Справа №478/528/25 пров. №2/478/272/2025
про залишення позовної заяви без руху
09 травня 2025 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Казанківської селищної ради, Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту,
05 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Казанківської селищної ради, Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-МК №034221 позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 6,2796 га., кадастровий номер: 4823655100:23:000:0173, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області.
Вказана земельна ділянка перебувала в користуванні (оренді) у СТОВ «Відродження» на підставі договору оренди землі №336 від 31 січня 2018 року, який було укладено строком на 7 років, до 31 січня 2025 року.
З метою продовження орендних правовідносин, 03 лютого 2025 року між позивачем ОСОБА_1 та СТОВ «Відродження» було підписано договір оренди землі №735. Під час проведення державної реєстрації зазначеного вище договору оренди позивач ОСОБА_1 перебуваючи у Центрі надання адміністративних послуг Казанківської селищної ради дізнався про арешт його майна отримавши Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, номер інформаційної довідки:414981995, де в розділі «Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна» мається запис - тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 6871310; зареєстровано: 26.03.2008 14:48:34 за №6871310 реєстратором Казанківська державна нотаріальна контора, 56002 Миколаївська область Баштанський район сщ. Казанка, вул. Миру 213, (05164)9-13-32, info@kz.mk.notary.ua; підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника АА №081719 від 17.03.2008 року Відділ державної виконавчої служби Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області; об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; заявник: Казанківська державна нотаріальна контора 56000 Миколаївська обл., Казанківський район, смт. Казанка, вул. Миру, 213.
Звернувшись до Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивач ОСОБА_1 отримав відповідь з якої йому стало відомо, що у Другому відділі державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі провадження щодо нього на виконанні не перебувають. Надати інформацію щодо арешту нерухомого майна, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника АА №081719 від 17.03.2008 року Відділу державної виконавчої служби Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області не виявляється можливим, оскільки виконавчі провадження, які перебували на виконанні Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області, знищено згідно з п.1-2 Розділу 11 «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання, через що зняти арешт з майна неможливо.
Посилаючись на зазначені вище обставини та на те, що позивач ОСОБА_1 не є боржником у будь-яких виконавчих провадженнях, є власником майна, на яке було накладено арешт, накладення арешту на належне останньому майно обмежує його права як власника щодо вільного розпорядження вищевказаним майном, представник позивача просив звільнити майно з-під арешту (скасувати арешт майна) реєстраційний номер обтяження - 6871310, що зареєстровано - 26.03.2008 року за №6871310 реєстратором Казанківська державна нотаріальна контора 56002, Миколаївська область, Баштанський район, сщ. Казанка, вул. Миру, 213, (05164)9-13-32, info@kz.mk.notary.ua, на підставі обтяження - Постанова про арешт майна боржника АА №081719 від 17.03.2008 року Відділ державної виконавчої служби Казанківського РУЮ Миколаївської області, накладений на все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи про арешт нерухомого майна.
Дана позовна заява надійшла до суду 05 травня 2025 року в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу такого висновку.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.
Зазначену позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подано без додержання вимог встановлених п.2 ч.3 ст.175, ч.4 ст.177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі. Значення елементів позову також полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно до ст.13 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог.
Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред'являє вимоги, та обирає спосіб захисту порушених прав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Наведене означає, що належний суб'єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв'язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб'єктивні права.
Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно із ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
В постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №752/19715/14-ц зазначено, що позивач визначає відповідача у справі самостійно. Суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
З'ясовуючи питання про склад учасників справи судом встановлено наступне.
Позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заявлено вимогу про звільнення майна з-під арешту (скасування арешту майна) реєстраційний номер обтяження - 6871310, що зареєстровано - 26.03.2008 року за №6871310 реєстратором Казанківська державна нотаріальна контора 56002, Миколаївська область, Баштанський район, сщ. Казанка, вул. Миру, 213, (05164)9-13-32, info@kz.mk.notary.ua, на підставі обтяження - Постанова про арешт майна боржника АА №081719 від 17.03.2008 року Відділ державної виконавчої служби Казанківського РУЮ Миколаївської області.
Натомість, змісту вимог до Казанківської селищної ради, яку визначено відповідачем -1 за даним позовом, представник позивача не навів.
Як вбачається із позовної заяви, представником позивача в якості відповідача -2 зазначено -Другий відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), однак згідно відповіді у Другому відділі державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 на виконанні не перебувають.
В постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №299/2931/17 вказано, що «позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України».
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , слід визначитися зі складом учасників судового процесу.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , пред'являючи позов з вимогою немайнового характеру (звільнення майна з-під арешту) не додав до позовної заяви документів, які свідчать про оплату ним судового збору.
Крім того, в позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору по даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч.3 ст.136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі №686/114/16-ц від 04.07.2018 року, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Представником позивача не наведено жодних передбачених законом правових підстав для відстрочення сплати судового збору. З наданих представником позивача доказів, суд не має можливості встановити реальний майновий стан позивача ОСОБА_1 через відсутність інформації щодо фактично всіх отриманих ним доходів, наявності рухомого чи нерухомого майна, виплати дивідендів, процентів та іншого прибутку тощо.
Тому з урахуванням наведених обставин, вважаю, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - становить 3028 гривень.
Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211 грн 20 коп.
Враховуючи те, що позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подана до суду в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогами немайнового характеру, у розмірі 968 грн 96 коп. - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101, та надати суду підтверджуючі документи про сплату.
За таких обставин згідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Казанківської селищної ради, Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту, - залишити без руху.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків.
Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.
У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.
На ухвалу в частині, що стосується зобов'язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Дата складення ухвали - 09.05.2025 року.
Суддя І.П. Сябренко