м. Вінниця
09 травня 2025 р. Справа № 120/16055/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.08.2024 № 023830020243 про відмову в призначені пенсії за віком.
Відтак, з метою, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.10.2022, зарахувавши до страхового стажу періоди з 05.07.1980 по 30.08.1980, з 29.12.1980 по 02.04.1981, з 18.04.2005 по 10.11.2005, з 01.04.2006 по 27.10.2006, з 01.04.2007 по 09.11.2007, з 16.05.2008 по 22.11.2008, з 09.06.2009 по 20.11.2009, з 14.04.2010 по 10.11.2010, з 01.05.2011 по 30.10.2011, з 17.05.2012 по 25.10.2012, з 06.06.2013 по 14.10.2013, з 28.04.2014 по 25.10.2014, з 15.05.2015 по 28.10.2015, з 07.06.2016 по 18.10.2016, з 26.04.2017 по 26.11.2017, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою від 06.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено відповідачам строк для подання відзивів.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач-1 подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті позову відповідач вказав, що у доданих до позовної заяви документах, зокрема трудових книжках, наявні записи про роботу з 2005 року по 2017 рік на території Російської Федерації, в тому числі в районах Крайньої Півночі.
Оскільки позивачем для підтвердження періодів його трудової діяльності як роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівнюваних до районів Крайньої Півночі, надано лише трудову книжку, у якій відсутні підстави для зарахування періодів роботи як роботу у районах Крайньої Півночі в т. ч. в кратному розмірі, інших документів, що підтверджували б роботу позивача у районах Крайньої Півночі та прирівнюваних до них місцевостях (строкового письмового трудового договору або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами) не надано, тому законні підстави для зарахування до страхового стажу спірних періодів як роботу у районах Крайньої Півночі та прирівнюваних до них місцевостях (у т. ч. з урахуванням кратності) відсутні.
Також зазначено, що за результатом перегляду, до страхового стажу позивача зараховано стаж з 05.07.1980 по 30.08.1980.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.11.2024 №1500-0304-9/171888 до страхового стажу позивача зараховано період навчання з 29.12.1980 по 02.04.1981 у Вінницькій автошколі ДТСААФ відповідно до довідки від 19.03.2024 №25/3
Тому, страховий стаж позивача в загальному склав 29 років 2 місяці 21 день, що є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що страховий стаж позивача становить 28 років 08 місяців 21 день.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 05.07.1980 по 30.08.1980 в радгоспі ім. ХІ з'їзду КПРС згідно з довідкою від 11.04.2024 №2226, виданої КУ Хмельницьким трудовим архівом, оскільки відсутній запис в трудовій книжці, тому даний період можливо зарахувати у разі підтвердження актом перевірки первинних документів; період навчання в автошколі ДТСААФ з 29.12.1980 по 02.04.1981 згідно з довідкою від 19.03.2024 №25/3, оскільки відсутнє присвоєння кваліфікації та не є закладом освіти.
Тому, Головне управління прийняло рішення від 15.08.2024 № 023830020243 про відмову в призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , досягнувши пенсійного віку, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою від 04.11.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення №023830020243 від 10.11.2022, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідно до цього рішення пенсійний орган вказав, що страховий стаж позивача становить 26 років 11 місяців 25 днів. До загального стажу не зараховано період роботи в російській федерації, оскільки зарахування до трудового стажу з 01 січня 2004 року періодів роботи на території російської федерації необхідно здійснювати за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів, на території яких провадилась трудова діяльність.
Отже, для зарахування в стаж періодів роботи в російській федерації необхідно долучити довідку про сплату страхових внесків в Пенсійний фонд росії.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №120/7347/23 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №023830020243 від 10.11.2022 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 04.11.2022 року, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 18-24).
На виконання вимог рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2023, ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення №023830020243 від 08.11.2023, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком. Зазначено, що вищевказане рішення суду не містить вимог зобов'язального характеру щодо зарахування періодів роботи позивача в Російській Федерації до страхового стажу.
До страхового стажу позивача не зараховано 6 років 6 місяців. Страховий стаж заявника відповідно до вищевказаного рішення становить 26 років 11 місяців 25 днів.
В подальшому, позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, з заявою від 01.05.2024 про призначення пенсії.
Рішенням №023830020243 від 08.05.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу. Страховий стаж заявника відповідно до вищевказаного рішення становить 28 років 10 місяців 21 день.
До страхового стажу не зараховані періоди роботи в російській федерації згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 11.07.1983: з 18.04.2005 по 10.11.2005, 01.04.2006 по 27.10.2006, з 01.04.2007 по 09.11.2007, з 16.05.2008 по 22.11.2008, з 09.06.2009 по 20.11.2009, з 14.04.2010 по 10.11.2010, з 01.05.2011 по 30.10.2011; згідно з вкладишем до трудової книжки НОМЕР_2 від 17.05.2012: з 17.05.2012 по 25.10.2012, з 06.06.2013 по 14.10.2013, з 28.04.2014 по 25.10.2014, з 15.05.2015 по 28.10.2015, з 07.06.2016 по 18.10.2016, з 26.04.2017 по 26.11.2017, та довідок №795, №794 від 27.11.2017, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
До страхового стажу позивача не зараховано 6 років 6 місяців.
Позивач втретє звернувся до Пенсійного органу з заявою від 08.08.2024, долучивши до звернення довідку Закладу «Вінницька автомобільна школа товариства сприяння обороні України» Заклад «ВАШ ТСОУ» №25/3 від 19.03.2024 про те, що ОСОБА_1 в період з 29.12.1980 по 02.04.1981 навчався у Вінницькій автошколі ДТСААФ за направленням Хмільницького РВК; архівну довідку комунальної установи «Хмільницький трудовий архів» Хмільницької міської ради №226 від 11.04.2024; архівну довідку Архівного відділу Хмільницької районної військової адміністрації №01-19/114 від 15.04.2024.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.08.2024 №023830020243 відмовлено позивачу в призначені пенсії за відсутності необхідного страхового стажу 29 років (а.с. 31-32).
В рішенні вказано, що до страхового стажу позивача не зараховано: період роботи з 05.07.1980 по 30.08.1980 в радгоспі ім. ХІ з'їзду КПРС згідно з довідкою від 11.04.2024 №2226, виданої КУ Хмельницьким трудовим архівом, оскільки відсутній запис в трудовій книжці, тому даний період можливо зарахувати у разі підтвердження актом перевірки первинних документів; період навчання в автошколі ДТСААФ з 29.12.1980 по 02.04.1981 згідно з довідкою від 19.03.2024 №25/3, оскільки відсутнє присвоєння кваліфікації та не є закладом освіти.
Страховий стаж заявника відповідно до вищевказаного рішення становить 28 років 08 місяців 21 день.
Позивач звертає увагу, хоча Пенсійним органом в рішенні від 15.08.2024 №23830020243 окремо не зазначено про не зарахування до страхового стажу періодів роботи в російській федерації, проте з наявного страхового стажу означеного у рішенні, висновується про їх не зарахування.
Позивач не погоджується із рішенням пенсійного органу про відмову у призначенні йому пенсії, тому звернувся до суду з позовною заявою у якій просить скасувати спірне рішення як протиправне, зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 05.07.1980 по 30.08.1980, з 29.12.1980 по 02.04.1981, з 18.04.2005 по 10.11.2005, 01.04.2006 по 27.10.2006, з 01.04.2007 по 09.11.2007, з 16.05.2008 по 22.11.2008, з 09.06.2009 по 20.11.2009, з 14.04.2010 по 10.11.2010, з 01.05.2011 по 30.10.2011, з 17.05.2012 по 25.10.2012, з 06.06.2013 по 14.10.2013, з 28.04.2014 по 25.10.2014, з 15.05.2015 по 28.10.2015, з 07.06.2016 по 18.10.2016, з 26.04.2017 по 26.11.2017, та призначити пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону №1058, з урахуванням вказаного страхового стажу.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон від 09,07.2003 № 1058-IV).
Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
За правилами частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Отже, з вище зазначеного слідує, що страховий стаж отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону від 09.07.2003 № 1058-IV.
У спірному рішенні від 15.08.2024 № 023830020243 зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано: період роботи з 05.07.1980 по 30.08.1980 в радгоспі ім. ХІ з'їзду КПРС згідно з довідкою від 11.04.2024 №2226, виданої КУ Хмельницьким трудовим архівом, оскільки відсутній запис в трудовій книжці, тому даний період можливо зарахувати у разі підтвердження актом перевірки первинних документів; період навчання в автошколі ДТСААФ з 29.12.1980 по 02.04.1981 згідно з довідкою від 19.03.2024 №25/3, оскільки відсутнє присвоєння кваліфікації та не є закладом освіти.
Однак, згідно із долученим відповідачем 1 листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.11.2024 № 1500-0304-9/171888 зазначено, що Управління погоджується з необхідністю зарахування до страхового стажу заявника періоду навчання з 29.12.1980 по 02.04.1981 у Вінницькій автошколі ДТСААФ відповідно до довідки від 19.03.2024 № 25/3.
Відповідно до розрахунку пенсії за формою РС-право від 17.12.2024 до страхового стажу позивача зараховано спірні періоди роботи з 05.07.1980 по 30.08.1980 та навчання в автошколі з 29.12.1980 по 02.04.1981.
Водночас, позивач вказує, що хоча Пенсійним органом в рішенні від 15.08.2024 №23830020243 окремо не зазначено про не зарахування до страхового стажу періодів роботи в російській федерації, проте з наявного страхового стажу означеного у рішенні, висновується про їх не зарахування.
Дійсно, із долученого розрахунку пенсії суд встановив, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи в російській федерації.
Так, згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 , заповненої 11.07.1983 ОСОБА_1 у період з 18.04.2005 по 10.11.2005, 01.04.2006 по 27.10.2006, з 01.04.2007 по 09.11.2007, з 16.05.2008 по 22.11.2008, з 09.06.2009 по 20.11.2009, з 14.04.2010 по 10.11.2010, з 01.05.2011 по 30.10.2011 та згідно з вкладишем до трудової книжки НОМЕР_2 від 17.05.2012: з 17.05.2012 по 25.10.2012, з 06.06.2013 по 14.10.2013, з 28.04.2014 по 25.10.2014, з 15.05.2015 по 28.10.2015, з 07.06.2016 по 18.10.2016, з 26.04.2017 по 26.11.2017 працював в російській федерації (а.с. 50-67).
Суд зазначає, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/7347/23, предметом спору якої було рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.11.2022 № 023830020243.
У цьому рішенні пенсійний орган відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До стажу не зараховано періоди роботи в російській федерації.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у цій справі визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №023830020243 від 10.11.2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 04.11.2022 року, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд у цій справі дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача щодо не зарахування періоду роботи позивача в російській федерації з тих мотивів, що зарахування до трудового стажу з 01 січня 2004 року періодів роботи на території Російської Федерації необхідно здійснювати за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів, на території яких провадилась трудова діяльність.
Щодо посилань відповідачів на припинення з 01.01.2023 року участі у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, суд зазначив, що такі доводи пенсійного органу є неприйнятними, адже у силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Тож, припинення участі Російської Федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.
Відтак, та обставина, що пенсійний орган протиправно незараховує періоди роботи ОСОБА_1 в російській федерації встановлено рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 120/7347/23, а тому не є предметом доказування при розгляді цієї справи.
В контексті спірних правовідносин суд вважає доцільним застосувати висновки Верховного Суду у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 580/3576/22, у якій Суд взяв до уваги, що в Україні введено воєнний стан. Акціонерне товариство "Укрпошта" з 24 лютого 2022 року припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до російської федерації, тому позивач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати в підтвердження інші відомості.
Право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання (перерахунок) пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що період роботи позивача в російській федерації підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 .
Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 15.08.2024 № 023830020243, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 11.07.1983: з 18.04.2005 по 10.11.2005, 01.04.2006 по 27.10.2006, з 01.04.2007 по 09.11.2007, з 16.05.2008 по 22.11.2008, з 09.06.2009 по 20.11.2009, з 14.04.2010 по 10.11.2010, з 01.05.2011 по 30.10.2011; згідно з вкладишем до трудової книжки НОМЕР_2 від 17.05.2012: з 17.05.2012 по 25.10.2012, з 06.06.2013 по 14.10.2013, з 28.04.2014 по 25.10.2014, з 15.05.2015 по 28.10.2015, з 07.06.2016 по 18.10.2016, з 26.04.2017 по 26.11.2017, та призначити позивачу бажану для нього пенсію з огляду на дотримання усіх умов встановлених законом.
Стосовно вимоги позивача зарахувати до його страхового стажу спірні періоди роботи з 05.07.1980 по 30.08.1980 та навчання в автошколі з 29.12.1980 по 02.04.1981, то цей період зарахований, що підтверджується розрахунком пенсії за формою РС-право від 17.12.2024, тому підстави зобов'язувати відповідача його зарахувати відсутні.
Вирішуючи із якої дати позивач має право на призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач досягнув 60 років 01.10.2022, а його звернення до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії першочергово відбулось 04.11.2022, тобто в межах строку визначеного п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, тому призначення пенсії має відбутися з 02.10.2022.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судовий збір в розмірі 484,48 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до частини задоволених вимог.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.05.2012 №5076-VI (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.
Водночас, суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", у справі "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії" (заява N 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Так, між Адвокатом Мишковською Т.М. із залученням до виконання обов'язків передбачених цим договором замісника повіреного - помічника адвоката Дудніка В.В., адвоката Ткачук В.В., адвоката Щуренко А.О. та ОСОБА_1 укладений Договір про надання правничої допомоги від 20.09.2024 (далі - Договір) (а.с. 33-35).
Відповідно до Розділу 1 Договору, Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов?язання на представництво та захист його інтересів в порядку та на умовах, визначених цим Договором, в усіх судових установах. органах державної влади, правоохоронних органах, інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, з усіма правами, які надані законом позивачеві, відповідачеві, третій особі, свідку, потерпілому, обвинуваченому, підозрюваному, у тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, одержання виконавчого листа та пред?явлення його до виконання, супроводження в справі щодо пенсійних правовідносин Клієнт зобов?язується оплатити такі послуги.
Згідно із п. 4.1 Договору, за надання послуги з правової допомоги Клієнт сплачує адвокатові плату у формі гонорару. Розмір плати, її сума умови та порядок внесення визначаються в додатку № 1 до цього Договору.
Відповідно до вказаного Додатку, сторони домовилися, що розмір плати (гонорару) за надання правової допомоги становить 8500,00 грн (а.с. 36).
У квитанції до прибуткового касового ордеру від 20.09.2024 зазначено, що позивач сплатив адвокату за надані послуги 8500,00 грн.
Відтак, понесені витрати позивачем на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн підтверджується матеріалами справи.
В той же час, відповідач вказує, що витрати на професійну правничу допомогу не співмірні із складністю справи, значно завищені, а також не підтверджуються належними доказами.
Суд, оцінивши надані докази, доходить висновку, що заявлена сума до відшкодування є завищеною з огляду на те, що ця справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, матеріали справи не містять великого обсягу, а відтак заявлена до відшкодування сума є не співмірною із складністю справи.
Відтак, враховуючи критерій обґрунтованості понесених позивачем витрат, та те, що позов задоволений частково, суд вважає що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000,00 грн, що відповідає критерію розумності та співмірності.
Керуючись ст. ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.08.2024 № 023830020243 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати з 02.10.2022 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 11.07.1983: з 18.04.2005 по 10.11.2005, 01.04.2006 по 27.10.2006, з 01.04.2007 по 09.11.2007, з 16.05.2008 по 22.11.2008, з 09.06.2009 по 20.11.2009, з 14.04.2010 по 10.11.2010, з 01.05.2011 по 30.10.2011; згідно з вкладишем до трудової книжки НОМЕР_2 від 17.05.2012: з 17.05.2012 по 25.10.2012, з 06.06.2013 по 14.10.2013, з 28.04.2014 по 25.10.2014, з 15.05.2015 по 28.10.2015, з 07.06.2016 по 18.10.2016, з 26.04.2017 по 26.11.2017.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 242,24 грн (двісті сорок дві гривні 24 копійки).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 242,24 грн (двісті сорок дві гривні 24 копійки)
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005);
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ - 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107).
Повне судове рішення складено 12.05.2025.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна