12 травня 2025 р.Справа № 520/7381/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Циркунівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року по справі № 520/7381/24
за позовом ОСОБА_1
до Циркунівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області
про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Циркунівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Циркунівська сільська військова адміністрація Харківського району Харківської області подала апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 в задоволенні клопотання Циркунівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 520/7381/24 відмовлено та подана апеляційна скарга була залишена без руху. Надано Циркунівській сільській військовій адміністрації Харківського району Харківської області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху. Роз'яснено апелянту, що відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію зазначеної вище ухвали отримано апелянтом 24.04.2025 (з урахуванням приписів абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі "Електронний суд".
28.04.2025 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій апелянт посилається на введення в Україні воєнного стану та вказує, що що військовий напад сусідньої держави на Україну катастрофічно відображається на роботі всіх державних органів, оскільки регулярне оголошення повітряних тривог на території м. Харкова, пошкодження інфраструктурних об'єктів, та особливо - постійні загрози життю та здоров'ю, не можуть не відображатися на моральній складовій службовців органів державної влади. Також зауважує на регулярну відсутність інтернету, зв'язок та світло. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт також зазначає, що незважаючи на повне виконання Циркунівською сільською військовою адміністрацією рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 Харківським окружним адміністративним судом не визнається таке виконання та наполягається на ініціюванні грошового платежу за заявою № ЗВ-22.08.2023-40240 від 22.08.2023. Вказана обставина стала відома вже після подання заяви про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню та отримання ухвали Харківського окружного адміністративного суду про відповідача подати докази (протягом п'яти днів з дати отримання цієї ухвали) виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі № 520/7381/24, зокрема, в частині належного виконання повноважень про ініціювання грошового платежу тощо від 18.03.2025. З урахуванням того факту, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 не встановлювалося зобов'язання Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України Циркунівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області ініціювання грошового платежу, однак на даний час склалася ситуація за якої Циркунівською сільською військовою адміністрацією не представляється за можливе виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у формі тих позовних вимог які були задоволені рішенням суду. Тому вважає, що наявні підстави для поновлення строків на апеляційне оскарження.
Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження 02.07.2024. Копію рішення надіслано Циркунівській сільській військовій адміністрації Харківського району Харківської області в електронному вигляді та доставлено до електронного кабінету одержувача 03.07.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Водночас, апеляційну скаргу подано 18.04.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.
Що стосується посилання відповідача на наявність конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення судова колегія у розрізі спірних правовідносин вважає помилковим.
Так, обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії», справа “Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Колегія суддів, погоджується, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас апеляційний суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Натомість, колегія суддів визнає, що наведені обставини могли ускладнити подання апеляції, однак скаржник не довів їхнього реального впливу на неможливість своєчасного оскарження. Враховуючи, що відповідач загально посилається на введення в Україні воєнного стану, оголошення повітряних тривог, обстріли та збої в роботі інформаційних систем без конкретизації впливу цих обставин на виконання процесуальних обов'язків протягом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також без підтвердження таких обставин належними та допустимими доказами, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з цих причин.
Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі № 620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце протягом всього періоду з 03.07.2024 (дата отримання копії рішення від 02.07.2024 року) і до 15.04.2025 (дата подання апеляційної скарги) Циркунівській сільській військовій адміністрації Харківського району Харківської області не зазначило.
При цьому, колегія суддів враховує посилання на те, що в липні 2024 року у Харкові повітряна тривога тривала 637 годин 25 хвилин, що становить 26.5 доби, оскільки ця інформація є загальнодоступною, міститься у відкритих джерелах та не потребує доказування.
В свою чергу, апелянт не наводить належних обґрунтувань, щодо неможливості у найкоротші терміни та за відсутності обставин, які пов'язані з оголошенням повітряної тривоги у липні 2024 року (перебування в укритті, тощо), вчинити дії щодо подання апеляційної скарги.
Посилання відповідача на обстріли критичної інфраструктури та перебої у зв'язку з цим з електроенергією та доступом до мережі Інтернет колегія суддів також оцінює критично, оскільки окрім загальних фраз відповідач жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів, зокрема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість подати апеляційну скаргу в строк.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, 08.08.2024 у справі № 440/15583/23).
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 480/8183/23, від 11.04.2025 у справі № 480/11373/23, тощо.
Щодо інших викладених доводів апелянта в заяві від 28.04.2025, колегія суддів зазначає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження фактично стосуються етапу виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 що набрало законної сили. Тобто, з вищенаведеного можна зробити висновок, що скаржник не тільки був ознайомлений зі змістом оскаржуваного рішення, але і намагався його виконати.
Водночас, колегія суддів зазначає, що труднощі, які виникли під час виконання рішення суду не є достатньою та об'єктивною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах регулюються Розділом ІV Кодексу адміністративного судочинства, а не шляхом оскарження рішення суду, що набрало законної сили.
Разом з тим колегія суддів зауважує, що в заяві від 28.04.2025 зазначені скаржником доводи є аналогічними з тими, що викладені в заяві про поновлення строку, що була подана разом з апеляційною скаргою, тож апеляційним судом вже надавалась викладеним доводам оцінка в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025.
Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
За таких обставин, в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційного оскарження слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Циркунівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області про поновлення строку апеляційного оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Циркунівської сільської військової адміністраціїя Харківського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року по справі № 520/7381/24 за позовом ОСОБА_1 до Циркунівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов