про повернення позовної заяви
13 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4488/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі, що складає 8 мінімальних пенсій за віком за 2024 рік, відповідно до частини 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язання відповідача виплатити разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі, що складає 8 мінімальних пенсій за віком за 2024 рік, відповідно до частини 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Даною ухвалою визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
12.05.2025 представник позивача адвокатка Шляхтур Н.В. на виконання ухвали суду подала клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому посилається на те, що позивач не мав обґрунтованих причин сумніватися в добросовісності дій відповідача до моменту, коли не отримав відповідної грошової допомоги у передбаченому розмірі. Через відсутність спеціальних правових знань та обізнаності щодо строків звернення до суду, позивач не вжив заходів для оскарження дій пенсійного органу у встановлений строк.
Крім того, у 2024 році позивач звертався за даною виплатою до 01 листопада поточного року, як було передбачено постановою Кабінету Міністрів України №754 від 21 липня 2023 року (у відповідній редакції), затверджений Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», який відповідно до пункту 1 визначає- механізм здійснення ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і “Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога).
Так, пунктом 4 вказаного Порядку було передбачено, що отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7,9, 10, 10-1, 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.
Оскільки 1 листопада поточного року виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого особа могла очікувати на отримання більшої суми, ніж їй була нарахована, то перебіг строку звернення до суду з таким позовом, на думку представника позивача, слід обраховувати з 1 листопада відповідного року, за який виплачується разова грошова допомога.
Внаслідок того, що позивач не є обізнаний у сфері права та вважав, що може звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у будь-який час без обмеження строків.
Крім того, у клопотанні посилаються на положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо можливості поновлення строку звернення до суду з поважних причин, а також на положення Конституції України та практику Європейського суду з прав людини, яка підтверджує необхідність забезпечення ефективного доступу до суду. Також просить врахувати, що на території України діє воєнний стан, що додатково ускладнює можливість своєчасного звернення до суду.
Відтак, просить поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Аналізуючи доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, суд враховує наступне.
Як визначено частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому “повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.
Предметом даного позову є виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу як особі з інвалідністю внаслідок війни до Дня Незалежності у 2024 році.
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Як слідує із листа Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.03.2025 №0300-0405-8/17166, у відповідь на адвокатський запит представника позивача, щорічна разова грошова виплата, передбачена Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», отримана ОСОБА_1 в серпні 2024 року в розмірі 2900,00 грн.
Таким чином, процесуальний строк на звернення до суду з позовом про захист права на отримання в належному розмірі разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік розпочався для позивача з 01.09.2024 та, відповідно закінчився 01.03.2025 (після спливу шести місяців).
Разом з тим, ОСОБА_1 з даним позовом до суду щодо захисту свого права на отримання в належному розмірі допомоги до Дня незалежності України за 2024 рік звернувся 01.05.2025.
Суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що перебіг строку звернення до суду з цим позовом відповідно до пункту 4 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і “Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754, слід обраховувати з 1 листопада відповідного року, за який виплачується разова грошова допомога, оскільки, як зазначалося судом вище, предметом даного позову є виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу як особі з інвалідністю внаслідок війни до Дня Незалежності у 2024 році, а не до Дня Незалежності у 2023 році.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.08.2024 у справі №420/9301/24 дійшов наступного висновку: “… у разі, коли позивач вважає, що виплата до Дня Незалежності України за 2023 рік виплачена йому не у повному обсязі, перебіг строку на оскарження таких дій (бездіяльності) розпочинається від дати отримання такої допомоги».
Відтак, строк звернення до суду з даним позовом слід також починати обраховувати з дати отримання спірної такої допомоги.
Суд наголошує, що позивач з позовною заявою звернувся 01.05.2025, тобто з пропуском встановленого ч. 2 статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду щодо вимог, які стосуються виплати за 2024 рік, оскільки таку допомогу у зменшеному розмірі позивачу було виплачено в серпні 2024 року, що вказано у листі відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Надаючи оцінку твердженням представника позивача, що викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, суд наголошує, що в даному випадку реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строків звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, оскільки чинним законодавством не визначено обов'язку пенсійного органу інформувати особу про здійснення їй виплати грошової допомоги до Дня Незалежності.
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що пенсія та вищевказана грошова допомога у її складі виплачені позивачеві у серпні 2024 року, відтак на той момент у нього була можливість перевірити суму виплати та дізнатися про її склад. Правова необізнаність позивача не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Також стороною позивача не обґрунтовано порушення строку звернення до суду з цим позовом внаслідок введення на території України воєнного стану. Більш того, на території Волинської області, де проживає позивач, не ведуться активні бойові дії.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вказані представником позивача у клопотанні від 12.05.2025 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є, на думку суду, неповажними, а тому суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не надав, тому застосовуючи зазначений вище правовий висновок Верховного Суду, слід дійти висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення
Суддя Н. В. Стецик