Справа № 302/185/25
Провадження № 2/302/146/25
60
(повний текст)
13 травня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді Готри В. Ю.,
з участю секретаря судового засідання Царь О. В.,
представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Рішка С. І.,
представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Скрипченка Д. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - адвоката Скрипченка Дмитра Віталійовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Рішко Сергій Іванович, до Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ,про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,
У провадженні Міжгірського районного суду Закарпатської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Рішко С. І., до Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.
12 травня 2025 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Скрипченком Д. В. подано до суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій цивільній справі № 302/54/25, яка розглядається цим же судом.
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01.05.2025 у справі № 302/54/25 було прийнято до розгляду змінену позовну заяву ОСОБА_2 , а саме додаткової вимоги: «Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 21224821000:01:009:0169, розташовану в урочищі «Біля хати» в с. Колочава Хустського району Закарпатської області, площею 0,1535 га». Тобто у цій справі та справі № 302/54/25 предметами позовів є та сама земельна ділянка, а оскільки обставини, які будуть установлені у справі № 302/54/25 є визначальними при вирішені спору у справі № 302/185/25, провадження в останній слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 302/54/25.
У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Скрипченко Д. В. подане клопотання підтримав, із підстав наведених у ньому, та просив його задовольнити і зупинити провадження у цій справі.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Рішко С. І. у судовому засіданні щодо задоволення даного клопотання заперечив із підстав його необґрунтованості та просив у його задоволенні відмовити.
Представник відповідача Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області Худинець В. І. у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи, однак подав до суду заяву від 04.03.2025, в якій просив розглянути цю справу без його участі (а.с.82).
Дослідивши подане клопотання про зупинення провадження у справі, перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства (пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника.
Згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють установити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) указано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження в якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Аналогічні висновки викладено, зокрема, і в постановах Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі № 588/1156/21 (провадження № 61-10755св23), від 22 листопада 2023 року у справі № 712/9704/22 (провадження № 61-12686св23), де Верховний Суд зазначав, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст.263ЦПК України).
На переконання суду, подане клопотання не обґрунтовується об'єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої цивільної справи. При цьому суд уважає, що наявні в матеріалах справи докази дозволяють установити й оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. А відтак, мають і рівні права щодо подання доказів, їх дослідження тощо. При цьому суд зауважує, що відповідно до ч. 6 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
З огляду на наведене вище, суд уважає, що заявник не довів наявності підстав для зупинення провадження у справі. При цьому суд зауважує, що самого міркування учасника справи про неможливість розгляду цієї справи, з якого слідує, що певні обставини в цій справі буде легше встановити за наявності рішення в іншій справі недостатньо для зупинення вирішення спору в цій справі. Зупинення провадження може бути обумовлене саме об'єктивною неможливістю розгляду справи, тобто наявністю перешкод такого ступеня за яких ужиття, передбачених процесуальним законом заходів учасниками спору, спрямованих, зокрема на здобуття доказів, не призведе до відповідного результату, що позбавить суд можливості встановити певні фактичні обставини, й відповідно надати їм належну правову оцінку.
На підставі викладеного та з метою дотримання розумних строків розгляду справи суд доходить висновку, що в задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі слід відмовити.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Керуючись наведеним вище та статтями 259-261, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - адвоката Скрипченка Дмитра Віталійовича про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 302/54/25 відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13 травня 2025 року.
Головуючий суддя В. Ю. Готра