65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про направлення справи за встановленою юрисдикцією
"12" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1559/24
Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (вх. № 14166/25 від 02.05.2025) про передачу справи № 916/1559/24 за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Актеон» про стягнення 207735422,01 грн. за встановленою юрисдикцією, -
Заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Актеон», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 207735422,01 грн., в т.ч.: 195870000,00 грн. - заборгованість зі сплати за ліценції на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, 6732046,70 грн. - інфляційні втрати, 5133375,31 грн. - 3% річних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Заступник Генерального прокурора посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Шторм Юкрейн» не виконано вимоги п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 173 та ч.ч. 4, 6 ст. 49 Закону України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та до 04.04.2023 року не внесено щорічної плати за 2022 рік за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, з огляду на що 08.08.2023 року Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей на підставі п. 6 ч. 1 ст. 51 Закону України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» прийнято рішення від № 105 “Про анулювання ТОВ “Шторм Юкрейн» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та ліцензій на гральні автомати, на гральні столи, на гральні столи з кільцем рулетки». Таким чином, Заступник Генерального прокурора наголошує, що через невнесення до спеціального фонду Державного бюджету України щорічних платежів за другий та третій роки дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, строк сплати за які настав на день анулювання ліцензії, у ТОВ “Шторм Юкрейн» наявна заборгованість на загальну суму 195870000,00 грн. При цьому прокурор зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ “Шторм Юкрейн» змінено назву на ТОВ “Центр Актеон».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.04.2024 р. вказану позовну заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей прийнято до розгляду, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 30.04.2024 р. об 11:00 год.
30.04.2024 року від відповідача до суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 17470/24), в якому відповідач проти заявленого позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора у повному обсязі.
30.04.2024 року відповідачем подано до господарського суду заяву про закриття провадження у справі (вх. № 17438/24), оскільки даний спір містить критерії адміністративної юрисдикції з огляду на суб'єктний склад учасників спору, предмет і підстави позову, а також характер спірних правовідносин, у зв'язку з чим розгляд справи про стягнення плати за ліцензії слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
07.05.2024 р. від представника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей - Зайченко Ю.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 18369/24), в якій позивач просить суд задовольнити позов прокурора про стягнення з відповідача заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор.
13.05.2024 р. від представника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей - Зайченко Ю.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі № 916/1559/24 (вх. № 19042/24), в яких позивач вказує, що помилковим є застосування приписів ст. 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи, визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
14.05.2024 р. від Заступника Генерального прокурора до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла відповідь на відзив ( вх. № 19336/24), в якій прокурор наполягає на задоволенні позову та вказує, що позов пред'явлено з належним чином обґрунтованих підстав, позовні вимоги є мотивованими та підтвердженими належними доказами.
Також 14.05.2024 р. від Заступника Генерального прокурора в інтересах держави до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли заперечення на заяву про закриття провадження у справі (вх. № 19338/24), в яких прокурор зазначає, що справа № 916/1559/24 відноситься до юрисдикції господарських судів, а тому прокурор просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі.
Крім того, 14.05.2024 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Актеон» - Мислівченко В.А. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №19345/24), згідно з яким представник відповідача просить суд зупинити провадження у справі № 916/1559/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/4063/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Харків Палас Клуб» до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України про визнання протиправними і скасування рішень та стягнення шкоди.
14.05.2024 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Актеон» - Мислівченко В.А. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 19346/24).
04.06.2024 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Актеон» - Мислівченка В.А. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 22175/24).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 провадження у справі № 916/1559/24 за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Актеон» про стягнення 207735422,01 грн. закрито.
Ухвала мотивована тим, що в цих правовідносинах КРАІЛ виступає саме як суб'єкт владних повноважень, оскільки є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. З огляду на характер правовідносин, з яких виник цей спір, а саме бюджетних правовідносин, суд першої інстанції виснував, що такі обставини виключають господарсько-правовий характер спірних правовідносин, адже у цьому випадку відсутні ознаки господарського спору в розумінні ГПК України. Також суд зазначав, що внесення плати за ліцензії не може вважатися господарським зобов'язанням у розумінні положень Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 року апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 по справі № 916/1559/24 - змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови; в іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 по справі № 916/1559/24 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, оскільки цей спір не підвідомчий господарським судам, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2025 року постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 у справі № 916/1559/24 залишено без змін. Зважаючи на критерії розмежування судової юрисдикції, беручи до уваги у тому числі предмет і підстави заявленого позову, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі, колегія суддів суду касаційної інстанції погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про непідвідомчість цього спору господарському суду та необхідність його розгляду адміністративним судом.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 року відмовлено заступнику Генерального прокурора у задоволенні заяви про направлення справи № 916/1559/24 за встановленою юрисдикцією.
02.05.2025 року від заступника Генерального прокурора через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 14166/25), в якій заявник просить:
- визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією та поновити строк для її подачі Офісу Генерального прокурора;
- передати справу № 916/1559/24 за позовом заступника Генерального прокурора в особі КРАІЛ до ТОВ “Центр Актеон» про стягнення заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у загальній сумі 195870000,00 грн., інфляційних втрат та трьох процентів річних у загальній сумі 11865422,01 грн. за встановленою юрисдикцією до Одеського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначає, що за результатами розгляду даної справи № 916/1559/24, судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій зроблено висновок про непідвідомчість цього спору господарському суду і необхідність його розгляду адміністративним судом. Також прокурор вказує, що у зв'язку з тим, що Південно-західним апеляційним господарським судом змінено мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, Офісом Генерального прокурора подано до Південно-західного апеляційного господарського суду заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією, проте ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 у справі № 916/1559/24 відмовлено у задоволенні заяви. Суд в ухвалі зазначив, що рішення щодо закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України прийнято саме судом першої інстанції, тому апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви прокурора.
Наразі прокурор зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті, тобто коли справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, позивачу надано право звернутися до суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. На переконання прокурора, це положення покликане забезпечити ефективну реалізацію конституційного права особи на судовий захист, закріпленого у ст. 55 Конституції України. За ствердженнями прокурора, такий процесуальний механізм сприяє безперервності розгляду спору, адже дозволяє передати матеріали справи до компетентного суду без необхідності повторного подання нового позову; це особливо важливо у випадках, коли помилка у визначенні юрисдикції стала наслідком змін у судовій практиці або об'єктивної складності класифікації правовідносин (як-от між приватно- та публічно-правовими спорами). Між тим прокурор зауважує, що запроваджене законом право подати відповідну заяву також нівелює ризик пропуску строків позовної давності, що міг би настати у разі повторного звернення до суду після завершення процедури закриття провадження. Таким чином, як вказує прокурор, вказана норма відіграє ключову роль у збереженні процесуальної безперервності, гарантує стабільність судового захисту прав позивача та знижує процесуальні ризики, пов'язані з обмеженням доступу до суду. Крім того, прокурор додає, що право на подачу такої заяви є елементом реального, а не формального доступу до правосуддя, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини та міжнародними стандартами прав людини, без такої гарантії судовий процес перетворювався би на формальність, де юридична помилка або прогалина в регулюванні могли би стати непропорційною перешкодою для захисту прав.
Відтак прокурор вважає, що процесуальні повноваження суду першої інстанції щодо розгляду заяви позивача про направлення справи за встановленою юрисдикцією при закритті провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України відповідають загальним засадам господарського судочинства (ст. 2 ГПК України), принципу доступу до правосуддя (ст. 6 Конвенції про захист прав людини) та праву на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції). Враховуючи вищевикладене, прокурор зазначає, що заява про направлення справи № 916/1559/24 за встановленою юрисдикцією повторно подається Офісом Генерального прокурора до Господарського суду Одеської області у найкоротший строк після відмови у задоволенні заяви Південно-західним апеляційним господарським судом.
Як вказує прокурор, зазначені дії Офісу Генерального прокурора узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 24.06.2021 у справі № 420/9066/20, у якій суд визначив наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подано касаційні скарги після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань і перевищення строків касаційного оскарження, що свідчить про цілеспрямованість дій відповідача щодо касаційного оскарження.
Враховуючи викладені обставини щодо складності правового питання, порушеного у справі № 916/1559/24, та відсутності судової практики з його розгляду, цілеспрямованість поведінки Офісу Генерального прокурора стосовно подання заяви до Південно-західного апеляційного господарського суду в межах процесуального строку, за ствердженнями прокурора, наявні поважні причини пропуску строку. Оскільки рішення про закриття провадження у справі № 916/1559/24 прийнято Господарським судом Одеської області, відмови у задоволенні заяви Південно-західним апеляційним господарським судом, поданої у межах визначеного ч. 2 ст. 231 ГПК України строку, прокурор просить суд визнати поважними причини пропуску для подачі заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією і поновити його Офісу Генерального прокурора.
Крім того, прокурор наголошує, що у постанові від 29.09.2020 року у справі № 368/561/19 Велика Палата Верховного Суду залишила в силі ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства), та роз'яснила позивачці її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду, який закрив провадження у справі, із заявою про її направлення до відповідного суду адміністративної юрисдикції відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України (відповідає редакції ч. 2 ст. 231 ГПК України). Таким чином прокурор вказує, що у справі № 368/561/19 Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що суд першої інстанції має процесуальну компетенцію розглянути заяву про направлення справи за належною юрисдикцією, якщо саме він ухвалив рішення про закриття провадження.
Враховуючи викладене, прокурор зазначає про те, що заява подається до Господарського суду Одеської області на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України та справа № 916/1559/24 може бути направлена за встановленою юрисдикцією для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства.
Наразі суд зауважує, що 07.05.2025 року справу № 916/1559/24 повернуто з Південно-західного апеляційного господарського суду до Господарського суду Одеської області
Розглянувши заяву заступника Генерального прокурора, дослідивши матеріали справи після повернення справи з суду апеляційної інстанції, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 року провадження у справі № 916/1559/24 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Актеон? про стягнення 207735422,01 грн. закрито.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора задоволено частково, ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 по справі № 916/1559/24 змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції даної постанови. В іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 по справі № 916/1559/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 916/1559/24 касаційну скаргу заступника Генерального прокурора залишено без задоволення, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 у справі № 916/1559/24 залишено без змін.
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Заступником Генерального прокурора подано до Південно-західного апеляційного господарського суду заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією та поновлення строку на її подання. Однак, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 року у справі № 916/1559/24 відмовлено заступнику Генерального прокурора у задоволенні заяви про направлення справи № 916/1559/24 за встановленою юрисдикцією.
Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що рішення щодо закриття провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України прийнято саме судом першої інстанції, який роз'яснив позивачеві, що такий спір має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, суд апеляційної інстанції зазначив, що в свою чергу, виходячи із положень ч. 2 ст. 231 ГПК України, лише у разі закриття провадження у справі із підстав зазначених у п. 1 ч. 1 статті 231 ГПК України судом апеляційної або касаційної інстанції, останні повинені роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Така заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Отже, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 24.04.2025 року дійшов висновку, що оскільки Південно-західним апеляційним господарським судом не приймалось рішення про закриття провадження у справі № 916/1559/24, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Наразі господарський суд приймає до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.09.2020 по справі № 368/561/19, зокрема, розглядаючи питання правомірності закриття провадження судом першої інстанції, у пункті 52 колегія суддів роз'яснила, що оскільки Велика Палата Верховного Суду залишила в силі ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, вона відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України роз'яснює позивачці її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду, який закрив провадження у справі, із заявою про її направлення до відповідного суду адміністративної юрисдикції.
З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що питання про направлення справи до суду за встановленою юрисдикцією правомочний вирішувати суд першої інстанції, якщо саме ним закрито провадження, а не суд апеляційної чи касаційної інстанції.
Суд також приймає до уваги висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 13.06.2024 року по справі № 910/11141/21, що норма частини 2 статті 231 ГПК України спрямована на реалізацію гарантій доступу суб'єктів до правосуддя. Способом реалізації таких гарантій є звернення до відповідного суду про направлення справи за встановленою юрисдикцією. При цьому кваліфікуючи суд, до якого слід звернутися з відповідним клопотанням, Верховний Суд приходить до висновку, що таким судом має бути суд, який здійснив закриття провадження у справі, у даному випадку - Господарський суд міста Києва.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що суд апеляційної та касаційної інстанції не ухвалював постанову про закриття провадження у справі, а лише перевірив дотримання норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права та ухвалив постанову про залишення без змін ухвали Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 року, якою закрито провадження у справі, відповідно подана прокурором заява є предметом розгляду суду першої інстанції: Господарського суду Одеської області.
Стосовно клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску строку на подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією та поновити строк для її подачі Офісу Генерального прокурора господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Положеннями частин 1, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.
Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 901/405/19).
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (правова позиція Верховного Суду у постанові від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Прокурор зазначає, що заява про направлення за встановленою юрисдикцією справи повторно подається Офісом Генерального прокурора до Господарського суду Одеської області у найкоротші строки після її повернення Південно-західним апеляційним господарським судом. Зазначені дії Офісу Генерального прокурора узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 24.06.2021 у справі № 420/9066/20, у якій суд визначив наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подано касаційні скарги після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань і перевищення строків касаційного оскарження, що свідчить про цілеспрямованість дій відповідача щодо касаційного оскарження.
Також прокурор зауважив, що, враховуючи викладені обставини щодо складності правового питання, порушеного у справі № 916/1559/24, та відсутності судової практики з його розгляду, цілеспрямованість поведінки Офісу Генерального прокурора стосовно подання заяви до Південно-західного апеляційного господарського суду в межах процесуального строку, то наявні поважні причини пропуску строку.
Беручи до уваги обґрунтування прокурора щодо поважності причин пропуску процесуального строку, а також вказані положення законодавства, правову позицію та висновки Верховного Суду, ЄСПЛ, суд приходить до висновку, що прокурором вчинялися необхідні дії щодо вирішення судом питання про передачу справи за встановленою юрисдикцією.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене вище, господарський суд зазначає, що ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України не встановлено строк для звернення позивача саме до суду першої інстанції з відповідною заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, з огляду на що суд доходить висновку, що прокурором не пропущено строк для звернення до Господарського суду Одеської області із вказаною заявою.
Так, частиною 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Відповідно до частини 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Частиною 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Прокурор просить справу № 916/1559/24 передати до Одеського окружного адміністративного суду, до підсудності якого вона віднесена за місцезнаходженням відповідача.
Господарський суд зазначає, що Одеський окружний адміністративний суд є місцевим адміністративним судом, який вирішує адміністративні справи, як суд першої інстанції. Водночас суд приймає до уваги, що відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану тих судів, які наразі не можуть здійснювати правосуддя, таким чином, територіально підсудні справи Херсонського окружного адміністративного суду тимчасово, на період воєнного стану, розглядаються Одеським окружним адміністративним судом. Відтак, суд зазначає, що юрисдикція Одеського окружного адміністративного суду поширюється на територію Одеської та Херсонської областей.
Згідно зі статтею 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань? в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.
За приписами частини 1, 4 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань? якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до матеріалів справи, а також відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач у даній справі ТОВ “ Центр Актеон? (код ЄДРПОУ 43755401) має адресу місцезнаходження: 73003, м. Херсон, проспект Незалежності, 71 А.
Таким чином, дана справа № 916/1559/24 підлягає передачі за встановленою юрисдикцією до Одеського окружного адміністративного суду, що сприятиме реалізації права на доступ до правосуддя та направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Керуючись ст.ст. 119, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
1. У поновленні строку на подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією (вх. № 14166/25 від 02.05.2025) відмовити.
2. Заяву Офісу Генерального прокурора про направлення справи за встановленою юрисдикцією (вх. № 14166/25 від 02.05.2025) задовольнити.
3. Передати справу № 916/1559/24 за позовом заступника Генерального прокурора в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Актеон» про стягнення заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 195870000 грн., інфляційних втрат та трьох відсотків річних у загальній сумі 11865422,01 грн. за встановленою юрисдикцією до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя В.С. Петров