07 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/792/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Онисько Н.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МКС ТЕПЛО" - представник - Шерегі Віктор Миколайович;
відповідач - Закарпатська митниця - представники - Сочка Оксана Ярославівна та Струк Тарас Богданович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС ТЕПЛО" до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
03 лютого 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МКС ТЕПЛО" (79005, м. Львів, вул. Зелена, 238 Б, код ЄДРПОУ 44395034) до Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ 43985560), яким просить суд: "1. Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження у справі; 2. Витребувати у Закарпатської митниці всі документи які стали підставою для прийняття рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів UA 305000/2025/0000001/1 від 03.01.2025 р.; 3. Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 305000/2025/0000001/1 від 03.01.2025 р.; 4. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 305160/2025/000003 від 03.01.2025 р.; 5. Судові витрати віднести на відповідача.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року даний позов було залишено без руху
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання було зобов'язано представника позивача надати належним чином завірені переклади всіх документів, які були подані до даної позовної заяви та складені іноземною мовою - не мовою судочинства.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару за митною декларацією, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару було надано митному органу документи, які підтверджують митну вартість товару та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару. Представник вказує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відповідач діяв правомірно, у зв'язку із чим відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що митному органу були подані неповні відомості щодо умов поставки, що вказує на обґрунтованість сумнівів митного органу у достовірності як заявлених складових митної вартості так і безпосередньо ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті на таких договірних умовах. Просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав наведених у такому позові.
В судовому засіданні представники відповідача заперечили щодо задоволення позовних вимог, просили у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що в свою чергу не заперечується сторонами спору, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МКС ТЕПЛО» (покупець) та «NIKA ROSTER MEDIA SE» (продавець, Чеська Республіка) укладено контракт № 06/04 від 06 квітня 2023 pоку, відповідно до умов якого, продавець продає, а покупець придбаває товар в кількості, за цінами і на умовах, викладених у Договорі (а.с.а.с. 11-16).
На підставі інвойсу № 240174 від 12 грудня 2024 року продавець передав, а покупець прийняв товари - матрасні пружини, що використовуються у меблевому виробництві на умовах EXW Кайсері, Туреччина (а.с.а.с. 17, 18).
Відповідно до заявки-договору від 15 грудня 2024 року № 15/12/24, поставка товару здійснена транспортним засобом А00056СН/А04331ХР, належному ПП ОСОБА_1 , вартість перевезення з Кайсері Туреччина до МП «Дяково» - 2000 Євро, з МП «Дяково» до м. Львів - 300 Євро (а.с.а.с. 19-21).
27 грудня 2024 року позивачем до митного оформлення на Закарпатській митниці подано митну декларацію № 24UA305160039014U7 із задекларованими товарами: основи матрацні: пружинний блок KTR 190*600 65 14.6.1, 80 (31*101) YATAK YAY1 (RULO) KARAYOLU - 5 шт., пружинний блок KTR 190*600 65 14.6.1, 80 (31*101) YATAK YAYI A.U.T. KARAYOLU - 5 шт., пружинний блок KTR 190*600 65 16.6.1, 80 (31*101) YATAK YAYI A.U.T. KARAYOLU - 3 шт., пружинний блок KTR 190*600 65 16.6.1, 80 (31*101) YATAK YAYI (RULO) KARAYOLU - 3 шт., пружинний блок KBR 065*180 86 11.4.2, 20(06*23) YATAK YAYI (RULO) KARAYOLU -1360 шт., пружинний блок KBR 056*180 86 11.4.2, 20(05*23) YATAK YAYI (RULO) KARAYOLU - 500 шт. Вартість товару 10901,54 доларів США. Дріт вуглецевий пружинний з нелегованої сталі, високовуглецевий, не плакований, непокритий, не шліфований, круглий діаметром 1.40 мм (-/+ 0,025). Марка сталі: no EN10270-1. Хімічний склад %: С-0,65; Мп-0,61 ;Si-0.17; S-0.0090; Р-0.005; В-0, 0035. Загально цивільного, не військового призначення. Використовується для виробництва меблів Вартість товару 4423,34 доларів США. Пружини спіральні з чорних металів, що використовуються у меблевому виробництві: Пружина спіральна HELEZON YAY 2.20 100 4Т D.D.86,0 PALETLI - 10034 кг. Вартість товару 9231,28 доларів США. Митна вартість товару визначена за основним методом ціною договору щодо товарів, які імпортуються, в розмірі 24556,16 дол. США (а.с.а.с. 28-36, 79, 82).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією подано наступні документи: інвойс № 240174 від 12 грудня 2024 року (а.с.а.с. 17, 18); автотранспортна накладна від 16 грудня 2024 року; автотранспортна накладна від 16 грудня 2024 року; супровідний документ Т1 № 24ТR060600001995М8 від 17 грудня 2024 року; декларація про походження товару № 240174 від 12 грудня 2024 року; сертифікат про походження товару № С1387050 від 16 грудня 2024 року; пакувальний лист № MMUKVIN2024-001 від 12 грудня 2024 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 39412201 від 25 листопада 2024 року (а.с. 23); платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 39411953 від 25 листопада 2024 року (а.с. 26).
Відповідно до статті 55 частини 5 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
На запит митного органу декларантом було надано наступні документи: заявку-договір від 15 грудня 2024 року № 15/12/24 на поставку товару, що здійснена транспортним засобом А00056СН/А04331ХР, належному ПП ОСОБА_1 , вартість перевезення з Кайсері Туреччина до МП «Дяково» - 2000 Євро, з МП «Дяково» до м. Львів - 300 Євро (а.с.а.с. 19-21); довідку видану перевізником ПП ОСОБА_1 про перевезення вантажу від 03 січня 2024 № 22 в якій міститься інформація про пункти відправлення та призначення та вартість транспортних витрат (а.с. 20); рахунок-проформа від 20 листопада 2024 року № 1 виробника товару Dogcelik Metal Sanayi Ve Ticarey Limited Sirketi (Туреччина), виписаний чеській компанії-продавцю NIKA Roster Media SE (а.с. 22); рахунок-проформа від 21 листопада 2024 року № MMUKVIT2024-001 виробника товарів №2 та №3 Metal Matris Sanayi Ve Ticaret A.S. (Туреччина), виписаний чеській компанії- продавцю NIKA Roster Media SE (а.с. 25); лист декларанта щодо відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості від 03 січня 2025 року б/н (а.с. 86).
На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 305000/2025/0000001/1 від 03 січня 2025 року та у зв'язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 305160/2025/000003 від 03 січня 2025 року (а.с.а.с. 37-41).
У графі 33 вищевказаного рішення «обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, наступне: «В рамках реалізації положень статей 52, 53. 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: подані декларантом до митного оформлення основні документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті; невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст. 58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті; надані декларантом на запит митного органу додаткові документи є недостатніми для визнання заявленої митної вартості товару. За результатами розгляду наданих до митного документів встановлено наступне. Товар переміщується в межах посередницького контракту від 06.04.2023 № 06/04 (далі - Контракт) з чеською компанією NIKA Roster Media SE. Згідно з рахунком-фактурою, імпорт товарів здійснюється на умовах поставки EXW Kayseri (Туреччина). У Калькуляції витрат на доставку вантажу від 24.12.2024 № б/н, видану перевізником ФОП ОСОБА_1 , вказано, що транспортні витратило кордону України (Дякове-Халмеу) складають 2000,00 EUR. Водночас, ані пункт відправлення ані протяжність маршруту в даному документі не зазначено, що унеможливлює здійснення перевірки числового значення транспортних витрат. Договір на перевезення товару та калькуляція транспортних витрат до митного оформлення не надавалися. Відповідно до п. 6.1 контракту розрахунок за товар здійснюється на умовах передплати або відтермінування платежу згідно проформи-інвойсу або інвойсу за товар перерахунком на розрахунковий рахунок Продавця, однак до митного оформлення рахунок проформа не надавався. Також, за результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваних товарів є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів. З урахуванням зазначеного вище, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв'язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ здійснено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок тощо); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На запит митного органу декларантом було надано рахунок проформу виробника товару від 21.11.2024 № MMUKVIT2024-001, рахунок проформу виробника товару від 20.11.2024 № 1, заявку на перевезення товару від 15.12.2024 № 15/12/24, довідка про перевезення, видана ПП Дьордяй від 03.01.2024 № 22, лист декларанта щодо відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості від 03.01.2025 б/н. Додатково надані документи не спростували суттєво нижчий рівень митної вартості товару в порівнянні з аналогічними товарами, митне оформлення яких вже здійснено. Право на консультацію з митним органом відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст. 58 МКУ, оскільки відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у тому числі ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не застосовувався у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних товарів з дотриманням вимог статей 59 та 61 МКУ. Метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувався у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості подібних товарів з дотриманням вимог статей 60 та 61 МКУ (у тому числі в частині здійснення коригувань на умови поставки). Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару № 1 за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних товарів (основи матрацні - пружинний блок, європейського виробництва), оформлених за МД № UA204130/2024/013311 від 21.08.2024 та № UA204130/2024/013499 від 26.08.2024-2,51 дол. США/кг (FCA Nidzica Польща, резервний метод, посередницький контракт). Отже, визначена за резервним методом митна вартість товару № 1 у валюті контракту становить 2,51 дол. США/кг. При визначенні числового значення митної вартості товару № 2 за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних товарів (дріт вуглецевий пружинний з нелегованої сталі турецького виробництва), оформлених за МД № UA806020/2024/006560 від 07.10.2024-1.175 дол. США/кг (EXW Косаеіі Туреччина, резервний метод, прямий контракт) та № UA901020/2024/008387 від 07.11.2024 - 1,252 дол. США/кг (EXW Kocaeli (TR), резервний метод, прямий контракт). З урахуванням меншої з наявних вартостей, при визначенні числового значення митної вартості обрано митну вартість товару за МД N« UA806020/2024/006560 від 07.10.2024. Отже, митна вартість товару №2, визначена за резервним методом, становить 1,175 дол. США/кг. При визначенні числового значення митної вартості товару № 3 за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних товарів (пружини спіральні з чорних металів для виробництва меблів європейського виробництва), оформлених за МД № UA807200/2024/018673 від 19.12.2024-2,4723 дол/кг (EXW Lecco Італія, основний метод, прямий контракт) та № UA807200/2024/009462 від 12.06.2024 - 2,4848 дол/кг (EXW Lecco Італія, основний метод, прямий контракт); урахуванням меншої з наявних вартостей, при визначенні числового значення митної вартості обрано митну вартість товару за МД № UA807200/2024/018673 від 19.12.2024. Отже, митна вартість товару № 3, визначена за резервним методом, становить 2,4723 дол/кг.».
Не погоджуючись, у тому числі, й із зазначеними вище рішеннями позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.
Статтею 19 частиною 2 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Як передбачено статтею 49 частиною 1 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із статтею 52 частинами 1, 2 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За статтею 52 частини 3 пункту 3 МК України Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти.
Відповідно до статті 53 частин 1, 2, 3 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно із статтею 257 частинами 1, 3 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Як передбачено статтею 52 частиною 2 пунктом 2 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із статтею 55 частиною 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Вимогами статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Верховний Суд у постановах від 08 серпня 2024 року, що ухвалена у справі № 300/2049/19, від 21 квітня 2021 року, що ухвалена у справі № 809/1838/15 роз'яснив, що приписи чинного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2021 року, що ухвалена у справі № 120/2634/19-а звернув увагу на необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб'єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.
Судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугували:
не можливість перевірки достовірності числового значення заявлених до митного оформлення транспортних витрат, оскільки у документі форми під назвою «Калькуляція витрат на доставку вантажу» від 24 грудня 2024 року № б/н, видану перевізником ФОП ОСОБА_1 , вказано, що транспортні витрати до кордону України (Дякове-Халмеу) складають 2000 EUR, навантаження включено у вартість транспортування, а страхування вантажу не здійснювалось. Водночас, ані пункт відправлення, ані протяжність маршруту в даному документі не зазначені, що унеможливлює здійснення перевірки числового значення транспортних витрат та не дозволяє вважати даний документ калькуляцією (розрахунком) транспортних витрат. Договір (або заявка, тощо) на перевезення товару та реальна калькуляція витрат на транспортування до митного оформлення не надавались;
відповідно до пункту 6.1 контракту, розрахунок за товар здійснюється на умовах передплати або відтермінування платежу згідно проформи-інвойсу або інвойсу за товар перерахунком на розрахунковий рахунок Продавця. Однак, в інвойсі № 240174 від 12 грудня 2024 року умови оплати не зазначені, а рахунок-проформа до митного оформлення не надавався.
А відтак, відповідач вказує, що витрати на транспортування, так само як і умови оплати, не піддаються перевірці та обчисленню, що суперечить нормам статті 52 частини 2 пункту 2 МКУ, відповідно до яких декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані у тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Разом з тим судом встановлено та відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву не заперечується, що на запит митного органу, який було надіслано відповідно до статті 54 частини 5 пункту 2 МК України, позивачем до Закарпатської митниці, окрім раніше доданих до митної декларації документі, додатково було подано:
заявку-договір від 15 грудня 2024 року № 15/12/24 на поставку товару, що здійснена транспортним засобом А00056СН/А04331ХР належному ПП ОСОБА_1 , вартість перевезення з Кайсері Туреччина до МП «Дяково» - 2000 Євро, з МП «Дяково» до м. Львів - 300 Євро (а.с.а.с. 19-21); довідку видану перевізником ПП ОСОБА_1 про перевезення вантажу від 03 січня 2024 № 22 в якій міститься інформація про пункти відправлення та призначення та вартість транспортних витрат (а.с. 20); рахунок-проформа від 20 листопада 2024 року № 1 виробника товару Dogcelik Metal Sanayi Ve Ticarey Limited Sirketi (Туреччина), виписаний чеській компанії-продавцю NIKA Roster Media SE (а.с. 22); рахунок-проформа від 21 листопада 2024 року № MMUKVIT2024-001 виробника товарів №2 та №3 Metal Matris Sanayi Ve Ticaret A.S. (Туреччина), виписаний чеській компанії- продавцю NIKA Roster Media SE (а.с. 25); лист декларанта щодо відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості від 03 січня 2025 року б/н (а.с. 86).
Вказані документи були надані представником позивача до суду належним чином завірені із офіційним перекладом на державну мову (а.с.а.с. 116-128).
З урахуванням цього суд вважає, що позивач під час митного оформлення надав відповідачеві усі необхідні документи, які чітко ідентифікували маршрут перевезення товару, містили об'єктивні і достовірні дані вартості перевезення товару до кордону України та які за своїм розміром відповідають розміру транспортних витрат, включених позивачем до заявленої ним митної вартості.
Відтак, вказані документи спростовують висновки відповідача з приводу не можливості перевірки достовірності числового значення заявлених позивачем до митного оформлення транспортних витрат.
Даючи правову оцінку доводам відповідача щодо надання позивачем до митного оформлення висновку про вартість майна (звіту про оцінку майна) № 215/10/124 від 22 жовтня 2024 року, який, за твердженнями митного органу, не містить в собі достатньої інформації щодо комплектності та ваги окремих взятих до порівняння оцінювачем аналогів, в якому невірно проведено коригування на вагу аналогів та в якому невірно застосовано коефіцієнт фізичного зносу, що викликає у відповідача сумніви у проведеному розрахунку вартості оцінюваного товару, суд виходить з наступного.
За встановлених під час розгляду справи обставин суд приходить до переконання, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових заявленої декларантом митної вартості товару, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.
Твердження відповідача стосовно того, що за результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваних товарів є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів, суд відхиляє, оскільки, відповідно до роз'яснень Верховного Суду (постанови від 15 лютого 2023 року. Що ухвалена у справі № 815/2552/16, від 12 липня 2022 року, що ухвалена у справі № 814/2172/16, від 16 квітня 2019 року, що ухвалена у справі № 815/2146/16), формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
У постанові від 19 листопада 2024 року, що ухвалена у справі № 420/23588/23 Верховний Суд деталізує, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Окрім цього суд враховує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач пояснення щодо зроблених ним коригувань з урахуванням характеристики (комплектації, року виготовлення та фізичного стану) ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки, комерційних умов, тощо, не обґрунтував, а лише послався на дату та номер двох інших митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування, без порівняння характеристик імпортованих товарів, через що оскаржуваного рішення не відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статті 2 КАС України (тобто прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення).
Подібну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 16 січня 2025 року, що ухвалена у справі № 160/939/24, від 19 червня 2024 року, що ухвалена у справі № 815/822/18, від 20 липня 2023 року, що ухвалена у справі № 640/22572/20, від 18 серпня 2021 року, що ухвалена у справі № 160/4944/19 та від 29 вересня 2020 року, що ухвалена у справі №520/7041/19.
Згідно з статтею 242 частиною 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевказане, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги позивача про скасування картки в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 264 частини 11 МК України, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Із наведених положень випливає, що однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.
Отже, скасування судом рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС ТЕПЛО" (79005, м. Львів, вул. Зелена, 238 Б, код ЄДРПОУ 44395034) до Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 305000/2025/0000001/1 від 03 січня 2025 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 305160/2025/000003 від 03 січня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 07 травня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 13 травня 2025 року.
СуддяС.Є. Гаврилко