Справа № 276/114/25
Провадження по справі 2/276/149/25
07 травня 2025 року с-ще Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бобра Д.О.
при секретарі судового засідання Свиридок А.В.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини,-
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 20.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.
03.04.2025 до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_3 , в якому він зазначає, що на даний час проходить військову службу у складі Збройних Сил України, виконує бойові завдання із забезпечення оборони України, у зв'язку з чим не має змоги з'явитися до суду, проте бажає брати участь особисто. Також відповідач зазначає, що у звязку з проходженням військової служби та у разі призначення у справі судової генетичної експертизи не зможе взятии участь у її проведенні. Відповідач просить зупинити провадження у справі на період проходження ним військової служби.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судові повістки повернуті до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечила, зазначила, що при розгляді питання про зупинення провадження у справі щодо визнання батьківства та стягнення аліментів мають бути враховані в першу чергу інтереси дитини, надані відповідачем довідки не містять інформації про переведення військової частини, в якій він служить, на воєнний стан і про залучення відповідача до виконання бойових завдань у зоні бойових дій. Крім того, представник позивача зазначає, що матеріали справи містять клопотання відповідача про зупинення розгляду справи, підписані та подані ним особисто, що підтверджує можливість здійснення ним процесуальних дій у справі, та відповідач не був позбавлений можливості на укладення договору з адвокатом на представництво його інтересів в суді, а тому вважає такі дії зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами.
Згідно із ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.251ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 5 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено по даний час.
Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2025 №4784/1312/639 та від 15.03.2025 №4784/Д6/4744 солдат ОСОБА_3 перебуває на військові службі у військовій частині НОМЕР_1 з 29 жовтня 2024 року та у період з 02.11.2024 по 11.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій обл. Гуляйпільська МТГр, в Донецькій області Покровська МТгр.
Крім того, згідно довідок військової частини НОМЕР_2 від 18.04.2025 №158 та від 18.04.2025 №157 солдат ОСОБА_3 перебуває на військові службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 11 квітня 2025 року, яка приймає участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань щодо відсічі збройної агресії російської федерації протии України.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду
У постанові від 21.12.2022 по справі 456/2541/19 Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з зупиненням провадження у справі, у зв'язку з перебуванням сторонни (відповідача) у складі ЗСУ.
Так, установивши, що відповідач перебуває у складі військової частини Збройних Сил України, що залучена та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Також Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що посилання у касаційній скарзі на те, що суд не повинен був зупиняти провадження у справі з інших правових міркувань, зокрема у зв'язку з виникненням правової невизначеності щодо порушених житлових прав заявника, не можуть бути прийняті до уваги з оґляду на імперативність приписів частини першої статті 251 ЦПК України. Доводи касаційної скарги про те, що зазначені вище документи видані у квітні 2022 року, а тому не можуть бути прийняті до уваги, не є обґрунтованими, оскільки будь-яких доказів на спростування викладених у них обставин суду не надано.
Крім того, у постанові від 05.06.2024 по справі № 317/3364/21 Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з зупиненням апеляційним судом провадження у справі про стягнення аліментів, у зв'язку з перебуванням сторонни (відповідача) у складі ЗСУ.
Так, у постанові Верховного Суду зазначено, що відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.
Згідно з пунктом другим цього Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначена статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 01 березня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», введеним у дію Указом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року, вирішено Начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, керівникам інших військових формувань невідкладно привести Збройні Сили України та відповідні військові формування у бойову готовність ПОВНА згідно з уточненими планами приведення військ (сил) у бойову готовність.
Бойова готовність «ПОВНА» - це стан найвищого ступеня бойової готовності військ, при якій вони здатні приступити до виконання бойових завдань.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Воєнні дії - це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України. Бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до довідок військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ОСОБА_3 проходить військову службу у Збройних Силах України по мобілізації, перебуває у військових частинах, залучених до виконання бойових (спеціальних) завдань, безпосередньо бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, зокрема і у районах активних бойових дій на сході України, при цьому на даний час в самовільному залишені військової частини не перебуває, а тому позбавлений можливості особисто брати участь у судових засіданнях, тобто існують обставини відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд вважає за необхідне заяву відповідача задовольнити, провадження у справі зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Суд відхиляє посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №557/1226/23 як підставу для відмови у зупиненні провадження у справі, оскільки вказана постанова Верховного Суду не є релевантною до даної справи №276/114/25.
Так, у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №557/1226/23 зазначено, що за обставин цієї справи (на відміну, наприклад, від справи № 317/3364/21, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову 5 червня 2024 року) із урахуванням того, що відповідачка користується правничою допомогою адвоката, мала можливість висловитися щодо позовних вимог, особисто підписала клопотання про зупинення провадження у справі у судах першої й апеляційної інстанцій, була представлена адвокатом на судових засіданнях, через нього подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також відзив на касаційну скаргу, з огляду на те, що інтереси відповідачки під час усього провадження у справі представляє адвокат, а вона самостійно підписувала заяви з процесуальних питань, подані до судів першої й апеляційної інстанцій, Верховний Суд критично оцінює аргументи відзиву на касаційну скаргу про те, відповідачка, виконуючи її конституційний обов'язок із захисту Вітчизни, не може реалізувати процесуальні права й обов'язки. Крім того, надані відповідачкою довідки та витяг не містять інформації про переведення військової частини, в якій вона служить, на воєнний стан і про залучення відповідачки до виконання бойових завдань у зоні бойових дій. За змістом довідки військової частини НОМЕР_1 від 5 січня 2024 року № 1490/6 відповідачка періодично відряджалася з місця дислокації цієї частини у Рівненській області до населених пунктів у Житомирській, Київській і Донецькій областях.
Разом з тим, у даній справі №276/114/25 належними доказами підтверджено, що відповідач безпосередньо бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, зокрема і у районах активних бойових дій на сході України, військові частини, у яких проходить службу відповідач знаходяться за межами Житомирського району та місцем розташування суду, відповідач не був у судовому засіданні та не міг висловитися щодо позовних вимог, у відповідача відсутній представник.
Заявлення відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, направлене засобами поштового зв'язку, не свідчить про можливість реалізації відповідачем усіх прав, передбачених ст. 43 ЦПК України, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, брати участь у судових засіданнях, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам тощо.
Крім того, суд враховує, що предметом спору у даній справі є не виключно стягнення аліментів з відповідача, а передусім основна позовна вимога про визнання батьківства відповідача та похідна від неї - стягнення аліментів.
Разом з тим, у справах вказаної категорії, що також вбачається з клопотання позивача, необхідним є проведення судової генетичної експертизи, що не можливо реалізувати без особистої участі відповідача, у тому числі дистанційно чи через представника (адвоката).
Також суд враховує, що з метою захисту інтересів малолітнього ОСОБА_4 , позивач до вирішення спору по суті, відповідно до положень ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» №632 від 22.07.2020 має право на отримання допомоги на дітей одиноким матерям.
Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Таким чином, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, переведення до підрозділів, що не беруть безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, самовільного залишення військової частини, суд, отримавши такі відомості, має право поновити провадження у справі.
Керуючись ст. 251 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд , -
Заяву ОСОБА_3 про зупинення провадження задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі зобов'язати відповідача повідомити про це суд невідкладно.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 12.05.2025.
Суддя Д.О. Бобер