Головуючий І інстанції: О.О. Кукоба
12 травня 2025 р. Справа № 440/15060/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2025, по справі № 440/15060/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.01.2008 відсоткового значення розміру нарахування пенсії з 55% до 50% грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008, 01.01.2018, виходячи з розрахунку 55% відповідних сум грошового забезпечення, з 05.03.2019 - також з урахуванням 100% підвищення пенсії; з 01.04.2019 - нараховувати її виходячи з 55% грошового забезпечення, 100% підвищення пенсії, довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.2021 № 9/1/1024/фп68494 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019; враховуючи в подальшому доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн з 01.07.2021, проведення індексації пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, із урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 частково задоволено позов.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення з 01.01.2008 відсоткового значення розміру нарахування пенсії ОСОБА_1 з 55% до 50% грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 та після цієї дати з урахуванням для цілей визначення основного розміру пенсії 55% відповідних сум грошового забезпечення, за вирахуванням фактично сплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що у зв'язку з набуттям чинності з 29.04.2006 Закону України від 04.04.2006 № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» норма Закону, згідно з якою проводилося додаткове підвищення пенсій на 5% особам, віднесеним до 2 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була скасована, відтак при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» пенсія була встановлена у розмірі 50% грошового забезпечення, з огляду на що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 55% суми грошового забезпечення.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, як пенсіонер за вислугу років, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 22.11.2002 призначено пенсію у розмірі 55% грошового забезпечення (з урахуванням підвищення основного розміру пенсії на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС).
На дату призначення пенсії позивач відносився до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії.
На звернення позивача від 23.08.2024 щодо перерахунку пенсії у розмірі 55% грошового забезпечення відповідач повідомив, що починаючи з 01.01.2008 пенсію ОСОБА_1 перераховано в зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»
На момент виникнення права на перерахунок - 01.01.2008, чинною була редакція Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою не було передбачено додаткове підвищення пенсій на 5% учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, тому при проведенні перерахунку починаючи з 01.01.2008 пенсія була встановлена в розмірі 50% грошового забезпечення.
Зазначено про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії з врахуванням 55% грошового забезпечення.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з наявності підстав для перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 та після цієї дати з урахуванням для цілей визначення основного розміру пенсії 55% відповідних сум грошового забезпечення, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з п. "в" ч. 1 ст.13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії, особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 і 3, - 95 процентів.
З набуттям чинності Законом України від 04.04.2006 №3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" нова редакція пункту «в» ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала указаної 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 3.
Перерахунок призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій визначено ст. 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до ч. 1, 3 та 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється ст. 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а.
Судовим розглядом встановлено, що пенсія за вислугу років ОСОБА_1 призначена у розмірі 55% грошового забезпечення, у тому числі з урахуванням підвищення на 5% відповідних сум грошового забезпечення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії.
На час виникнення спірних правовідносин ст. 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону № 3591-IV, яка не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 3.
Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень ст. 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними дій ГУПФ України в Полтавській області щодо зменшення з 01.01.2008 відсоткового значення розміру нарахування пенсії з 55% до 50% грошового забезпечення, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 та після цієї дати з урахуванням для цілей визначення основного розміру пенсії 55% відповідних сум грошового забезпечення, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 по справі № 440/15060/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов