13 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1628/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач) у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.02.2025) просив:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
зобов'язати відповідача видати наказ, яким перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 14.05.2023 по 03.10.2023 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації про України.
14.05.2023 позивач отримав поранення, у зв'язку із чим перебував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах, з огляду на що, має право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн. за період з 14.05.2023 по 03.10.2023.
Проте Військова частина НОМЕР_1 протиправно не здійснила нарахування та виплату такої додаткової грошової винагороди, у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.28).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні (а.с.33-35). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
В той же час, з наявних у позивача виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та довідок про перебування на лікуванні вбачається, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом, який відсутній у Довідці за формою 5, тобто не пов'язаним із захистом Батьківщини.
Окрім того, на переконання відповідача, відомості, що вказані у довідці військово-лікарської комісії від 03.10.2023 №3246 не можуть вважатися належною підставою для виплати додаткової грошової винагороди, оскільки пунктом 12 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що саме довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, є підставою для нарахування та виплати такої допомоги.
Як наслідок, відповідач стверджує, що позивач не набув права на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень за період перебування на стаціонарному лікуванні, оскільки його перебування на такому лікуванні не було пов'язане із травмуванням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами спору.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) №367 від 21.12.2023 рядового за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира бригади, призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 05.12.2023 №605-РС на посаду номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 , слід вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби - с. Панка Чернівецької області (а.с.22).
Довідкою Військової частини НОМЕР_1 №22/6/694А від 20.05.2023 визначено, що 14.05.2023 рядовий ОСОБА_1 одержав вибухову травму у вигляді цефалгічного синдрому за наступних обставин: під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, збройними формуваннями російської федерації був нанесений артилерійський обстріл позицій в районі населеного пункту Масютівка, Куп'янського району, Харківської області. Травма не пов'язана з вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення. Перебував в засобах захисту. В стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння не перебував (а.с.25).
Відповідно до довідки відповідача №222/6/821А від 30.05.2023 зазначено, що 15.05.2023 рядовий ОСОБА_1 одержав закритий частковий підшкірний розрив правового ахіллового сухожилля. Як обставини при яких позивачем отримана вказана травма зазначено: під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, збройними формуваннями російської федерації був нанесений артилерійський обстріл позицій в районі населеного пункту Масютівка, Куп'янського району, Харківської області. Травма не пов'язана з вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення. Перебував в засобах захисту. В стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння не перебував (а.с.45).
З 18.05.2023 по 08.06.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ХКЛ ЗТ №2 філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2185, з таким діагнозом: підшкірний розрив правого ахіллового сухожилля. Виражений больовий синдром (а.с.14).
Згідно із відпускного квитка №1372А від 10.06.2023 (а.с.12 зворот) рядовий ОСОБА_1 вибув у відпустку за станом здоров'я строком на 30 діб (до 11.07.2023).
З 11.07.2023 по 25.07.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні ортопедії і травматології Нововолинської КНП НЦМЛ, що підтверджується копією із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого 4233249 (а.с.7) із наступним діагнозом: комбінована контрактура правого гомілково-ступневого суглобу після пластики ахіллового сухожилка (22.05.2023) з приводу підшкірного розриву правого ахіллового сухожилку (15.05.2023).
У період з 25.07.2023 по 09.08.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні фізичної і реабілітаційної медицини Нововолинської центральної міської лікарні із наступним діагнозом: комбінована контрактура правого гомілково-ступневого суглоба після пластики ахіллового сухожилка (22.05.2023) з приводу підшкірного розриву правого ахіллового сухожилку (15.05.2023). Післятравматична невропатія правого малогомілкового нерва зі стійким вираженим больовим синдромом. Помірним парезом правої стопи, порушенням функції в повній мірі. Вказане підтверджується копією виписки із медичної картки стаціонарного хворого №1235056 (а.с.7 зворот).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 03.10.2023 №3246 гарнізонної ВЛК при військовій частині № НОМЕР_3 проведено медичний огляд позивача, за яким діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): наслідки операції: пластики правого ахіллового сухожилка (22.05.2023) з приводу повного підшкірного розриву (15.05.2023) у вигляді зміцнілого рубця, післятравматичної невропатії дистальних відділів правого малогомілкового нерва з незначними чутливими та рухомими розладами, без порушення функції правої нижньої кінцівки. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми (поранення, контузії) №222/6/821А від 30.05.2023, видана в/ч НОМЕР_1 . Тяжкість отриманої травми: тяжка (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007) (а.с.23).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000,00 грн за період з 14.05.2023 по 03.10.2023 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2, 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та триває станом на час розгляду даної справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168, абзацом першим пункту 1 якої (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
При цьому абзацами 3-4 пункту 1-2 Постанови №168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно з абз. 1, 2 п. 2-1 Постанови №168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.
При цьому Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. №260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 р. (далі - Порядок №260).
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Згідно з п. 9, п. 10 розділу XXXIV Положення №260 (тут і далі - в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Абзацом 4 пункту 11 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Пунктом 12 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Згідно з п. 13 розділу XXXIV Положення №260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Отже, військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. При цьому право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою ж для виплати вказаної додаткової винагороди у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування після отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва), за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем, а також висновок (постанова) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, згідно з яким отримане військовослужбовцем поранення кваліфікується як тяжке. Вказані документи, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди.
Таким чином, нормами Постанови №168 та Порядку №260 встановлено наступні умови, необхідні для виплати військовослужбовцям збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме:
а) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
в) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому ані Постанова №168, ані Порядок №260 не містять жодних обмежень щодо періоду та/або кількості днів перебування на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Главою 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402), визначено порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.
Так, згідно з пунктами 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Відповідно до п. п. «а», п. п. «б» п. 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України. Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби». Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Пунктом 21.7 глави 21 розділу II Положення №402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі. На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця. Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва).
Як встановлено судом та підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2023№222/6/821А (а.с.45) рядовий ОСОБА_1 15.05.2023 одержав закритий частковий підшкірний розрив правового ахіллового сухожилля. Як обставини при яких позивачем отримана вказана травма у згадуваній довідці зазначено наступне: під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, збройними формуваннями російської федерації був нанесений артилерійський обстріл позицій в районі населеного пункту Масютівка, Куп'янського району, Харківської області. Травма не пов'язана з вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення. Перебував в засобах захисту. В стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння не перебував.
У період з 18.05.2023 по 08.06.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ХКЛ ЗТ №2 філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2185, з таким діагнозом: підшкірний розрив правого ахіллового сухожилля. Виражений больовий синдром (а.с.14).
Також із вказаної виписки з медичної карти стаціонарного хворого №2185 значиться, що 07.06.2023 позивач оглянутий ВЛК за ст. 81 гр. ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. Рекомендовано контрольний огляд травматологом за місцем проходження відпустки за тиждень до закінчення відпустки (а.с.14 зворот).
Згідно відпускного квитка №1372А від 10.06.2023 (а.с.12 зворот) рядовий ОСОБА_1 вибув у відпустку за станом здоров'я строком на 30 діб (до 11.07.2023).
У період з 11.07.2023 по 25.07.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні ортопедії і травматології Нововолинської КНП НЦМЛ, що підтверджується копією із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого 4233249 (а.с.7) із наступним діагнозом: комбінована контрактура правого гомілково-ступневого суглобу після пластики ахіллового сухожилка (22.05.2023) з приводу підшкірного розриву правого ахіллового сухожилку (15.05.2023).
У період з 25.07.2023 по 09.08.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні фізичної і реабілітаційної медицини Нововолинської центральної міської лікарні із наступним діагнозом: комбінована контрактура правого гомілково-ступневого суглоба після пластики ахіллового сухожилка (22.05.2023) з приводу підшкірного розриву правого ахіллового сухожилку (15.05.2023). Післятравматична невропатія правого малогомілкового нерва зі стійким вираженим больовим синдромом. Помірним парезом правої стопи, порушенням функції в повній мірі. Вказане підтверджується копією виписки із медичної картки стаціонарного хворого №1235056 (а.с.18 зворот-19).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 03.10.2023 №3246 гарнізонної ВЛК при військовій частині № НОМЕР_3 проведено медичний огляд позивача, за яким діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): наслідки операції: пластики правого ахіллового сухожилка (22.05.2023) з приводу повного підшкірного розриву (15.05.2023) у вигляді зміцнілого рубця, післятравматичної невропатії дистальних відділів правого малогомілкового нерва з незначними чутливими та рухомими розладами, без порушення функції правої нижньої кінцівки. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми (поранення, контузії) №222/6/821А від 30.05.2023, видана в/ч НОМЕР_1 . Тяжкість отриманої травми: тяжка (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007) (а.с.23).
Відтак, наданими доказами підтверджено пов'язаність отриманого позивачем 15.05.2023 поранення/травми із захистом Батьківщини, під час воєнного стану, а також те, що це поранення є тяжким, та доведено факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманою травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини у період з 18.05.2023 по 08.06.2023, 11.07.2023 по 25.07.2023 та 25.07.2023 по 09.08.2023 та у відпустці для лікування у зв'язку із отриманням такого поранення/травми у період 10.06.2023 до 11.07.2023.
При цьому суд звертає увагу, що діагнози з якими позивач поступав та перебував на стаціонарному лікуванні (вказані у медичних картках позивача №2185 (а.с.14), №4233249 (а.с.7) та №1235056 (а.с.7 зворот)) пов'язані із травмою, отриманої останнім 15.05.2023 під час захисту Батьківщини (закритий частковий підшкірний розрив правового ахіллового сухожилля).
У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди за період з 14.05.2023 по 03.10.2023.
Як уже зазначалося судом вище, виплата збільшеної до 100 000 грн винагороди здійснюється за умови перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).
Наявними у матеріалах справи підтверджено факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після поранення за період з 18.05.2023 по 09.08.2023 включно.
Жодних доказів на підтвердження факту перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування після поранення у період з 10.08.2023 по 03.10.2023 матеріали справи не містять, стороною позивача до суду не надано.
Надані позивачем довідки та протоколи обстежень від 20.09.2023 (а.с.10), від 25.09.2023 (а.с.9 зворот, 13 зворот, 16) свідчать виключно про факти медичних обстежень останнього та не вказують про перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні.
З огляду на наведене, а також враховуючи те, що на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , суд, з метою поновлення порушеного права позивача, доходить висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, за час перебування останнього на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення, тобто за період з 18.05.2023 по 09.08.2023 включно у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини третьої статті 139 Кас України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, відтак питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується.
Окрім того позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 7000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: копія договору про надання правничої допомоги від 22.12.2023 (а.с.20), додатку від 22.12.2023 до вказаного договору (а.с.20 зворот), який містить інформацію про склад витрат та розрахунок на професійну правничу допомогу.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що вказаний договір про надання правничої допомоги від 22.12.2023 не містить підпису позивача по справі. Договір підписано виключно адвокатом Урсаленко Б.О.
Відсутність в матеріалах справи підписаного договору про надання правової допомоги не дає можливість суду встановити відповідність заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн волевиявленню сторін.
Відтак, заявлені у позовній заяві до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн відшкодуванню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини, та у відпустках для лікування після тяжкого поранення, тобто за період з 18.05.2023 по 09.08.2023 включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаного із захистом Батьківщини, та у відпустці для лікування після тяжкого поранення, тобто за період з 18.05.2023 по 09.08.2023 включно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 13 травня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя Н. В. Стецик