Справа № 304/632/20
1-кп/308/267/25
05 травня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали об'єднаного кримінального провадження №304/632/20, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070130000126 від 15.03.2020 року та №12024071170000396 від 31.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 та ч. 4 ст. 186 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження №304/632/20, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020070130000126 від 15.03.2020 року та №12024071170000396 від 31.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 та ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.03.2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продоважено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 травня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене ним клопотання та вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілу, а тому жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив обрати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Обвинувачений у судовому засіданні також просив обрати йому домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний та продовжувався з урахуванням особи обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, не має міцних соціальних зв'язків, а також суду не надано будь-яких даних щодо наявності у нього хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, а тому існують ризики того, що він може в подальшому переховуватись від суду, тим самим ухилятися від виконання покладених на них процесуальних обов'язків, незаконно впливати на свідків та потерпілих.
Судом встановлено, що зазначені ризики не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а наведені в доводах прокурора обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинувачених під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Суд враховує характер висунутого ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому злочинів, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, на утриманні у якого перебуває двоє неповнолітніх дітей, останній здійснює догляд за батьком інвалідом 2 групи, працює на тимчасових роботах, має статус учасника бойових дій.
Разом з цим, суд бере до уваги тяжкість покарання за ч. 4 ст. 186 КК України, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаному злочині, враховує те, що докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та з урахуванням наведених даних, суд вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, суд вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією ОСОБА_4 від суспільства, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків, тому суд вважає за необхідне продовжити йому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178,331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, з можливістю внесення раніше визначеної застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 02 липня 2025 року включно.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду на першу вимогу;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками та особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв'язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1