Справа № 947/7079/25
Провадження № 2/947/1982/25
12.05.2025 Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Огренич І.В.,
за участю секретаря - Коростій М.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Одесі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, які зменшила під час розгляду справи, та просить розірвати шлюб зареєстрований з відповідачем та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів доходів (заробітку) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини зі всіх видів доходів (заробітку) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем народилась спільна донька - ОСОБА_3 . З 03.05.2024 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . На теперішній час подружні стосунки у них не складаються, в них немає спільних інтересів, почуття поваги та любові остигли, вони не мають бажання бути разом, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечитиме її інтересам та інтересам дитини. Позивачка зазначила, що дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, вона самостійно займається вихованням доньки, її культурним та духовним розвитком, що потребує багато коштів. Стан здоров'я відповідача зараз відмінний, він є особою працездатного віку та працює у приватній службі охорони, заробітна плата становить близько 20 тисяч гривень, інших утриманців в нього немає. З моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач припинив утримувати доньку, угоди про добровільну сплату аліментів між ними немає, а відповідач ухиляється від свого обов'язку щодо утримання дитини. Наразі позивачка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Відповідач, матеріальної допомоги на утримання дружини у добровільному порядку також не надає, що ставить її у скрутне становище, у зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду з даним позовом. Після розірвання шлюбу позивачка просить повернути їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». Також позивачкою заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2025 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, що передбачено ст.ст.274-279 ЦПК України.
Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та, відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень та подання зустрічного позову.
У судове засідання позивачка не з'явилась, повідомлялась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю,зменшені позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, в зв'язку з чим суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах.
Від цих відносин ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_3 (актовий запис про народження №57 Дружківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.05.2024).
З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2024 сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб (Серія НОМЕР_1 , актовий запис про шлюб №107 Дружківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.05.2024).
Сторони подружніх відносин не підтримують, загального господарства не ведуть. В даний час шлюб у сторін носить формальний характер.
Майнового спору та спору з приводу місця проживання малолітньої дитини, на час розгляду справи, судом не встановлено.
Згідно ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Статтею 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Щодо вимог про стягнення аліментів на утримання дитини слід зазначити наступне.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Малолітня дитина ОСОБА_3 , проживає разом з позивачкою, що підтверджується довідками УСЗН в Київському районі м. Одеси про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.09.2024, та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обв'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
У відповідності до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов'язком батьків.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, регламентовано, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи вимогу щодо стягнення аліментів на утримання дружини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 4 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно із статтею 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Сімейним кодексом України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Таким чином, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
Частиною 1 статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При цьому суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
При таких обставинах, суд вважає зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1211,20 гривень за вимоги про розірвання шлюбу.
Також, згідно зі ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів.
З огляду на наведене вище, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Керуючись ст.4,81,141,211,247,258,259,273,274-279,280-282,354-355,430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 03 травня 2024 року між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: невідомий, АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), реєстрація шлюбу зроблена Дружківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №107, розірвати.
Прізвище після розірвання шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_6 », дружини - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: невідомий, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 21.02.2025 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: невідомий, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 21.02.2025 та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: невідомий, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: невідомий, АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: І. В. Огренич