Справа № 503/650/25
Провадження № 2/503/535/25
13 травня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства, на відповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України,
встановив:
Позивач через свого представника - адвоката Фурман Н.В. подала до суду вище вказану позовну заяву, в якій зазначила, що між позивачем, яка є матір'ю дитини - ОСОБА_4 , та відповідачем, яка є матір'ю загиблої особи - ОСОБА_5 , якого позивач вважає батьком народженої нею дитини, існує спір про батьківство останнього щодо ОСОБА_4 . У зв'язку з чим представник позивача пред'явила відповідний позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внаслідок цього внести відповідні зміни до актового запису про народження № 235 від 10.01.2013 року.
Проте судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
1) Згідно пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, серед іншого, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) сторін та інших учасників справи, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У змісті позовної заяви представник позивача - адвокат Фурман Н.В., на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, не зазначила РНОКПП стосовно всіх фізичних осіб та про наявність в учасників справи електронних кабінетів, зокрема наявності його в себе.
2) Згідно пункту 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, серед іншого, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом.
Однак, сам представник позивача у змісті поданої позовної заяви посилається на положення ст. 130 СК України, яка передбачає, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. А також на пункт 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, згідно якого суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
В свою чергу ч.2 ст. 315 ЦПК України передбачає, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (окрім тих, що передбачені у частині першій цієї статті), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Водночас у відповідності до пунктів 1 і 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, наведений у ст.273 ЦПК ( 1502-06 ) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти … батьківства.
Суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( 2006-07 ). Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Окрім того у відповідності до абзаців третього - п'ятого пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року № 3, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК ( 2947-14 ). Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.
Таким чином заяви про встановлення факту батьківства підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження, а не позовного, що не лише є порядком для цього, який передбачений законом, але і сталою судовою практикою.
В свою чергу посилання представника позивача в позовній заяві на існування спору про батьківство останнього щодо ОСОБА_4 між позивачем, яка є матір'ю дитини - ОСОБА_4 , та відповідачем, яка є матір'ю загиблої особи - ОСОБА_5 , якого позивач вважає батьком народженої нею дитини, є безпідставними, оскільки ст. 128-129 СК України визначено коло осіб між якими може існувати спір про батьківство з пред'явленням відповідного позову.
Водночас згадані представником «певні сумніви» відповідача - матері загиблого щодо батьківства можуть бути останньою викладенні в ході судового розгляду як заінтересованою особою та підтвердженні або спростовані належними, допустимими, достатніми і достовірними доказами відповідного факту.
3) Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до першого абзацу ч.1 і першого абзацу ч.2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи наведене, для усунення зазначених вище недоліків, позивачу/представнику позивача необхідно подати (надіслати) до суду заяву про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження з відомостями у ній щодо наявності електронних кабінетів і у кількості з врахуванням та відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись ст. 175, 185, 258-260 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства залишити без руху.
Визначити строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків позовної заяви у встановлений суддею строк, вона буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Вороненко