12 травня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/153/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 1411/25 від 30.01.2025) керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (67707, м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 11б; e-mail: pru.bel@vppdr.gp.gov.ua; код ЄДРПОУ 38464859) в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26; e-mail: afpsu@dpsu.gov.ua; код ЄДРПОУ 00034039) та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 52, кв. 42; e-mail: yms.ukr@gmail.com; код ЄДРПОУ 31707234) про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення 118626,96 грн., -
Керівник Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс", в якій просить суд:
- визнати недійсним п. 3.1. договору № 127-22 від 25.07.2022 р., укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" в частині включення до ціни договору податку на додану вартість;
- визнати недійсним п. 3.1. договору № 102-23 від 12.06.2023 р., укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" в частині включення до ціни договору податку на додану вартість;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" на користь Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України 118626,96 грн., з яких безпідставно сплачені кошти як податок на додану вартість в сумі 97126,67 грн., інфляційні втрати в сумі 16018,30 грн., 3% річних в сумі 5492,99 грн.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що п. 3.1 спірних договорів суперечать пп. "г" пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану в частині включення ПДВ до договірної ціни правочину. Так, прокурор зазначає, що п. 3.1. договору від 25.07.2022 №127-22 ціна договору становить 282810,00 грн., у т.ч. ПДВ 47135,00 грн. Додатком №1 "Специфікація" до договору від 25.07.2022 №127-22 визначено кількість та найменування продукції, а також його загальну вартість, яка складає 282810,00 грн., у т.ч. ПДВ 47135,00 грн. Також п. 3.1. договору від 12.06.2023 №102-23 ціна договору становить 299950,00 грн., у т.ч. ПДВ 49991,67 грн., а додатком №1 "Специфікація" до договору від 12.06.2023 №102-23 визначено кількість та найменування продукції, а також його загальну вартість, яка складає 299950,00 грн., у т.ч. ПДВ 49991,67грн. На виконання вказаних договорів відповідач здійснив поставку, а військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснила оплату продукції, до вартості якої було незаконно включено ПДВ за ставкою 20% на загальну суму 97126,67 грн., оскільки обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану в частині включення ПДВ до договірної ціни правочину є порушенням чинного законодавства.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2025 р. по справі № 915/153/25 повернуто позовну заяву керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення заборгованості в загальній сумі 118626,96 грн. на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України .
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 р. у справі № 915/153/25 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2025 року про повернення позовної заяви скасовано, матеріали позовної заяви керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 30.01.2025 р. (вх. №1411/25) передано на розгляд Господарському суду Миколаївської області.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.20205 року матеріали вищевказаної позовної заяви передані на розгляд судді Ільєвої Л.М.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, прокурором заявлена до стягнення заборгованість в загальній сумі 118626,96 грн., з яких безпідставно сплачені кошти як податок на додану вартість в сумі 97126,67 грн., інфляційні втрати в сумі 16018,30 грн., 3% річних в сумі 5492,99 грн. Однак, якщо скласти разом суму основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних, загальна сума заборгованості становить 118637,96 грн.
Разом з тим, згідно з детальним розрахунком інфляційних втрат і 3% річних, які підлягають нарахуванню та стягненню з відповідача, який є додатком до позовної заяви, вказані суми, заявлені до стягнення в наступних розмірах:
- за договором № 127-22 від 25.07.2022 р. основна сума боргу - 47135,00 грн., інфляційні втрати - 10532,36 грн., 3 % річних - 3282,52 грн.
- за договором № 102-23 від 12.06.2023 р. основна сума боргу - 49991,67 грн., інфляційні втрати - 5485,94 грн., 3 % річних - 2205,47 грн.
При цьому, якщо скласти разом суму основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних за обома договорами загальна сума заборгованості становить 118632,96 грн.
Отже, прокурором невірно визначено загальну ціну позову.
Також відповідно до ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2025 році - 3028 грн.
В силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Під час постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви від 04.02.2025 року суд дійшов висновку про порушення прокурором правил об'єднання позовних вимог з огляду на те, що заявлені в позовній заяві прокурором вимоги за двома правочинами не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою як основна та похідна (задоволення однієї вимоги не залежить від задоволення іншої позовної вимоги).
Натомість в постанові Південно-західного господарського апеляційного суду від 15.04.2025 р. у даній справі суд апеляційної інстанції зазначив, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність підстав для роз'єднання позовних вимог за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.
Враховуючи наведене висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для роз'єднання позовних вимог за кожним правочином окремо, та з огляду на те, заявником у позові заявлено за кожним правочином вимогу немайнового характеру (про визнання недійсним пунктів договору № 127-22 від 25.07.2022 р., та договору № 102-23 від 12.06.2023 р.), та майнову вимогу (про стягнення суми пдв за кожним договором із нарахованими річними та інфляційними втратами), відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено за кожною самостійною вимогою, у т.ч.:
- у спорі по договору № 127-22 від 25.07.2022 р. - за вимогу немайнового характеру (3028,00 грн.) та вимогу майнового характеру про стягнення коштів 3028 грн. (60949,88 грн. х 1,5% =914,25 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.)
- у спорі по договору № 102-23 від 12.06.2023 р. - за вимогу немайнового характеру (3028,00 грн.) та вимогу майнового характеру про стягнення коштів 3028 грн. (57683,08 грн. х 1,5% = 865,25 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.).
В даному випадку суд зауважує, що незважаючи на те, що прохальна частина позову містить вимогу про стягнення загальної суми коштів, це не свідчить про те, що така вимога є однією самостійною вимогою, адже складається з кількох вимог з різних підстав їх виникнення, що є похідними від вимоги про визнання частково недійсним окремого договору.
Ані ГПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б давали змогу зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору в меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує самостійні вимоги в одному позові.
Так, прокурором на підтвердження сплати судового збору надано копію платіжної інструкції від 15.01.2025 № 23 на суму 9084,00 грн., що свідчить про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, суд вважає, що прокурором не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162 та ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом надання вірного розрахунку сум, заявлених до стягнення за кожним договором, і зазначення дійсної ціни позову та надання доказів доплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 163, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгМоторСервіс" про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення 118626,96 грн. залишити без руху.
2. Встановити керівнику Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити керівнику Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили 12.05.2025 року та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 12.05.2025 року у зв'язку з перебуванням судді Ільєвої Л.М. у відпустці з 29.04.2025 по 02.05.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва