справа № 640/38033/21
12 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача від 05 травня 2025 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з відповідача у справі № 640/38033/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач/ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2021 року № 0139174-2408-2651;
- стягнути судові витрати, понесені за подання та розгляд адміністративного позову.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю; розподіл судових витрат не здійснювався.
06 травня 2025 року від представника позивача через систему «Електронний суд» (вх. № 37219 від 06 травня 2025 року) надійшла заява від 05 травня 2025 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з відповідача.
У вказаній заяві представник позивача зазначає, що позивач не погоджується із рішенням суду від 29 квітня 2025 року та має намір його оскаржувати в апеляційному порядку. Водночас під час звернення з позовом до суду та судового розгляду позивач поніс судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких становить 20000,00 грн.
Просить суд:
1. Ухвалити додаткове судове рішення у справі № 640/38033/21, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн на користь ОСОБА_1 .
2. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення розглянути без участі позивача та представника.
Також до заяви представник позивача долучив ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1202558 від 03 березня 2025 року та рахунок-фактуру від 30 квітня 2025 року № 250430-РФ на суму 10000,00 грн.
Вирішуючи заяву представника позивача від 05 травня 2025 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої, п'ятої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Статтею 252 КАС України визначені особливості ухвалення додаткового рішення.
Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).
Питання, пов'язані з розподілом судових витрат, врегульовані статтею 139 КАС України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, відповідно до положень статті 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову повністю, не передбачено.
У мотивувальній частині рішення від 29 квітня 2025 року суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат у справі № 640/38033/21, вказав, що: «Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат (сплаченого позивачем судового збору та понесених витрат на правничу допомогу адвоката) відсутні».
У абзаці другому мотивувальної частини цього ж рішення суд ухвалив, що: «Розподіл судових витрат не здійснюється».
Відтак суд констатує, що питання розподілу судових витрат у справі № 640/38033/21 у тому числі витрат на професійну правничу допомогу вирішене судом у рішенні від 29 квітня 2025 року у повному обсязі.
Та обставина, що під час розгляду справи представник позивача заявляв про стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн витрат на правничу допомогу, а в заяві від 05 травня 2025 року - вже в розмірі 20000,00 грн на висновок суду про вирішеність питання розподілу судових витрат у справі № 640/38033/21 під час ухвалення рішення від 29 квітня 2025 року ніяк не впливає, оскільки відповідно до положень статті 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову повністю, не передбачено незалежно від розміру їх понесення.
Тож беручи до уваги, те, що однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати, а у рішенні від 29 квітня 2025 року зазначене питання вирішено судом в повному обсязі, підстави для ухвалення додаткового рішення у справі відсутні.
Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене суд відмовляє в ухваленні додаткового рішення за заявою представника позивача від 05 травня 2025 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Відмовити в ухваленні додаткового рішення за заявою представника позивача від 05 травня 2025 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з відповідача у справі № 640/38033/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до статей 293-297 КАС України та з урахуванням пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 12 травня 2025 року.
Суддя Клименко О.М.