Справа № 308/9517/22
1-кп/308/508/23
01 травня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке 25.05.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071170000272 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження №308/9517/22, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022071170000272 від 25.05.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України.
Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строрк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 09 травня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене ним клопотання та вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам. Також вказав, що ОСОБА_4 вчинив нові кримінальні правопорушення під час іспитового строку.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив обрати відносно свого підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту чи визначити розмір застави.
Обвинувачений також просив відмовити у задоволенні клопотання та підтримав доводи захисника.
Заслухавши думку прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний з урахуванням особи обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, не має міцних соціальних зв'язків, вчинив нові умисні злочини у період іспитового строку, а також суду не надано будь-яких даних щодо наявності у нього хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, а тому існують ризики того, що він може в подальшому переховуватись від суду, тим самим ухилятися від виконання покладених на них процесуальних обов'язків, незаконно впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що зазначені ризики не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а наведені в доводах прокурора обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинувачених під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків, тому суд вважає за необхідне продовжити йому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше порушив запобіжний захід у виді застави, суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176-178,331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою без визначення розміру застави, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 28 червня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1