13 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/6433/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 35 від 28.08.2024 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 12.11.2021, виходячи з вислуги років - 26 років 07 місяців 04 дні.
В обґрунтування позову зазначив, що дії відповідача порушують конституційне право на належний соціальний захист та є неправомірними, а рішення про відмову у призначення пенсії є незаконним. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Вказує на те, що звільнений з військової служби наказом командувача НГУ від 01.11.2021 року з 11.11.2021 року, коли була чинна попередня редакція Порядку №393, якою передбачалося зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років. за Законом №2262-ХІІ. Посилається на позицію Верховного Суду у постанові від 27.03.2024 року у справі №140/11144/23.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження, з викликом сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, із якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову зазначає, що саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення пільгової пенсії. Вказує на те, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги, оскільки такий не має встановленої ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" необхідної календарної вислуги років.
Відповідно до положень ч. 5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 11.11.2021 року № 248 припинено контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звільненого відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з військової служби наказом командувача НГУ від 01.11.2021 № 206 о/с у запас, у зв'язку з закінченням строку контракту 11 листопада 2021 року.
Відповідно до зазначеного наказу вислуга років ОСОБА_1 станом на 11 листопада 2021 року становить:
час служби в календарному обчисленні - 21 рік 07 місяців 24 дні;
час служби в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги років) 04 роки 11 місяців 10 днів (а.с. 6).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі № 260/11059/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення пенсії за вислугу років згідно з пункту «а» частин першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; зобов'язано Головне управління Національної гвардії України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 12 листопада 2021 року, виходячи з вислуги років - 26 років 07 місяців 4 дні.
На виконання зазначеного рішення суду Головне управління Національної гвардії України, листом від 09.08.2024 скерувало до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області необхідні документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з п. «а» ст. 12 Закону 2262-XII (а.с. 10).
За результатами розгляду поданих Головним управлінням Національної гвардії України документів про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону 2262-XII, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач) рішенням № 35 від 28.08.2024 відмовило позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, покликавшись на відсутність необхідної календарної вислуги років на дату звільнення, що і стало предметом розгляду вказаної справи.
Предметом спору в цій справі є дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII у зв'язку з тим, що наявної в позивача вислуги в календарному обчисленні недостатньо для призначення такої пенсії.
Правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №520/5695/23 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 року підтримав правовий висновок, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а про те, що до правовідносин, пов'язаних з призначенням пенсії за вислугу років відповідні правові норми, зокрема, Порядку №393 підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинна на момент звернення особи до територіального органу Національної поліції України із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років.
У зазначеній постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок: призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись із заявою для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (набрання чинності Постановою №119, якою внесені зміни до Порядку №393) здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.
Рішенням суду у справі №260/11059/23 встановлено, що 15.11.2023 року представник позивача звернувся до Головного управління Національної гвардії із адвокатським зверненням із адвокатським зверненням щодо підготуванням та поданням до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи про призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262, тобто після 19.02.2022 року.
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду до спірних правовідносин, які виникли у даній справі суд вважає, що ОСОБА_1 як особа, яка звернулась із заявою про призначення пенсії після набрання чинності Постановою №119, права на призначення пенсії відповідно до Закону №2262-XII із зарахування вислуги років в пільговому обчисленні не має, у зв'язку з чим відповідач законно відмовив у призначенні пенсії за вислугу років.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 лютого 2025 року у справі №520/34488/23.
Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та достатніх доказів зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень, на підставі, у спосіб передбачений законодавством, що спростовує вимоги адміністративного позову.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав зазначених у позовній заяві.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС.А. Гебеш