12 травня 2025 року м. Львівсправа № 380/4032/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача від 24 березня 2025 року про закриття провадження у справі № 380/4032/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 із такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 гривень, за період з 25 квітня 2024 року по 25 травня 2024 року за час перебування у відпустці для лікування за станом здоров'я, за висновком постановою військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, одержаним 31 січня 2024 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 гривень, за період з 25 квітня 2024 року по 25 травня 2024 року за час перебування у відпустці за станом здоров'я, за висновком постановою військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, одержаним 31 січня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що військова частина НОМЕР_1 не здійснила виплату позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 гривень, у повному розмірі за період перебування у відпустці для лікування у зв'язку з отриманням 31 січня 2024 року тяжкого поранення з 25 квітня 2024 року по 25 травня 2024 року, що зумовило звернення позивача з цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 07 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача довідку про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за спірний період.
25 березня 2025 року представник відповідача подав через систему «Електронний суд» заяву від 24 березня 2025 року про закриття провадження у справі, яка мотивована тим, що відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу спірної додаткової винагороди за період з 25 квітня 2024 року до 25 травня 2024 року. Здійснивши нарахування та виплату позивачу відповідної додаткової винагороди з 25 квітня 2024 року до 25 травня 2024 року, відповідач виправив «порушення» (на думку позивача) в розрізі ненарахування та невиплати додаткової винагороди за вказаний проміжок часу, чим поновив право останнього на отримання вказаної винагороди до вирішення справи судом першої інстанції по суті. Отже, на переконання представника відповідача, наявні підстави для закриття судом провадження у цій справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
З огляду на вказане просить суд закрити провадження у цій справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Вирішуючи вказану заяву представника відповідача, суд зазначає таке.
Насамперед суд відзначає, що охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
Водночас, ініціюючи позов, особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Одночасно з цим задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність дійсно протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Тобто у разі виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень, суд закриває провадження у справі, якщо відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Суд відзначає, що предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 гривень, за період з 25 квітня 2024 року по 25 травня 2024 року за час перебування у відпустці для лікування за станом здоров'я, за висновком постановою військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, одержаним 31 січня 2024 року.
До заяви про закриття провадження у справі представник відповідача долучив довідку про доходи ОСОБА_1 від 22 березня 2025 року № 3-48/3176, видану військовою частиною НОМЕР_1 , зі змісту якої видно, що у квітні 2024 року позивачу виплачено 99569,90 грн додаткової винагороди, у травні 2024 року - 0,00 грн, а у червні 2024 року - 91516,13 грн. Водночас згідно з приміткою до цієї довідки у червні 2024 року позивачу здійснено донарахування додаткової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні (відпустці за станом здоров'я): за квітень 2024 року в сумі 10000,00 грн; за травень 2024 року в сумі 64516,13 грн.
Отже, наведеним підтверджуються доводи представника відповідача про те, що він здійснив нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за період з 25 квітня 2024 року до 25 травня 2024 року, який є спірним у цій справі.
Жодних доказів на спростування вказаного факту позивач до суду не подав.
Тож у межах спірних правовідносин відповідач як суб'єкт владних повноважень виправив оскаржувану бездіяльність, тим самим відновивши законні права та інтереси позивача.
Водночас вимог про відшкодування майнової чи немайнової шкоди, спричиненої безпосередньо оскаржуваною поведінкою відповідача, позивач у межах цього спору не заявляє.
Жодних належних доказів в розумінні статті 72 КАС України на підтвердження продовження існування порушення прав у спірних правовідносинах (в контексті визначених позивачем підстав позову та способу захисту) після усунення відповідачем порушення, позивачем суду не надано.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме собою суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII).
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника відповідача від 24 березня 2025 року та закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Частиною другою статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачував, а тому його повернення не здійснюється.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Заяву представника відповідача від 24 березня 2025 року про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі № 380/4032/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії закрити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 12 травня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна