, що вказана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, відшкодування моральної та матеріальної шкоди не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Згідно з частиною першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Отже, необхідно відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Керуючись статтями 170, 171, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.М. Петрова