Справа№672/336/25
Провадження №2-а/672/10/25
09 травня 2025 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Л.Е.,
з участю секретаря судового засідання - Шкробот К.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №1477 від 05.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а провадження у справі закрити з підстав відсутності події адміністративного правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, 05.02.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме за те, що він не прибув 16.12.2024 о 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, яка була надіслана йому Укрпоштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та яке повернулося до відправника з відміткою про не вручення через відсутність адресата за вказаною адресою. Вказує, що він не повідомлявся належним чином про вказаний виклик, оскільки прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці він мав 16.12.2024, тоді як стверджує, що вказане відправлення не було йому вручено та у ньому було проставлено відмітку про це працівниками поштового відділення. Позивач вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на норми законодавства, порушення яких йому ставиться у провину. Вказує також, що всі відомості відносно нього наявні у відповідних державних реєстрах.
Додатково зазначає, що розгляд вказаної справи про адміністративне правопорушення відбувся 05.02.2025, тоді як 03 січня 2025 року йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07 лютого 2025 року. 21 лютого 2025 року йому надано відстрочку до 08 травня 2025 року. Копія протоколу про адміністративне правопорушення йому не вручалась. На підставі наведеного просить скасувати постанову №1477 від 05.02.2025 про накладення адміністративного стягнення, провадження у справі закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 07 квітня 2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач копію ухвали судді про відкриття провадження та копію адміністративного позову з додатками до нього отримав 14.04.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відзив на позов відповідачем не подано.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 05.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено постанову №1477у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Згідно даної постанови на позивача накладеного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. за те, що він 16.12.2024 о 09.00 год. не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, яка була надіслана йому Укрпоштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою АДРЕСА_1 та яке повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», чим скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду в порушення вимог абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2. ч.1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
При оцінці правомірності дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд враховує наступне.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України: В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ч.2,3 ст.79 КАС України визначено, що: Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідачем на адресу суду не було подано жодних заперечень та доказів на їх підтвердження.
Отже, судом взяті до уваги всі подані сторонами докази, підстав для прийняття додаткових доказів у понад визначені законом строки немає і відповідних клопотань з доводами про поважність причин пропуску подання суду доказів - не надходило.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
В даному випадку, позивач посилається на те, що він взагалі не повідомлявся про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, позивачем подано довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/11 від 03 січня 2025 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07 лютого 2025 року.
Жодних доказів на спростування таких тверджень позивача відповідачем суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалюючи судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, суд приходить до висновку що мало місце порушення права особи на захист що є безумовною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому суд не оцінює правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 відповідачем та інші обставини у справі.
Ч.1 ст.7 КУпАП передбачено, що: Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку із адміністартивним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.3 ст. 62 Конституції України: Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів дотримання вимог законності процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Ч.3 ст.286 КАС України визначено, що: За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В порядку ч.1 ст.139 КАС України стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає сплачений ним судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 244-246, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову від 05.02.2025 №1477 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП ОСОБА_1 і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. в зв'язку із відсутністю у його діях складу даного правопорушення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі - 605 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Сьомого адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Суддя Л.Е.Пономаренко