Справа № 212/691/25
2/212/1436/25
12 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Яненко О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок нещасного випадку на виробництві,-
20.01.2025 року позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Яводчак О.В. звернулися до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, у розмірі 213000,00 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що з ОСОБА_1 18 березня 2009 року під час виконання трудових обов'язків стався нещасний випадок на виробництві. Внаслідок травмування позивач отримав струс головного мозку, забійну рану потиличної ділянки. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він дістав травмування, чим йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він відчуває постійні фізичні страждання, наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв'язків, позбавлення можливості реалізовувати свої звички та бажання.
27 січня 2025 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень, а також роз'яснено право сторін клопотати перед судом про розгляд справи з їх викликом. В подальшому розгляд справи відкладався з причини неотримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі.
16.04.2025 року до суду надійшли пояснення у справі від відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», у якому просили у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту завдання йому моральної шкоди, а також її розмір. Вважають, що саме позивач повинен доводити факт спричинення моральної шкоди. Крім того вказують, що у настанні нещасного випадку є вина самого позивача, а тому не можна покладати відповідальність на відповідача з відшкодування моральної шкоди за відсутності вини роботодавця.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Сторони не подали до суду клопотань про проведення розгляду справи з повідомленням учасників справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат». Під час виконання трудових обов'язків 18 березня 2009 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок відшарування гірничої маси був травмований в потиличну ділянку голови. Позивач отримав ушкодження - струс головного мозку, забійну рану потиличної ділянки.
Адміністрацією підприємства 21.03.2009 року за вказаним фактом було складено Акт № 06 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Відповідальними за настання нещасного випадку комісією визнано ОСОБА_1 , який порушив Інструкцію з охорони праці, та гірничого майстра, який допустив порушення вимог законодавства про охорону праці, про що зазначено у п.10 вищевказаного Акта.
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, ОСОБА_1 , за наслідками трудового каліцтва, не було встановлено МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки трудове каліцтво отримано позивачем під час виконання трудових обов'язків.
Відповідно до статті 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
За положеннями ст. 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
За статтею 13 Закону України «Про охорону праці» (у редакції, чинній на час травмування позивача), роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України, відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дістав під час виконання трудових обов'язків травму голови та таке травмування сталось з вини роботодавця, а тому Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» повинен нести відповідальність за заподіяння травмування. Водночас травмування ОСОБА_1 сталося і з його вини та не потягло встановлення у нього стійкої втрати працездатності.
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
За таких обставин вбачається, що у зв'язку із отриманням 18 березня 2009 року трудового каліцтва ОСОБА_1 спричинено моральні та фізичні страждання.
Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, та того факту, що позивач перебував на лікуванні з 19.03.2009 року по 27.03.2009 року, тяжкості наслідків, які настали в здоров'ї позивача, незворотності таких наслідків, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, даних про подальше лікування суду не надані, а тому судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом трудового каліцтва йому спричинена моральна шкода, та, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію з відповідача в розмірі 10000,00 гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України суд -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, юридична адреса: 50029, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А.
Повний текст рішення суду складений та підписаний 12 травня 2025 року.
Суддя: Н. М. Ваврушак