Справа № 354/533/25
Провадження № 2/354/359/25
(заочне)
13 травня 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ковалюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шлемко Г.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Стислий виклад обставин справи
Позивач. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (надалі ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС») заборгованість за кредитним договором № 491017448 від 27.12.2019 в розмірі 41 969,90 грн, судові витрати в розмірі 3 028,00 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 2000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.12.2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 491017448, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надало позичальнику кредит у сумі 30 396,61 грн, строк кредиту 36 місяців, на споживчі потреби з відсотковою ставкою 32,00% річних. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем в електронній формі, який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.
АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти у 30 396,61 грн, у свою чергу, позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, унаслідок чого виникла заборгованість.
22.02.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».
В подальшому 23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого права вимоги за кредитним договором з відповідачем перейшли до позивача.
Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 491017448 від 27.12.20219.
Згідно з детальним розрахунком заборгованості, станом на 23.02.2021 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 41 969,90 грн.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача зазначену вище заборгованість за кредитним договором № 491017448 від 27.12.20219, понесені судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 01.04.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 04.04.2025 та 29.04.2025 подав заяви аналогічного змісту, в яких просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи; рекомендовані повідомлення на 25.04.2025 та 13.05.2025 повернуто відправнику в зв'язку з відсутністю адресата на вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення судової повістки.
Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
Відтак, суд, згідно з ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі документів та доказів, які є в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, 27 грудня 2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) та власноручним підписанням всіх документів відповідачем, було укладено угоду про надання кредиту № 491017448, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, а також паспорт споживчого кредиту і анкета-заява про акцепт. Мета кредиту - споживчий, тип - «кредит готівкою». Сума - 30 396,61 грн. Процентна ставка 32,00% річних. Строком на 36 місяців. Дата повернення згідно з п. 2 оферти: 28.12.2022. Для повернення заборгованості за угодою використовується рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 5-6).
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по особовим рахункам за період з 27.12.2019 по 22.02. 2021 (а.с.24-28).
22 лютого 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «ФК ФОРТ», як Фактор за плату набуло належне АТ «АЛЬФА-БАНК» право вимоги до Боржників за кредитними договорами, згідно переліку в Додатку №1-1 до Договору (а.с.7-11). Факт оплати ТОВ «ФК ФОРТ» коштів АТ «АЛЬФА-БАНК» за договором факторингу в сумі 14 235 001,00 грн, підтверджується платіжним дорученням № 35 від 23.02.2021 (а.с.22).
На виконання умов цього договору сторони склали і підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 22 лютого 2021 року, згідно з вимогами п. 2.3.1 Договору Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників Клієнта від 22.02.2021 на компакт-диску, складений за формою згідно з додатком № 1-2 до Договору (а.с.20).
Відповідно до виписки з додатка до договору факторингу №1 від 22.02.2021, в реєстрі
договорів міститься кредитний договір № 491017448 від 27.12.2019 з загальним залишком заборгованості відповідача 41 969,90 грн. (а.с. 17).
23 лютого 2021 року ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», як Фактор, уклав з ТОВ «ФК ФОРТ» договір факторингу № 01-23-02/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ФОРТ» відступив ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» прийняв належні ТОВ «ФК ФОРТ» права вимоги до боржників, вказаними у Додатку № 1-1 до договору факторингу (а.с.12-16).
23.02.2021 ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» оплатило ТОВ «ФК ФОРТ» кошти за договором факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 в сумі 13 235 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 129 від 23.02.2021 (а.с.23).
У відповідності та на виконання договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 сторони склали і підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 22 лютого 2021 року, відповідно до якого, згідно з вимогами п. 2.3.1 Договору Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників Клієнта від 23.02.2021 на компакт-диску, складений за формою згідно з додатком № 1-2 до Договору (а.с.21).
Згідно п. 2.2 договору факторингу № 01-23-02/21, визначено право вимоги, що відступається згідно даного договору включає суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями, пенями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до виписки з Додатку до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 491017448 від 27.12.2019 у сумі 41 969,90 грн. (а.с.18).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, наданого позивачем, борг відповідача станом на 22.02.2021 становить 41 968,90 грн., який складається з: 30 396,61 грн - тіло кредиту, 11 173,29 грн- відсотки, 400,00 грн- штраф (а.с.29).
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.
Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.
Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов'язків.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 512 ЦК України регламентує, що кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на порушення відповідачем права позивача щодо повернення кредитних коштів з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах
змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріалами справи підтверджено, що 27.12.2019 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 , було укладено угоду про надання кредиту № 491017448, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, а також паспорт споживчого кредиту і анкета-заява про акцепт. Сума кредиту складала 30 396,61 грн., процентна ставка 32,00% річних, строком на 36 місяців, тобто до 28.12.2022.
22.02.2021 на підставі договору факторингу № 1 ТОВ «ФК ФОРТ», як Фактор, за плату набуло належне АТ «АЛЬФА-БАНК» право вимоги до відповідача, яке він 23.02.2021 передав позивачу за договором факторингу № 01-23-02/21.
Враховуючи зазначені вище відступлення позивачу права вимоги щодо сплати заборгованості відповідача, а також враховуючи те, що строк виконання зобов'язання ОСОБА_1 настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої заборгованості за кредитним договором № 491017448 від 27.12.20219 в розмірі 41 969,90 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
В даному випадку позивачем, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 9 200,00 грн, надано Договір про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024, Акт приймання - передачі наданих послуг від 15.07.2024 на суму 9 200,00 грн, копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю адвоката Литвиненко О.І. та платіжну інструкцію № 4951 від 01.10.2024 (а.с.32-35).
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанова Верховного суду КЦС від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, що зазначено, зокрема, в рішеннях у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 та у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Крім того, розмір відшкодування судових витрат не повинен бути непропорційним до предмету спору, як це зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 13.01.2021 у справі № 596/2305/18-ц.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Суд може зменшити розмір судових витрат, якщо заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат.
На думку суду стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги з огляду на шаблонний тип справи, та на те, що справа є незначної складності, однотипною, а надана допомога стосувалася з виконання процесуальних дій по підготовці позовної заяви до суду, відтак вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3 500,00 грн, що буде співмірним як зі складністю справи, так і ціною позову.
За правилами з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, то слід стягнути з відповідача на користь позивача 3 028,00 грн- суму судового збору.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280, 288, 289 ЦПК України,-
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 491017448 від 27.12.2019 в розмірі 41 969 (сорок одну тисячу дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 90 копійок.
3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» сплачений судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЕЛІТ ФІНАНС» код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: площа Солом'янська, будинок № 2, м. Київ, 03035.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК