Справа № 344/20895/24
Провадження № 22-ц/4808/715/25
Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.
Суддя-доповідач Пнівчук
13 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої (судді-доповідача) Пнівчук О.В.,
суддів: Бойчука І.В., Луганської В.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2025 року, у складі судді Мелещенко Л.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 30 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 677298701 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
30.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 15300,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 ОСОБА_1 що, в свою чергу, є доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Однак відповідачка не виконала свої зобов'язання щодо повернення кредиту у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 677298701 від 30.11.2021, становить 19 101,34 грн, яка складається з наступного: 15285,90 грн - заборгованість по кредиту; 3815,44 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого в подальшому було продовжено.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05,05,2022 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 18312,61 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, строк дії договору в подальшому неодноразово було продовжено. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 19101,34 грн.
30 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №3009/24, відповідно до реєстру боржників за вказаним договором від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 19101,34 грн.
З цих підстав позивач просив позов задовольнити повністю. Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №677298701 від 30.11.2021 в розмірі 19101,34 грн і судові витрати по справі - 2 422, 40 грн судового збору і 6 000 грн витрат на правову допомогу.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у повному обсязі.
Представник ТОВ «Юніт Капітал» адвокат Тараненко А.І. подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи.
Вказує, що 30 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №677298701 у формі електронного документа з використанням електронного підпису та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 15 300,00 грн, а отже акцептовано умови Договору.
Судом першої інстанції встановлено факт укладання між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору факторингу №28/1118-01, укладання між ТОВ «Таілон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договору факторингу №30/0924-01 та укладання між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» договору факторингу № 3009/24, а також факт переходу прав вимоги за факторинговим ланцюгом.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод:№19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою та підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу,а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
05.05.2022 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 175 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 18 312,61 грн.
Ззаначає, що сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договору факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу.
Таким чином, перехід права вимоги за кредитним договором стосувався чинного зобов'язання на момент його передачі і відбувся на законних підставах, оскільки реєстр прав вимоги підписано після укладення кредитного договору.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
30.05.2023 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19101,34 грн. Тобто передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності Договору факторингу - до 30.12.2024. При цьому, жодна норма даного договору не обмежує можливість передачі прав вимог лише тими, які існували до моменту укладення Договору.
Вважає, що фактичне відступлення прав вимоги не обмежується моментом укладення кредитного чи факторингового договору, а здійснюється на підставі реєстру, який містить перелік прав вимоги, що можуть виникати як до, так і після укладення договору факторингу. Таким чином, перехід права вимоги за кредитним договором стосувався дійсного на той момент зобов'язання та відбувся на законних підставах, оскільки реєстри прав вимоги були укладені в межах чинності договорів факторингу та вже після укладення кредитного договору.
30.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Скаржник уклали Договір факторингу № 3009/24 відповідно до умов якого Скаржнику відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п.1.2. договору перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Скаржника перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19101,34 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024.
Скаржник дійсно підтвердив факт переходу права вимоги відповідно договору факторингу №28/1118-01, №05/0820-01 та №3009/24, оскільки він виконав умови договору факторингу, надавши відповідні документи.
Висновки суду першої інстанції суперечать фактичним обставинам справи та правовій природі договору факторингу, зокрема те, що усі укладені договори факторингу пов'язують перехід права вимоги саме із фактом підписання між сторонами реєстру прав вимог.
Суд першої інстанції не врахував положення статей 512, 514, 1077 Цивільного кодексу України та спеціальних норм Закону України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», укладення договорів факторингу, разом з реєстрами боржників як їх невід'ємними додатками, є належним доказом передачі права грошової вимоги. Акти прийому-передачі Реєстрів, підписані сторонами, підтверджують правонаступництво кожного наступного кредитора, зокрема й Скаржника.
Зазначає, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 677298701 від 30.11.2021 правомірно перейшло від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - до ТОВ «Таліон Плюс», а згодом - через послідовну передачу - до ТОВ «ФК Онлайн Фінанс», а далі - до ТОВ «Юніт Капітал» (Скаржника). Таким чином, Скаржник є належним кредитором у зобов'язанні.
Суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позову, не врахувавши правову природу договору факторингу та належним чином оформлені документи, які підтверджують перехід права вимоги.
Просить рішення суду скасувати, постановити у справі нове рішення, яким позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Ккапітал» заборгованість за Кредитним договором № 677298701 від 30.11.2021 року у розмірі 19101,34 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 18 056,00 а саме: судовий збір у розмірі 6 056,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Відповідачка правом на подачу відзиву не скористалась.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (п.1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України).
Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи категорію справи та ціну позову в даній справі, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження,
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, вищезазначеним вимогам не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 677298701 від 30 листопада 2021 року від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до нових кредиторів.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам закону, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №677298701 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 15 300 грн, строком до 30.12.2021 зі сплатою процентів за користування кредитом за дисконтною процентною ставкою в розмірі 116,80 процентів річних від суми кредиту за весь час користування ним, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит та за умови продовження дисконтного періоду, з наступного дня після закінчення вказаного строку за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 389,39 процентів річних (а.с.28-32).
Кредитний договір підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV73CQ2, який було відправлено їй на номер мобільного телефону, вказаний у заявці на отримання грошових коштів у кредит, в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Згідно з платіжним дорученням від 30.11.2021 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» здійснено переказ коштів відповідачці у розмірі 15 300 грн, відповідно до договору № 677298701 від 30.11.2021 року (а.с.52).
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року (а.с.56-62).
31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року (а.с.64-73).
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с.74).
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (а.с.75).
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.76).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 18312,61 грн. (а.с.77-78).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (а.с.80-84).
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін (а.с.85-86).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31,07,2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 19101,34 грн (а.с.87-90).
30.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 3009/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 30.09.2024 до договору факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 19101,34 грн (а.с. 91-98).
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV73CQ2.
Зазначений правочин вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Позивачем доведено факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору № 677298701 від 30.11.2021 року.
Відповідно до платіжного доручення від 30.11.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на рахунок відповідачки грошові кошти в розмірі 15300, 00 грн, що підтверджується належними доказами.
Таким чином, первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами.
28.11.2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої п. 8.2 договору викладено в новій редакції, за яким строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 договору під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 договору встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 8.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 81.1 цього договору та закінчується 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року.
31.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року.
31.12.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 32, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року.
Згідно витягу реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року представники ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали реєстр за яким рахується заборгованість за кредитним договором № 677298701 від 30.11.2021 на загальну суму 18312,61 грн.
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до п. 8.2 якого строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року.
Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом. 1.5 зазначеного договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
03 серпня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.
30 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30.12.2024 включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року в даному реєстрі під № 1616 значиться ОСОБА_1 , за якою рахується заборгованість за кредитним договором № 677298701 від 30.11.2021 на загальну суму 19101,34 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 15285,90 грн, по відсоткам 3815,44 грн.
30 вересня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №3009/24.
Відповідно до договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 30.09.2024 до договору факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 в даному реєстрі під № 574 значиться ОСОБА_1 , за яким значиться заборгованість за кредитним договором №677298701 від 30.11.2021 на загальну суму 19101,34 грн, з яких заборгованість по тілу по тілу кредиту 15285,90 грн, по відсоткам 3815,44 грн.
Укладання договорів факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» та між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» до виникнення кредитних правовідносин ОСОБА_1 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договори факторингу були чинними. При цьому, право вимоги по кредитному договору № 677298701 від 30.11.2021 були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Онлайн фінанс», а в подальшому позивачу ТОВ «Юніт Капітал» на підставі реєстрів, які оформлені належним чином.
При цьому, відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, та є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до наступних кредиторів.
Відповідно до п. 1.1. договору №677298701 від 30.11.2021 кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»
Пунктом 1.3. передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором у сумі 15300,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 30.12.2021.
Згідно п.1.9 за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, яка нараховуються в наступному порядку: пп. 1.91. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 116,80 процентів річних, що становить 0,32 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 344,04 відсотків річних; пп. 19.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 389,39 процентів річних, що становить 1,07 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавти позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що інформується в особистому кабінеті. ПП 1.9.3. якщо позичальник користується кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентою ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.
На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» позивачем надано платіжне доручення від 30.11.2021 року, відповідно до якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було перераховано кошти на рахунок відповідачки на суму 15300, 00 грн.
Згідно електронного повідомлення АТ «Таскомбанк» від 08.08.2024 в рамках договору про організацію взаємодії при переказі грошових коштів фізичним особам №48 від 18.07.2019, банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, в тому числі на рахунок відповідачки в розмірі 15300 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 05.05.2022 заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №677298701 від 30.11.2021 складає 18312,61 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 15285,90 грн, по відсоткам 3026,71 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон пюс» станом на 31.07.2023 заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №677298701 від 30.11.2021 складає 19101,34 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 15285,90 грн, по відсоткам 3815,44 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №677298701 ТОВ «Юніт капітал» заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №677298701 від 30.11.2021 складає 19101,34 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 15285,90 грн, по відсоткам 3815,44 грн.
Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості за кредитним договором стороною відповідача не спростовано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитом у розмірі 19101,34 грн.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначеним обставинам оцінки не дав, а відтак рішення суду, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України слід скасувати, та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованісті за кредитним договором 677298701 від 30.11.2021 у розмірі 19101,34 грн.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Так, за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а за подання апеляційної скарги - 3 633,60 грн.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 633,60 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у судах першої та апеляційної інстанцій, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що звертаючись до суду апеляційної інстанції представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - Тараненко А.І. просив суд стягнути із відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрати на професійну допомогу у розмірі 12 000 грн, з яких 6 000 грн в суді першої інстанції та 6 000 грн в апеляційній інстанції.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу сторона скаржника надала копію договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01 жовтня 2024 року, що підписано сторонами АО «Тараненко і партнери» та ТОВ «Юніт Капітал».
Відповідно до п 3.3 договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01 жовтня 2024 року.
Відповідно до п. 3.4. після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.
Також, позивачем надано протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01 жовтня 2024 року, який є додатком до договору, додаткову угоду № 6 до договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01 жовтня 2024 року (а.с. 110-114).
Разом з тим до позовної заяви не додано акту прийому-передачі наданих послуг відповідно до умов договору.
В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат в суді першої інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що наданими позивачем доказами не підтвореджено витрати на правничу допомога адвоката в розмір 6000 грн, оскільки відсутній акт прийому-передачі наданих послуг відповідно до умов договору, а за даними протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01 жовтня 2024 року неможливо визначити наданий ТОВ «Юніт капітал» обсяг послуг.
Надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стосовно витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
До апеляційної скарги скаржником було долучено акт прийому-передачі наданих послуг від 09.04.2025, який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01 жовтня 2024 року, яким АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: складання апеляційної скарги - 6000, 00 грн. Суд апеляційної інстанції вважає, що розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки правова позиція скаржника на час складання апеляційної скарги була вже сформована та не потребувала додаткового вивчення судової практики та положень законодавства, а відтак, підлягає зменшенню до 2000 грн, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором №677298701 від 30.11.2021 у розмірі 19 101,34 грн, судові витрати по сплаті судового збору 6 056,50 грн, витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції 2 000, 00 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
В.М. Луганська