Справа № 463/11429/23 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.
Провадження № 22-ц/811/3902/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
12 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,
судді: Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
за участю секретаря Цьони С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 30 жовтня 2024 року,
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про стягнення зі згаданого відповідача на користь позивача 6 322 792 грн. 80 коп. пені.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 09.11.2021 року позивач уклав з відповідачем попередній договір на купівлю квартири АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого оплатив повну вартість згаданої квартири у розмірі 577 424 гривень, а відповідач зобов'язався здати будинок в експлуатацію у І кварталі 2022 року. Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, будівництво будинку не завершене і такий в експлуатацію не зданий. Тим самим, порушуються права позивача, як споживача, за що відповідач зобов'язаний йому сплатити пеню у розмірі 3 % від вартості робіт за кожен день прострочення, що за період з 13.11.2022 року по 13.11.2023 року становить 6 322 792 грн. 80 коп. (а.с. 1-2).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп» на користь ОСОБА_2 пеню за неналежне виконання умов попереднього договору купівлі-продажу квартири від 09.11.2021 року за період з 13.11.2022 року по 13.11.2023 року в сумі 200 000 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп» в дохід держави 424 грн. 50 коп. судового збору
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп» на користь ОСОБА_2 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу(а.с. 91-93).
Вищезгадане рішення суду оскаржила представник відповідача.
Апелянт просить оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати та в цій частині ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права.
Вважає помилковим застосування до спірних правовідносин частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с. 96-100).
Позивач та його представник, будучи своєчасно належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 135-136, 142), в судове засідання не з'явилися і про причини такої неявки суд не повідомили, що (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача (апелянта) подала до суду заяву про апеляційний розгляд справи за відсутності представника відповідача - з долученням до цієї заяви постанови Верховного Суду від 05 березня 2025 року з аналогічних правовідносин (а.с. 143-156).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, часткове задоволення позовних вимог суд мотивував тим, що відповідач не здав в експлуатацію будинок у строк, встановлений договором, внаслідок чого прострочив виконання зобов'язання за умовами договору, що є підставою для стягнення з нього на користь споживача пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), однак, враховуючи те, що розмір пені, обрахованої лише за один рік, більш як в десять разів перевищує вартість квартири, такий підлягає зменшенню до суми 200 000 грн., що буде справедливим наслідком порушення відповідачем своїх зобов'язань.
Колегія суддів вважає, що наведені вище висновки не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені судом за неправильного застосування норм матеріального права, виходячи з наступного.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263).
Судами встановлено та стверджується матеріалами справи те, що 09 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп» та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири (в подальшому - «Попередній договір»), за умовами якого сторони зобов'язуються в майбутньому та на визначених цим договором умовах укласти та належним чином оформити у формі, яка встановлена чинним в Україні законодавством, основний договір купівлі-продажу цієї квартири.
Пунктом 1.1 Попереднього договору встановлено, що будинок, в якому знаходитиметься квартира, має бути введений в експлуатацію у I кварталі 2022 року.
Сторони зобов'язуються укласти Основний договір протягом двох місяців після введення будинку в експлуатацію, але в будь-якому випадку не раніше отримання правовстановлюючих документів на квартиру (пункт 1.5 Попереднього договору).
Відповідно до пункту 2.1 Попереднього договору, вартість квартири на день укладення цього договору складає 577 424 грн., що згідно курсу Національного банку України на день укладення цього договору (курс 26.0806 грн. за 1 долар США) становить 22 140 доларів США.
Укладаючи цей Попередній договір, його сторони домовилися, що ОСОБА_2 в підтвердження власного наміру щодо укладення Основного договору та з метою забезпечення зобов'язань, передбачених договором, перераховує на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп» забезпечувальний платіж в розмірі вартості квартири в порядку та в терміни, визначені в додатку № 2 до цього договору, при цьому забезпечувальний платіж не є авансом (попередньою оплатою) за об'єкт, що підлягає купівлі-продажу за основним договором, не є поворотною фінансовою допомогою (а.с. 3-4).
Згідно з довідкою від 09 листопада 2023 року, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп», на виконання попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 сплатив кошти в сумі 577 424 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Рубікон Груп» (а.с. 5).
Сплативши забезпечувальний платіж в розмірі вартості квартири, ОСОБА_2 виконав свої зобов'язання за умовами Попереднього договору.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп» не забезпечило введення в експлуатацію у I кварталі 2022 року будинку, в якому знаходиться квартира АДРЕСА_1 , що є предметом Попереднього договору, та не передало у власність позивача вищезазначену квартиру, відтак - не виконало взяті на себе зобов'язання за умовами попереднього договору.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що внаслідок прострочення виконання зобов'язання відповідачем у позивача виникло право на стягнення пені у розмірі трьох відсотків вартості сплаченого ним забезпечувального платежу за кожний день прострочення, що за період з 13 листопада 2022 року по 13 листопада 2023 року становить 6 322 792 грн. 80 коп.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів цивільного права обов'язковість договору.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають не лише суб'єктивні права, а й обов'язки, які вони мають виконувати.
Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Тлумачення абзацу першого частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII свідчить про те, що ця норма застосовується до договорів підряду та договорів про надання послуг, та не поширюється на договори купівлі-продажу майнових прав.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 587/823/19, від 15 червня 2022 року у справі № 711/1032/21 та від 05 березня 2025 року у справі № 466/9152/23 (а.с. 146-156).
У даній справі між сторонами 09 листопада 2021 року було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, який не містить елементів договору підряду чи договору про надання послуг.
Відтак, оскільки між сторонами даного спору був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, а не договір про виконання робіт (надання послуг), колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування положень частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII до спірних правовідносин.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 про захист прав споживачів шляхом стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання за умовами попереднього договору купівлі-продажу квартири від 09 листопада 2021 року на підставі частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII не підлягають до задоволення, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 3 і 4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», задовольнити.
Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 30 жовтня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про стягнення пені та витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 12 травня 2025 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.