Справа № 199/2237/25
(2/199/2536/25)
Іменем України
13.05.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі головуючого - судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого природного газу, -
24 лютого 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що позивачем надаються послуги з розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 . 09 листопада 2023 року працівниками позивача за вказаною адресою виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, внаслідок чого лічильник газу було демонтовано та направлено для проведення відповідної експертизи. За наслідками останньої виявлено низку порушень цілісності лічильника газу, його механізмів, слідів втручання, що позивач кваліфікує як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу не обліковується чи обліковується частково, викривляючи дані обліку природного газу. 09 листопада 2023 року представником позивача демонтовано лічильник газу, 16 листопада 2023 року проведено експертизу лічильника. За результатами розгляду такого акту 20 листопада 2023 року комісією оператора ГРМ прийнято рішення задовольнити такий акт, через що здійснено нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу на суму 14962,16 гривень, про що складено відповідний акт-розрахунок. На вказаний борг позивачем додаткового нараховано за період з 20 грудня 2023 року по 14 лютого 2025 року на підставі ст.625 ч.2 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 1993,55 гривень та 3% річних в розмірі 518,96 гривень. Посилаючись на те, що фактичним споживачем послуг позивача за адресою виявленого порушення є відповідач, яка дотепер вартість необлікованого природного газу не сплатила, позивач просив його позов задовольнити, стягнувши з відповідача означену суму грошових коштів, а також поклавши на відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відзив від відповідача до суду не надходив, в зв'язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені на ступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються позивачем за адресою нерухомого майна, що розташоване в АДРЕСА_1 , у зв'язку із чим на ім'я відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . При цьому облік спожитого природного газу здійснюється побутовим лічильником газу. Викладене підтверджується відомостями з особового рахунку, довідкою про зареєстроване місце проживання.
09 листопада 2023 року представником позивача в присутності відповідача на підставі акту про виявлені порушення №162 від 09 листопада 2023 року, яким виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, що викликало необхідність його додаткового огляду, лічильник газу, яким обліковується споживання відповідачем природного газу за адресою АДРЕСА_1 було демонтовано, про що складено відповідний акт (протокол) про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи, та направлено на експертизу до позивача. Відповідача, як споживача, запрошено на проведення такої експертизи. Дані обставини підтверджуються копіями актів, доказами фото- та відеофіксації.
Відповідно до акту №197 експертизи лічильника газу від 16 листопада 2023 року встановлено, що комісією ТОВ «Газорозподільні мережі України» було проведено експертизу побутового лічильника газу, за наладками чого встановлено: реверс пломби заводу виробника відсутній, наявні механічні пошкодження (подряпини) в місці встановлення пломби та сліди невідомої речовини (клею); відліковий механізм вільно знімається, оскільки пломба не виконує функцію кріплення. На біндексі у місці встановлення вісі калібрувальних колес наявні чисельні подряпини внаслідок неодноразового суматора відлікового механізму; наявні механічні пошкодження (подряпини) на другому, третьому та четвертому чорному цифровому колесі. Комісія дійшла висновку, що наведені порушення є наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу та призвели до недостовірності показів, лічильник непридатний до подальшої експлуатації. Викладене підтверджується копією означеного акту експертизи.
20 листопада 2023 року комісією позивача розглянуто та задоволено вищевказаний акт про порушення №162 від 09 листопада 2023 року та складено акт-розрахунок від 20 листопада 2023 року, відповідно до якого здійснено нарахування необлікованого об'єму природного газу за період з 01 червня 2023 року по 08 листопада 2023 року в розмірі 2016,46 м3 на суму 14962,16 гривень. Виставлено рахунок відповідачу на оплату зазначеної суми. Викладені обставини підтверджуються копією протоколу засідання комісії, копією акту-розрахунку, розрахунком, копією рахунку.
Також позивачем додаткового нараховано за період з 20 грудня 2023 року по 14 лютого 2025 року на підставі ст.625 ч.2 ЦК України на вказану суму необлікованого природного газу інфляційні втрати в розмірі 1993,55 гривень та 3% річних в розмірі 518,96 гривень, що підтверджується копією відповідного розрахунку.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані ЦК України, Законом України «Житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс ГРМ), Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року №619 (далі - Положення).
Так, відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.
Нормою ст.11 ЦК України визначено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
За змістом ст.ст.5, 12 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Статтею 18 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу.
Згідно ст.7 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач, окрім іншого, зобов'язаний забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу.
Згідно ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. Аналогічні положення містить п.7.4 Типового договору розподілу природного газу постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498.
Пунктом 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ визначено, що протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.
За змістом п.4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені.
Пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ визначено, що оператор ГРМ та споживач під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу.
Пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про : пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом.
За змістом п.п.3.1-3.3 Положення лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі в таких випадках: у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра . У разі виявлення означених порушень представником газопостачальної (газотранспортної) організації складається акт про виявлені порушення, проводиться демонтаж лічильника газу, складається про це акт. Експертиза проводиться комісією яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації, за наслідками експертизи складається акт експертизи. Аналогічні положення містить глава 10 розділу Х Кодексу ГРМ.
Відповідно до п.1 глави 2 ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать в тому числі несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
В свою чергу, відповідно до п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Згідно п.1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 20 Кодексу ГРМ) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
За змістом п.п.1, 11, 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ встановлено, що у разі у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 ХІ Кодексу ГРМ, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
За змістом ст.ст.509, 526, 610, 611 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст.1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини правовідносин сторін в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи підтверджено заявлений позивачем факт існування між сторонами договірних правовідносин, предметом яких є розподіл позивачем за адресою нерухомого майна - об'єкта споживача природного газу в обсязі (об'ємах), необхідних відповідачу, як споживачу, а також виникнення у відповідача в зв'язку із цим обов'язку не здійснювати втручання в роботу обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг (лічильника газу) для несанкціонованого (необлікованого) відбору/споживання природного газу, забезпечити збереження пломб (відбитків їх тавр) лічильника газу тощо. Однак такий обв'язок відповідачем, як споживачем, не було виконано, що було виявлено представниками позивача при проведенні перевірки встановленого у відповідача лічильника газу, за наслідками чого виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), що за законом кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу). Позивачем нараховано відповідачу вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яку пред'явлено відповідачу до сплати, що останнім не здійснено дотепер. За таких обставин, приймаючи до уваги належне документальне оформлення позивачем виявленого порушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення в частині стягнення необлікованого об'єму природного газу.
Вирішуючи позовні вимоги в частині вимог про стягнення нарахувань на підставі ст.625 ч.2 ЦК України, суд керувався наступним.
За змістом ст.ст.509, 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення, а отже приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань, а значить поширюють свою дію і на грошове зобов'язання, яке виникло на підставі договору, делікту або рішення суду. При цьому, інфляційні втрати, в тому числі з огляду на положення ст.ст.1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», нараховуються лише у випадку прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а не іноземна валюта.
Наведені вище правові висновки суду відповідають правовим позиціями Великої Палати Верховного Суду у постановах від 11 квітня 2018 року по справі №758/1303/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, від 22 вересня 2020 року по справі №918/631/19, а також у правовій позиції Верховного Суду у постановах від 22 червня 2020 року по справі №752/10525/16-ц.
Таким чином, спираючись на наведені вище правові висновки та норми законодавства, враховуючи, що між сторонами фактично виникло грошове зобов'язання зі сплати відповідачем на користь позивача вартості необлікованого об'єму природного газу на суму 14962,16 гривень, цей обв'язок виник ще з 21 листопада 2023 року, а позивач просить стягнути нарахування на підставі ст.625 ч.2 ЦК України за період з 20 грудня 2023 року по 14 лютого 2025 року, суд приходить до висновку про правомірність, обґрунтованість та доведеність і таких позовних вимог, а отже про наявність підстав для їх задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормами ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2422,4 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 22, 509, 526, 610, 611, 1166 ЦК України, ст.ст.1, 5, 7, 9, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.13, 18 Закону України «Про ринок природного газу», п.4 глави 1 розділу І, п.7 глави 3 розділу VI, п.2 глави 6, п.п.1, 7 глави 9, главою 10 розділу Х, п.1 глави 2, п.1 глави 3, п.п.1, 11, 12 глави 5 ХІ Кодексу ГРС, п.7.4 Типового договору розподілу природного газу постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498, п.п.3.1-3.3 Положення, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого природного газу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 44907200; адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) в рахунок відшкодування завданих збитків у вигляді вартості необлікованого об'єму природного газу за період з 01 червня 2023 року по 08 листопада 2023 року в розмірі 14962,16 гривень, а також нараховані на підставі ст.625 ч.2 ЦК України за період з 20 грудня 2023 року по 14 лютого 2025 року інфляційні втрати в розмірі 1993,55 гривень та 3% річних в розмірі 518,96 гривень, а всього - 17474,67 гривень.
У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 44907200; адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) судовий збір в розмірі 2422,4 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко