Справа № 463/3980/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1227/25 Доповідач: ОСОБА_2
08 травня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 квітня 2025 року, якою застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
встановила :
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 квітня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360000872 за ч. 1 ст. 115 КК України, - задоволено. Застосовано щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави строком на 60 днів, тобто до 26 червня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою визначено рахувати з 28 квітня 2025 року 18 год. 55 хв.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його проживання.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник покликається на те, що у поданому клопотанні ніяким чином не обґрунтовано неможливість обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу. Вважає що наведені в клопотанні ризики не підтверджуються долученими до нього документами та не були доведені прокурором в судовому засіданні.
Заперечує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину.
Звертає увагу на порушення судом вимог ст. 22 КПК України щодо змагальності сторін, позаяк в ухвалі слідчого судді не викладено обґрунтованої позиції сторони захисту.
Зазначає, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_8 про залишення судового рішення без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
У провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025141360000872 від 28.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
29 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1. 3 ст. 115 КК України.
Судове рішення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Так, приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою слідчий суддя врахував те, що у разі визнання винуватим ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років і це може стимулювати підозрюваного до втечі та підтверджує ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; будучи обізнаним про коло свідків, шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином останній зможе впливати на свідків чи перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; також, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Окрім цього ОСОБА_6 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, не одружений, малолітніх/неповнолітніх дітей на утриманні не має.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 - Європейський Суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в підсумку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку (з яким погоджується колегія суддів) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, та про наявність, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, ризиків й про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, колегія суддів дійшла висновку, що за таких обставин слідчий суддя, застосувавши до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, підставно не визначила розмір застави.
Наведені вище дані доводять необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, а також доводять, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання наявним ризикам.
Правових підстав для обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою (як про це просить сторона захисту), колегія суддів не вбачає і вважає, що застосування до ОСОБА_6 тримання під вартою без визначення розміру застави здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в умовах установи виконання покарань.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги захисника.
Ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
постановила :
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 квітня 2025 року, якою застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного за ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: