Справа № 212/4305/25
2/212/2867/25
13 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Крутиголови В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна втратою працездатності внаслідок професійного захворювання,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи свою заяву тим, що він з 31.03.1998 року працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 06.08.2024 року йому первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності з наступним переоглядом 10.07.2026 року. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я. У зв'язку з отриманням хронічних професійних захворювань - порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки Позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання: змінився характер життя, приступи удушення, кашлю та болю не дають спокійно відпочивати, однак до появи професійного захворювання був активною людиною, на теперішній час будь - яке навантаження викликає задишку, кашель та біль позбавився можливості реалізовувати своє уміння працювати, виконувати будь - яку фізичну роботу, рухатися легко та вільно, весело відпочивати та знаходитись серед людей, повноцінно спілкуватися з людьми. Через хворобу він не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження. Перелічені вище негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес. Отже факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 520 гривень 00 копійок.
Ухвалою суду від 23.04.2025 року позовну заяву прийнято до свого провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.
Представник відповідача - адвокат Заклецький В.В. скористався правом подання відзиву, у якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку з тим, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими. Звернув увагу суду, що робота на гірничодобудовному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути які неможливо з об'єктивних причин, порядок та вимоги щодо роботи в шкідливих умовах регламентовані законодавчо і компенсуються пільгами. Підприємство відповідача не приховувало важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Позивач свідомо обрав місце роботи зі шкідливими умовами праці, при укладанні трудового договору був повідомлений про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі їх наслідки впливу на здоров'я. Факт втрати позивачем професійної працездатності не призводить до відшкодування моральної шкоди, оскільки він погашається відшкодуванням втраченого заробітку або відповідної її частини, відшкодуванням позивачу витрат на медичну та соціальну допомогу, виплати одноразової допомоги, яка забезпечує фінансову можливість для соціальної реабілітації. Причиною виникнення у позивача професійного захворювання є незастосування ним у процесі виконання трудових обов'язків засобів захисту, не зважаючи на забезпечення ними в повному обсязі. Крім того, позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства, при цьому позивач свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров'ю. Не доведено позивачем і факт перенесення ним моральних страждань, довідка МСЕК надана позивачем лише встановлює ступень втрати працездатності. Розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності і справедливості, вказана сума не аргументована доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено та не заперечувалося стороною відповідача, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з підприємством відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА», займав різні посади, а саме: з 31.03.1998 по 21.07.1999 - підземний електрогазозварювальник дільниці №3 шахта «Фрунзе» АТ «Суха Балка». з 21.07.1999 по 14.10.2005 - підземний електрослюсар по ремонту гірського обладнання шахта «Фрунзе» АТ «Суха Балка».з 14.10.2005 по 25.01.2006 - підземний гірник дільниці №10 шахта «Фрунзе» АТ «Суха Балка».з 25.01.2006 по 11.12.2006 - машиніст бурової установки дільниці №10 шахта «Фрунзе» АТ «Суха Балка».з 11.12.2006 по 09.04.2008 - підземний електрослюсар дільниці №10 шахта «Фрунзе» АТ «Суха Балка» (а.с. 14-17).
Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09.05.2024 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, а саме: згідно до п. 18 Акту форми П-4 причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у Позивача є наступні фактори. пил (із вмістом вільного кремнію діоксиду 10-70%) 3,46 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3. На робочому місці концентрація пилу перевищувала гранично-допустиму концентрацію в 1,46 рази згідно «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом МОЗ України від 14.07.2020 року №1596; шум: фактичний рівень звукового тиску, еквівалентні рівні шуму становить 101,4 дБА, при нормативному значенні 80. Еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий рівень на 21,4 дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». вібрація: фактичне значення еквівалентного корегованого рівня параметра становить 82,9-85,0 при нормативному значенні 76,0. Еквівалентний рівень локальної вібрації по віброприскоренню на 6,9-9,0 дБ перевищує допустимий рівень згідно з вимогами ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної дії». за важкістю праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 35 кг, при нормативному значенні до 30 кг; незручна робоча поза 27% при нормативному значенні 25%.. Особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 15 років 03 місяці в шкідливих умовах та неодноразову зміну керівництва підприємства, визначити конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи встановити неможливо (а.с. 23-27).
Відповідно до висновку МСЕК від 06.08.2024 року ОСОБА_1 первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності (з яких: 30% радикулопатія, 20% вібраційна хвороба, 10% ХОЗЛ, 5% по туговухості) з 08.07.2024 року по 01.08.2026, третя група інвалідності (а.с. 30-30 зворотній)
ОСОБА_1 періодично проходить лікування, що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками з медичних карт амбулаторного (стаціонарного) хворого та медичними висновками лікарської експертної комісії (а.с. 31-40).
З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки підставою виникнення професійного захворювання у позивача слугувало саме виконання ним трудових обов'язків значний період на підприємстві відповідача , а отже наявні у зв'язку з цим підстави, передбачені ст. ст. 153, 2371 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України - моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно п. 3 ч. 1 ст.268 ЦК України відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я, випливають з порушення немайнових прав, а тому не мають строку позовної давності. У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII державна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частинами 1, 3 статті 13 Закону України «Про охорону праці» визначено: роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 2371 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 2371 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 2371 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.
Суд зауважує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров'ї позивача, незворотності змін його здоров'я, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 65 % встановлення третьої групи інвалідності з наступним переоглядом 10.07.2026 року, період роботи у відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації у сумі 200 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
Позивача згідно п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Частина 1статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору на користь держави у сумі 2 000 гривень.
Керуючись ст. ст. 153, 2371 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна втратою працездатності внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» на користь держави судовий збір у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУХА БАЛКА» місцезнаходження: 50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5.
Повний текст рішення складено 13.05.2025 року.
Суддя: І. Б. Чайкін