Справа № 348/974/25
Провадження № 3/348/382/25
12 травня 2025 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Перерісль Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 51 КУпАП,
27.03.2025 близько 09:17 години гр. ОСОБА_1 в м. Надвірна по вул. Мазепи, 1 у магазині "Копійочка" таємно шляхом вільного доступу вчинила крадіжку товару на загальну суму 305 грн 80 коп..
04.04.2025 близько 09:59 години гр. ОСОБА_1 в м. Надвірна по вул. Шевченка, 10А у магазині "Копійочка" вчинила крадіжку товару на загальну суму 461 грн 80 коп..
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася, пояснила, що ніде не працює, проживає з малолітньою дитиною, товар, здебільшого, брала на потреби дитини, бо не було грошей його придбати.
Викладене підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 253997 від 14.04.2025, серії ВАД № 253998 від 14.04.2025; заявами про вчинені кримінальні правопорушення від 08.04.2025 та 09.04.2025; інвентаризаційними відомостями № 4942 від 27.03.2025 та № 4910 від 04.04.2025.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950, ратифікованою Україною 17.97.1997, передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Частиною 1 статті 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв'язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, у скоєному щиро розкаялася, відсутність обтяжуючих обставин, наявність малолітньої дитини, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 51 КУпАП.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.
Керуючись ст. 23, 40-1, 51, 251, 268, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП України.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП та призначити їй стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок на користь держави (отримувач: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) UA148999980313070149000009001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253997 від 14.04.2025).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О. Ю. Максименко