справа № 380/4032/25
провадження № П/380/4955/25
12 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача від 24 березня 2025 року про залишення позову без розгляду у справі № 380/4032/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 із такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 гривень, за період з 25 квітня 2024 року по 25 травня 2024 року за час перебування у відпустці для лікування за станом здоров'я, за висновком постановою військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, одержаним 31 січня 2024 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 гривень, за період з 25 квітня 2024 року по 25 травня 2024 року за час перебування у відпустці за станом здоров'я, за висновком постановою військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, одержаним 31 січня 2024 року.
Ухвалою судді від 07 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
25 березня 2025 року представник відповідача подав через систему «Електронний суд» заяву від 24 березня 2025 року про залишення позову без розгляду, яка мотивована тим, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується щомісячно, а тому з отриманням грошового забезпечення позивачу достеменно відомо щодо розміру недоплаченого грошового забезпечення та про включення/невключення додаткової винагороди до складу грошового забезпечення. У цій справі повинен застосовуватися тримісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції після 19 липня 2022 року. Позивач з 28 листопада 2024 року не проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та 17 липня 2024 року отримав додаткову грошову винагороду за квітень і травень 2024 року. З 17 липня 2024 року позивачу повторно не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода за квітень - травень 2024 року. Отже, звернувшись до суду з цим позовом 28 лютого 2025 року, позивач без поважних причин пропустив тримісячний строк звернення до суду, передбачений частиною першою статті 233 КЗпП України, який обчислюється з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З огляду на вказане просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду із адміністративним позовом.
Вирішуючи вказану заяву представника відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок та виплату сум грошового забезпечення.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Водночас такі строки встановлені КЗпП України.
Так, 19 липня 2022 року набув чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ), яким внесено зміни до КЗпП України, зокрема частину другу статті 233 цього Кодексу викладено у такій редакції:
«Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. А починаючи з 19 липня 2022 року законодавець установив строк для звернення працівника з позовом до суду про виплату усіх сум, що належать йому при звільненні, який становить три місяці та обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд також підкреслює, що положення частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ) не лише визначають строки реалізації права на судовий захист, а й визначають час, з якого починається перебіг такого строку, а саме з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Отже, саме з подією отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, законодавець пов'язує перебіг тримісячного строку для звернення з позовом до суду.
Суд встановив, що позивач звільнений з військової служби 28 листопада 2024 року, а з цим позовом до суду, предметом якого є перерахунок грошового забезпечення, звернувся 28 лютого 2025 року, тобто з дотриманням тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України (без з'ясування навіть дати отримання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, оскільки очевидно, що таке не може відбутися раніше дати звільнення).
Водночас суд відхиляє доводи представника відповідача стосовно необхідності застосування до спірних правовідносин частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ), згідно із якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, з огляду на таке.
У цій справі наявний факт звільнення позивача з військової служби, а предметом заявленого позову є нарахування та виплата на користь позивача грошового забезпечення.
Отже, ця справа є справою про виплату сум, що належать позивачу при звільненні.
Водночас суд відзначає, що за змістом статті 116 КЗпП України до сум, що належать працівникові при звільненні, відносяться всі суми, які належать працівнику від підприємства, установи, організації, та, за загальним правилом, повинні бути виплачені в день звільнення.
Тож до спірних правовідносин застосовними є саме положення частини другої статті 233 КЗпП України, якими передбачений спеціальний тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, і до якої прямо відсилає норма частини першої цієї статті (у разі, якщо наявний випадок, передбачений частиною другою статті 233 КЗпП України).
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду з дотриманням тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 233 КЗпП України, то підстави для залишення позовної заяви без розгляду з причин пропуску позивачем встановленого строку звернення до суду відсутні.
Тож за встановлених обставин у задоволенні заяви представника відповідача від 24 березня 2025 року про залишення позову без розгляду належить відмовити.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника відповідача від 24 березня 2025 року про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.
Повний текст ухвали складено 12 травня 2025 року.
Суддя Клименко О.М.