13 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/2945/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Онисько Н.В.
учасники справи:
позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник - Павлище Максим Андрійович;
відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
21 квітня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 04.04.2025 року у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні № 76697739.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем 10 липня 2024 року в межах виконавчого провадження № 76697739 стосовно нього винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 360/910/24. Позивач вважає дану постанову протиправною, а тому з метою її скасування звернувся до суду з даним позовом.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що на виконанні у відділу перебуває виконавче провадження № 76697739 з примусового виконання виконавчого листа № 360/910/24 виданого 18 листопада 2024 року Луганським окружним адміністративним судом про: зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24 липня 2024 року, з урахуванням правових висновків суду. Проте, розрахунку стажу ОСОБА_1 встановлено, що боржником при здійсненні зарахування стажу для розрахунку розміру пенсії у подвійному розмірі зараховано лише період з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2003 року. Період роботи з 01 січня 2004 року по 30 червня 2024 року зарахований в одинарному розмірі, а період з 01 липня 2024 року по 24 липня 2024 року взагалі не враховано до страхового стажу. Таким чином, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі 360/910/24 не виконано, так як боржник не врахував повною мірою правові висновки, викладені у мотивувальній частині рішення. З огляду на вищевикладене, з урахуванням вимог статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи його щодо виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
12 травня 2025 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача, відповідно до якої просив розгляд даної справи здійснювати без його участі (а.с. 48).
Статтею 287 частиною 4 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити повністю з підстав наведених у позові.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
У відповідності до даних, які містяться в ЄДРСР, судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 360/910/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24 липня 2024 року, з урахуванням правових висновків суду.
При тому, що суд у мотивувальній частині свого рішення зазначив: «З трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 01.09.1988 вбачається, що остання у період з 01.01.2002 працювала маніпуляційною медичною сестрою наркологічного відділення Лисичанської психіатричної лікарні (надалі перейменована в: Лисичанську обласну психіатричну лікарню, Комунальне некомерційне підприємство Луганського обласного ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги»), 13.10.2016 переведена на посаду старшої медичної сестри наркологічного відділення, де і працює по цей час.» У мотивувальній частині судового рішення судом також зазначено: «оскільки даними наявної трудової книжки підтверджується, що позивачка працювала у вказаному медичному закладі, зарахування відповідачем до страхового стажу роботи позивачки у КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» (остання назва) має бути здійснено у подвійному розмірі».
18 листопада 2024 року Луганським окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист № 360/910/24 (а.с.а.с. 31,32).
На підставі вказаного виконавчого документу, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03 грудня 2024 року відкрито виконавче провадження ВП № 76697739 щодо виконання вказаного судового рішення. Серед іншого, у даній постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, надати обґрунтовану відповідь та документальне підтвердження щодо виконання рішення суду (а.с. 33).
Листом від 13 грудня 2024 №0700-0501-5/75347 Головне управління повідомляло відповідача, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 у справі №360/910/24 виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження (а.с. 9).
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. було прийнято вимогу від 31 березня 2025 року ВП № 76697739 щодо надання доказів повного виконання рішення суду, а саме: розрахунок стажу (а.с. 10).
Листом від 04 квітня 2025 № 0700-0303-5/19650 Головне управління надало відповідачу розрахунок стажу ОСОБА_1 після виконання рішення суду (а.с.а.с. 11,12).
Згідно проведеного розрахунку ОСОБА_1 встановлено, що позивачем при здійсненні зарахування стажу для розрахунку розміру пенсії у подвійному розмірі зараховано період з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2003 року. Період роботи з 01 січня 2004 року по 30 червня 2024 року зарахований в одинарному розмірі, а період з 01 липня 2024 року по 24 липня 2024 року взагалі не враховано до страхового стажу (а.с. 12).
У зв'язку з тим, що рішення суду позивачем не виконано, державним виконавцем відділу ПВР, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100 грн від 04 квітня 2025 року ВП № 76697739, зазначено вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено боржника про кримінальну відповідальність, копію постанови направлено боржнику для виконання (а.с.а.с. 13, 14).
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Згідно зі статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII) та нормами КАС України.
Відповідно до статті 63 частини 1, 2 Закону України № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно із статтею 75 частиною 1 Закону України № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду є, зокрема невиконання такого рішення суду саме без поважних причин.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) саме без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення з причин, які є неповажними.
Так, оскаржувана постанова про накладення штрафу у розмірі 5100 грн від 04 квітня 2025 року в рамках виконавчого провадження № 76697739 постановлена у зв'язку з невиконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 360/910/24, з чим позивач не погоджується.
Відтак, у межах заявленого спору необхідно встановити факт виконання чи невиконання виконавчого листа №360/910/24, виданого 18 листопада 2024 року Луганським окружним адміністративним судом з виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 360/910/24.
У відповідності до даних, які містяться в ЄДРСР, судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 360/910/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24 липня 2024 року, з урахуванням правових висновків суду. Тобто виконуючи ухвалене судом рішення відповідач зобов'язаний врахувати мотиви, з яких суду дійшов висновків щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24 липня 2024 року.
При тому, що суд у мотивувальній частині свого рішення зазначив: «З трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 01.09.1988 вбачається, що остання у період з 01.01.2002 працювала маніпуляційною медичною сестрою наркологічного відділення Лисичанської психіатричної лікарні (надалі перейменована в: Лисичанську обласну психіатричну лікарню, Комунальне некомерційне підприємство Луганського обласного ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги»), 13.10.2016 переведена на посаду старшої медичної сестри наркологічного відділення, де і працює по цей час.» У мотивувальній частині судового рішення судом також зазначено: «оскільки даними наявної трудової книжки підтверджується, що позивачка працювала у вказаному медичному закладі, зарахування відповідачем до страхового стажу роботи позивачки у КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» (остання назва) має бути здійснено у подвійному розмірі».
Окрім того, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 360/910/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у строк до 28 травня 2025 року включно подати суду звіт про фактичне виконання в повному обсязі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 360/910/24 (а.с. 44).
Вказаною ухвалою було встановлено те, що відповідачем не враховано при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2024 року у справі № 360/910/24 правові висновки суду щодо необхідності зарахування до страхового стажу періоду роботи позивачки у КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» (остання назва) з 13 жовтня 2016 року по 30 червня 2024 року на посаді старшої медичної сестри наркологічного відділення у подвійному розмірі.
Згідно проведеного розрахунку ОСОБА_1 встановлено, що позивачем при здійсненні зарахування стажу для розрахунку розміру пенсії у подвійному розмірі зараховано період з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2003 року. Період роботи з 01 січня 2004 року по 30 червня 2024 року зарахований в одинарному розмірі, а період з 01 липня 2024 року по 24 липня 2024 року взагалі не враховано до страхового стажу (а.с. 12).
Відтак, рішення суду у справі №360/910/24, на підставі якого видано 18 листопада 2024 року виконавчий лист № 360/910/24 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Закарпатській області не виконано.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження не виконання рішення суду з поважних причин.
Поважними в розумінні Закону України №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
В межах спірних правовідносин позивачем не надано жодних доказів, які б засвідчували наявність поважних причин для невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або про неможливість його виконання у терміни, визначені виконавцем, а тому відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову, та підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись статтями 242-246, 287 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 13 травня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено протягом 13 травня 2025 року.
СуддяС.Є. Гаврилко