Справа № 302/1872/24
Провадження № 2/302/91/25
08.05.2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.
при секретарі: Сита Л.М.,
за участю представника відповідача - адвоката Хворост Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Міжгір'я в режимі відеоконференцзв'язку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Болсуновська, 8, код ЄДРПОУ - 44127243) до ОСОБА_1 (зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
31.12.2024 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов позов ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 13 липня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4618960724. Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Після підписання Договору електронними підписами, умови Договору вважаються прийнятними, а Договір є укладеним. Основними умовами Договору щодо надання коштів у позику є: тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; строк : 360 днів; дата надання кредиту - 13.07.2024 року або наступний за ним календарний день; стандартна процентна ставка становить 1,5% в день; знижена процентна ставка - 0,9 % в день.
У позові вказує, що позикодавець свої зобов'язання, відповідно до умов Договору позики виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в сумі 14000,00 грн, В той же час, позичальник свої зобов'язання, відповідно до умов Договору позики, не виконав суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами, не сплатив.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість у сумі 53760,00 грн., з яких: 14 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 32 760,00 грн. - заборгованість за процентами та 7000 грн. - пеня., у зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» суму заборгованості за договором про надання коштів у позику № 4618960724 від 13.07.2024 року, в розмірі 53760,00 грн.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 302/1872/24 з призначенням розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, представників сторін (а.с.81-82).
06.02.2025 року через систему «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Хворост Д.М., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування заперечень у відзиві представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено факт перерахування коштів на рахунок позичальника, а навіть при припущенні, що кошти були перераховані, позивач неправильно обрахував заборгованість. При цьому вказує, що 13.07.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у позику №4618960724, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 2991.Сума кредиту складає 14000 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів- кожні 30 днів (п.п.2.3-2.5 Договору). Стандартна процентна ставка становить 1,5 відсотка в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.2.5 цього Договору. За умовами кредиту сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів та такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до п.3.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Згідно із Графіком платежів, який є додатком до Договору, строк повернення кредиту 08.07.2025.
Відповідно до положень п.2.5 Договору, надання грошових коштів у позику №4618960724 від 13 липня 2024 року: строк позики (строк дії договору) становить 360 днів.
За умовами договору сторони встановили строк кредитування до 08.07.2025 року, однак ТОВ «Іннова Фінанс» просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування.
Та оскільки Договором надання грошових коштів у позику № 4618960724 від 13.07.2024 визначений строк його дії, який становить 360 днів, тому саме протягом даного строку позивач ТОВ «Іннова Фінанс» мав право нараховувати відповідачу ОСОБА_1 передбачені цим договором відсотки.
За приписами п.п.2.6.1.-2.6.2., якщо позичальник не виконав умови для отримання зниженої ставки (0.9% на день), то застосовується стандартна ставка 1.5% на день.
Тобто, у разі пропуску строку погашення або невиконання умов Програми лояльності, відсоткова ставка становитиме 1.5% на день.
З викладеного слідує, що оскільки протягом 360 днів (в межах строку дії Договору) позику не повернуто, то нарахування процентів здійснюється за процентною ставкою 1,5% на день від суми позики.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016.
Відповідно до п.17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України". Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Враховуючи, що Закон № 3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023, то із 25.12.2023 року по 23.04.2024 (протягом перших 120 днів) максимальний розмір денної процентної ставки за користування кредитними коштами не може перевищувати - 2,5 %; із 24.04.2024 по 22.08.2024 (протягом наступних 120 днів) розмір денної процентної ставки за користування кредитними коштами не може перевищувати 1,5 %. Договір укладено 13.07.2024 року, а відтак, з моменту укладення по 22.08.2024 року - денна процентна ставка мала становити не більше 1,5 %, а з 23.08.2024 року - не більше 1,0%.
В зв'язку з наведеним, сторона відповідача вважає, що розмір заборгованості, а саме за період з 13.07.2024 по 22.08.2024 (41 день) у розмірі процентної ставки 1,5% за день, та за період з 23.08.2024 по 16.12.2024 (116 днів) підлягає перерахунку, виходячи з встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки 1,0% за день. Сума заборгованості за процентами має складати - 24850, 00 грн.
Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 14 000,00 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 1,5% за день та строку кредитування (строку договору), Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IXвід 22.11.2023 та заборгованість відповідача ОСОБА_1 по процентам за Договором надання грошових коштів у позику №4618960724 від 13 липня 2024 року складає 24850 грн.
Також у відзиві відповідач посилається на законодавчу заборону на стягнення із позичальника пені за порушення ним зобов'язань по кредитному договору, та в стягненні пені у розмірі 7000 грн. має бути відмовлено, згідно норм Закону України від 15 березня 2022 року N 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню позикодавцем. У відзиві просить відмовити повністю в задоволенні позову ТОВ «Іннова ІФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Крім того, з посиланням на ст.ст.133, 137 ЦПК України, сторона відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати, понесені ОСОБА_1 на правову допомогу за договором про надання правничої допомоги адвокатом Хворост Д.М. за № 16 від 31.01.2025 року, в сумі 7500 грн. (а.с.83-92).
13.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Хворост Д.М. надійшли до суду письмові пояснення, щодо наданого відзиву на позовну заяву, в якому сторона відповідача наводила свої контррозрахунки щодо заборгованості за відсотками. Та в яких також вказує, що розрахунок позивача не відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Тому вважає, розмір заборгованості, за період з 13.07.2024 по 16.12.2024 (157 днів) підлягає перерахунку, виходячи з встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки 1,0% за день а також листа начальника Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ від 15.01.2024 року щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування. Та в такому випадку сума заборгованості за процентами має складати - 21980, 00 грн. Заборгованість з 13.07.2024 по 16.12.2024 за процентною становить 1,0%, що загалом складає 21980 грн. із розрахунку (14000 / 100) * 1.0 * 41. Тому, виходячи із суми позики у розмірі 14 000,00 грн., та процентів в сумі 21980 грн. заборгованість мала б складати 35980 грн. (14000+21980). Та в поясненнях просить відмовити в задоволенні позову ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді витрат на правову допомогу в розмірі 7500,00 грн. (а.с.106-108).
31.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшло до суду клопотання представника позивача ТОВ «Іннова Фінанс» Лукашова Р.Є. про доручення до матеріалів справи доказів:Анкети клієнта (витяг з особистого кабінету) (а.с.155-157).
31.03.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ТОВ «Іннова Фінанс» Лукашова Р.Є. про витребування доказів. В поданому клопотанні представник позивача просив витребувати від АТ «СЕНС БАНК» інформацію (документи), а саме: чи належить (належала раніше) платіжна картка за № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , РНОКПП- НОМЕР_2 і надати відомості про повний номер карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 13.07.2024 року о 10:49:45 год. у розмірі 14000 грн. (призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс" Поповнення картки НОМЕР_3 , НОМЕР_4 »; інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 20.06.2024 року по 20.07.2024 року (а.с.167-171).
08.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ТОВ «Іннова Фінанс» Лукашова Р.Є про витребування доказів. У поданому клопотанні представник позивача просить суд витребувати від АТ «СЕНС БАНК» інформацію а саме: чи належить (належала раніше) платіжна картка за № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ; надати відомості про повний номер карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 13.07.2024 о 10:49:45 год. у розмірі 14000 грн. (призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс" Поповнення картки НОМЕР_3 , НОМЕР_4 »); інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 20.06.2024 року по 20.07.2024 року (тобто за місяць, під час якого було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4618960724 від 13.07.2024 року та отримано кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс»). (а.с.191-195).
Ухвалою суду від 08 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотань представника позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» Лукашова Р.Є про долучення доказів від 31.03.2025 року., про витребування доказів від 31.03.2025 року, про витребування доказів від 08.04.2025 року, у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для подання вказаних клопотань, та за відсутності доказів сторони позивача поважної пропуску строку (а.с.209-213).
Представник позивача ТОВ «Іннова Фінанс» в судове засідання повторно не з'явився, про день та час судового засідання був повідомлений судом належним чином, проте у прохальній частині позовної заяви позивачем викладено клопотання розглядати справу без участі представника ТОВ «Іннова Фінанс», проти заочного рішення у справі, на підставі наявних у ній доказів, не заперечують (а.с.8).
Представник відповідача адвокат Хворост Д.М., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Іннова Фінанс» у повному обсязі за підставами та обґрунтуваннями, викладеними у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях від 12.02.2025 року, також просить звернути увагу на належний контррозрахунок, проведений відповідачем з урахуванням роз'яснень, викладених у листі НБУ від 03.07.2025, який доданий до матеріалів справи. Просить стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача адвоката Хворост Д.М., повно та всебічно дослідивши матеріали справи № 302/1872/24, вивчивши поданий відповідачем відзив на позовну заяву, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13.07.2024 року між ТОВ "Іннова Фінанс" та ОСОБА_1 у письмовій формі у вигляді електронного документа укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4618960724 (а.с. 42-63).
Як вбачається із змісту Договору позики, цей договір разом із Правилами надання споживчих кредитів, затверджених 20.02.2024 (надалі за текстом - ''Правила'') складають єдиний договір, у якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа.
Відповідно до умов вказаного Договору позики Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі 14000,00 грн. шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; строк кредиту (строк дії Договору) - 360 днів (до 08.07.2025); дата надання позики - 13.07.2024. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору; знижена процентна ставка 0.9% в день та застосовується відповідно до таких умов.
У випадку, якщо позичальник 12.08.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Відповідно до п. 2.1. договору Позики, Договір підписується електронним підписом Позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов Позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту або смс-повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенерований під час проходження Позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки підписати. Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним, відповідають вимогам ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 14000 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції про перерахування коштів № 19917-1354-122790113 від 13.07.2024 року (а.с.76).
При цьому, відповідач, зазначаючи про відсутність доказів про отримання ним кредиту за Договором позики від 13.07.2024 року, не надав жодних доказів на підтвердження цього, зокрема останній не звертався до суду із позовом про визнання цього договору недійсним або до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій, не надав відомостей щодо неналежності йому банківської картки, зазначеної у договорі, або виписки з рахунку, з якого б вбачалось не отримання коштів тощо.
Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вищевказаним Договором від 13.07.2024 року не виконав, позивач просить стягнути з відповідаа ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у загальному розмірі 53760,00 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 14000,00 грн., 32760,00 грн. - заборгованості за відсотками, 7000,00 грн. - пеня за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Нарахування відсотків здійснювалося позивачем по 16.12.2024 року включно.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.17 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023) тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується копіями досліджених судом: Договору надання грошових коштів у позику № 4618960724 від 13.07.2024 року, підписаного відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «2991», протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, якими підтверджується підписання вищевказаних документів у електронному вигляді у день укладення за допомогою одноразового ідентифікатора. При цьому, факт укладення договору позики від 13.07.2024 року стороною відповідача не оспорюється.
Відповідно до умов вищевказаного договору надання грошових коштів у позику, між сторонами було чітко визначено строк їхньої дії та терміни, в які відповідач мав повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування ними.
Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за договором позики № 4618960724 від 13.07.2024 року не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, згідно розрахунку заборгованості, вказаного у позовній заяві, станом на 16.12.2024 склалася заборгованість у розмірі 53760,00 грн , а саме: 14000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 32760,00 грн. - заборгованість за процентами та 7000 пеня (а.с.6).
При цьому суд звертає увагу, що стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнена частиною п'ятою згідно із Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023.
Враховуючи, що договір був укладений 13.07.2024 року, тобто після 24.01.2024 року, то відповідно, що за умовами його укладання в ньому заборонено було встановлювати відсоткову ставку більше ніж 1/% в день.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1 за період з 13.07.2024 року по 16.12.2024 (становить 157 днів) та підлягає перерахунку, виходячи з встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки 1,0% за день. Сума заборгованості за процентами має складати - 21980,00 грн.
Заборгованість з 13.07.2024 по 16.12.2024 за процентною ставкою 1,0% складає 21980,00 грн. з такого розрахунку (14000 / 100) * 1.0 * 157 днів = 21980 грн.
Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 14000,00 грн. та вказаних процентів в сумі 21980 грн. загальна заборгованість за Договором позики від 13.07.2025 року складає 35980 грн. (14000+21980).
Щодо нарахування позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» пені за невиконання зобов'язання за цим договором, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких обставин, суд вважає необхідним позов ТОВ «Іннова Фінанс» задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику № 4618960724 від 13.07.2024 року, станом 16.12.2024 року, в загальному розмірі - 35980,00 гривен, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 14000,00 грн., та заборгованості за процентами в сумі 21980,00 грн., а в іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7000,00 гривень, суд вважає за необхідне відмовити за безпідставністю заявлених позовних вимог в цій частині.
Щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що при пред'явленні позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №69 від 19.12.2024 (а.с.1), тому, відповідно до положень ст.ст.133,141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Іннова Фінанс» підлягають стягненню понесені позивачем та документально ним підтверджені судові витрати по оплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: в сумі 1623,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: 35980,00 грн. х 100 % : 53760,00 грн. = 67 % (відсоток розміру задоволених позовних вимог); 2422,00 грн. х 67 % : 100 % = 1623 грн. (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).
Отже, враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 67 %, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1623,00 грн.
Щодо розподілу витрат відповідача на правничу допомогу в сумі 7500 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (н адання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (за наявності заперечень учасника справи, якими є відповідні заперечення представника відповідача), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
В обґрунтування розміру понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, до матеріалів справи надано наступні документи, зокрема:
- копію договору № 16 від 31.01.2025 року про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Хворост Д.М. та клієнтом ОСОБА_1 , за умовами якого адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором (п.1.1 договору). Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п.3.1 договору) та обчислюється в наступному порядку: 7500 грн. (фіксована оплата)- юридичний супровід справи №302/1872/24 в суді першої інстанції, надання правничої допомоги клієнту в його справі, консультування, підготовку та написання заяв, клопотань з процесуальних питань, будь-яких заяв та клопотань, які адвокат вважає за необхідне подати по справі з метою отримання очікуваного результату (а.с.97-99);
- платіжну інструкцію АТ КБ «ПриватБанк» від 31.01.2025 року про сплату ОСОБА_1 представнику - адвокату Хворост Д.М. грошових коштів у сумі 3750 грн. за надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 16 від 31.01.2025 року (а.с.125);
- платіжну інструкцію АТ КБ «ПриватБанк» від 10.02.2025 року про сплату ОСОБА_1 представнику - адвокату Хворост Д.М. грошових коштів у сумі 3750 грн. за надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 16 від 31.01.2025 року (а.с.126);
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Хворост Д.М. (а.с.127);
- ордер на надання правничої допомоги Тараканову Р.В., виданий адвокатом Хворост Д.М., серії ВІ № 1279074 від 05.02.2025 року (а.с.121);
- Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 від 12.02.2025 до Договору про надання правової допомоги № 16 від 31.01.2025, за підписами адвоката Хворост Д.М. та клієнта ОСОБА_1 (а.с.122).
Враховуючи складність справи, яка є типовою, розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження, а також виконаної адвокатом Хворост Д.М. роботи (ознайомлення з матеріалами справи, надання консультації клієнту, складання відзиву на позовну заяву, обломлення письмових пояснень у справі, прийняття адвокатом участі в режимі відеоконференції у трьох судових засіданнях), наявність усталеної судової практики у даній категорії справ, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, беручи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, та з урахуванням пропорційного відсотку задоволених позовних вимог ТОВ «Іннова Фінанс», суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.509,526,527,530,623,638,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.133,137,141,263-265,268 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Болсуновська, буд.8, поверх 9, код ЄДРПОУ - 44127243) заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику № 4618960724 від 13.07.2024 року в загальному розмірі - 35980 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 14000,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 21980,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Болсуновська, буд.8, поверх 9, код ЄДРПОУ - 44127243) судовий збір в сумі - 1623,00 (одна тисяча шістсот двадцять три) гривні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Болсуновська, буд.8, поверх 9, код ЄДРПОУ - 44127243) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на по новлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено - 12.05.2025 року.
Суддя
МІжгірського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО