Справа № 947/16878/25
Провадження № 2/947/3336/25
про відмову у відкритті провадження
13.05.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення заборгованості з пенсії, інфляційних втрат, 3% річних та моральну шкоду,-
До Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення заборгованості з пенсії, інфляційних втрат, 3% річних та моральну шкоду.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, позивач вважає, що невиплата йому розміру заборгованості з недоплати пенсії порушує його соціальні права, визначені Конституцією України та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Також, позивач вказує, що оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 по справі №420/19941/24 не виконані фактично, то відповідач має сплатити заборгованості з пенсії, інфляційних втрат, 3% річних та моральну шкоду, у зв'язку з чим, вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства.
Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексах випадках.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
В обсязі конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин обмежується встановленням реальної правової природи відносин, що виникли між позивачем та Пенсійним фондом України в Одеській області.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Положеннями п.2 ч.1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Поряд з цим, позивач є військовим пенсіонером та держава гарантує йому підвищений соціальний захист.
Відповідно до рішення від 12 жовтня 2022 у справі № 7-р(11)/2022 (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України), Конституційний Суд України зазначає, що конституційний обов'язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет України із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
При цьому, відповідно до положень ст. 372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення може бути зупинене у випадках, визначених цим Кодексом. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Також, згідно до ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Оскільки, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 по справі №420/19941/24 не виконані фактично, спір про стягнення заборгованості з пенсії, інфляційних втрат, 3% річних та моральну шкоду з Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок коштів Державного бюджету України є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, §33).
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за вказаною справою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 13, 19, 186, 441, 353-355 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення заборгованості з пенсії, інфляційних втрат, 3% річних та моральну шкоду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя Бескровний Я. В.