12 травня 2025 рокусправа № 380/19122/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про оскарження рішення,
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської митниці про оскарження рішення, з вимогами:
- Визнати протиправною відмову Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації 23UA209200008041U0 оформленої 25.04.2023р.
- Зобов'язати Львівську митницю (ЄДРПОУ 43971343) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 26.02.2024р. про надання дозволу на внесення зміни до митної декларацій 23UA209200008041U0 оформленої 25.04.2023р.
В обґрунтування позову зазначив, що після подання митної декларації № 23UA209200008041U0 від 25.04.2023 позивачем було встановлено код УКТЗЕД у вказаній митній декларації представник Коваленка І.В. ФОП Попкова М.О. вказала помилково « 8703609030», замість вірного « 8703809090». Для повернення надмірно сплаченого мита та ПДВ позивач звернувся до Львівської митниці із заявою про надання дозволу на внесення змін до митної декларації, проте отримав відмову. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 16.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№73371 від 02.10.2024). В обґрунтування заперечень вказав, що внесення змін до оформлених митних декларацій здійснюється у порядку передбаченому статтею 268 Митного кодексу України, згідно якої посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим особам можливість виправити помилки, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. Зміни, які просив внести позивач будуть мати наслідком зменшення суми сплати податків за уже розмитнений товар, тому така зміна не допускається. Враховуючи вказане, вважає, що митним органом правомірно відмовлено позивачу у внесенні змін до раніше поданої митної декларації. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
25.04.2023р. ФОП Попкова М.О., як представник Коваленка І.В., звернулось до Львівської митниці з митною декларацією 23UA209200008041U0 щодо митного оформлення транспортного засобу Chevrolet «Volt» 2012 р.в., VIN # НОМЕР_2 25.04.2023р. зазначений автомобіль було розмитнено та випущено у вільний обіг.
Для проведення митного оформлення даного транспортного засобу позивачем до Львівської митниці було подано митну декларацію 23UA209200008041U0 оформленої 25.04.2023, де в графі 33 зазначено код УКТЗЕД « 8703609030», замість вірного «8703809090».
Внаслідок вказаної помилки Позивач сплатив на 28916.68 грн. більше митних платежів, ніж мав би сплатити, якщо б його авто було розмитнено за кодом УКТ ЗЕД 8703809090.
26.02.2024р. Позивач звернувся до Відповідача з заявою про внесення змін до вказаної митної декларації 23UA209200008041U0 від 25.04.2023р., в частині зміни коду товару та перерахунку сум митних платежів, які повинні були сплачені, і які підлягали поверненню позивачу.
Листом №7.4-2/15/13/6599 від 04.03.2024р. Відповідач відмовив у внесені змін до вищевказаної митної декларації, посилаючись на відсутність документів, які підтверджують твердження позивача про те, що у автомобіля «Chevrolet» модель «VOLT» двигун внутрішнього згорання не з'єднаний з трансмісією.
На вказаний лист відповідача, 05.03.2024р. позивач надав копію висновку експертів №3948/3949 від 11.06.2021р. «Інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» за результатами комплексного експертного автотехнічного та автотоварознавчого дослідження автомобілі марки «Chevrolet» модель «VOLT» першого покоління, який випускалось з 2010 по 2015 рік.
Крім того, позивач надав відповідачу копію висновку експерта №20-5292 від 20.10.2020р. «Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз» судової авто товарознавчої експертизи автомобіля марки «Chevrolet» модель «VOLT» другого покоління, який випускалось з 2016 по 2019 рік. Із вказаних експертиз вбачаєтеся автомобілі марки «Chevrolet» модель «VOLT», як першого так і другого покоління, які випускались з 2010 по 2019 роки є електричними транспортними засобами з розширеним діапазоном руху у якого ДВЗ не з'єднаний з трансмісією.
Разом з тим, станом на 11.09.2024р. відповідач так і не надав позивачу аркуш коригування до вказаної митної декларації.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні справи суд керувався таким.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Так, згідно п. 1, 4 ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Пунктом 1-5 ст. 69 МК України визначено, що Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Законодавцем встановлено, що платник податків може самостійно виправити помилки, що містяться у раніше поданій податковій (митній) декларації.
Згідно з частинами першою та другою статті 269 Митного кодексу України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватись лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
За змістом частини сьомої статті 269 Митного кодексу України порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статей 257, 260 та 269 Митного кодексу України та підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 затверджено Положення про митні декларації (далі Положення).
Пунктом 37 цього Положення встановлено, що після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:
- подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;
- заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.
Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:
необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;
необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.
Тобто, аркуш коригування заповнюється та оформлюється, зокрема, при необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу.
Порядок оформлення аркуша коригування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145 (далі - Порядок №1145). Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що Аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі. Пунктом 12 визначено порядок заповнення аркуша коригування у випадку доплати або повернення митних платежів та штрафних санкцій.
За приписами пункту 34 Положення про митні декларації, не дозволяється: внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним Кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.
На підставі системного тлумачення ст. 46 Податкового кодексу України, ст. ст. 257, 267, 269 Митного кодексу України, а також з урахуванням приписів підзаконних нормативно-правових актів, колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла такого правового висновку: до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Положення 450 не суперечать нормам статті 269 МК України, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів.
Судом встановлено, що позивач надав копію висновку експертів №3948/3949 від 11.06.2021р. «Інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» за результатами комплексного експертного автотехнічного та автотоварознавчого дослідження автомобілі марки «Chevrolet» модель «VOLT» першого покоління, який випускалось з 2010 по 2015 рік. А також копію висновку експерта №20-5292 від 20.10.2020р. «Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз» судової авто товарознавчої експертизи автомобіля марки «Chevrolet» модель «VOLT» другого покоління, який випускалось з 2016 по 2019 рік. Із вказаних експертиз вбачаєтеся автомобілі марки «Chevrolet» модель «VOLT», як першого так і другого покоління, які випускались з 2010 по 2019 роки є електричними транспортними засобами з розширеним діапазоном руху у якого ДВЗ не з'єднаний з трансмісією.
Таким чином, суд висновує, про наявність підстави для внесення відповідних змін до митної декларації та, відповідно, повернення її до змісту, у контексті визнання митного коду товару, з яким її було подано декларантом.
Крім цього, судом встановлено, що 13.10.2020 у справі №420/5592/19, 23.09.2021 у справі №420/23/20 та 26.04.2023р. у справі №815/4665/17 Верховний Суд послідовно вказував, що автомобілі марки «Chevrolet» модель «VOLT» різних років випуску підлягають розмитненню за кодом УКТ ЗЕД 8703 90 10 90.
У свою чергу, відповідно до Наказу Державної митної служби України №234 від 01.07.2020р. «Про затвердження Перехідних таблиць від УКТЗЕД версії 2012 р. до УКТЗЕД версії 2017 р.» коду УКТ ЗЕД 8703 90 10 90 версії 2012, відповідає код УКТЗЕД 8703809090 версії 2017 року (для авто, що були у використанні).
Тобто, правовий висновок, викладений у вищевказаних постановах Верховного Суду від 26.04.2023р., 23.09.2021 та 13.10.2020 щодо правильність класифікації автомобілів Chevrolet Volt за коду УКТ ЗЕД версії 2012 року - 8703 90 10 90, підлягає застосуванню до даних спірних правовідносин та визначенню коду зазначеного автомобілю за УКТ ЗЕД версії 2017 р. (з 03.07.2020) як - 8703809090..
Однак, підставою звернення із заявою про внесення змін до митної декларації позивачем було, зокрема, зазначення митним органом коду товару згідно УКТ ЗЕД 8703609030, замість вірного 8703809090.
Відтак, суд критично оцінює доводи Львівської митниці, щодо не визнання наявності підстав для внесення змін до митної декларації. Разом з тим, відповідач відмовив у внесенні змін з формальних підстав, що свідчить про незаконність такого рішення.
Важливо зауважити, що позивачем визначено предметом спору дії митного органу щодо відмови в задоволенні заяв про надання дозволу на внесення змін до митних декларацій. Судом встановлено, що така відмова викладена в листах. Відтак, в даному спорі, відмова є свідченням про прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, викладеного в листі, яке оспорюється декларантом.
Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача, суд висновує, що правильним способом захисту порушеного права буде визнання протиправною відмову Львівської митниці у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації 23UA209200008041U0 оформленої 25.04.2023р.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №809/984/18 від 23.11.2020.
Також суд наголошує, що скасування рішень митного органу про визначення коду товару в судовому порядку, на підставі яких надмірно сплачені митні платежі, зумовлює необхідність внесення змін до митних декларацій, які були оформлені з врахуванням такого коду, що відповідає приписам пункту 37 Положення №45.
Таким чином суд висновує про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним відмову Львівської митниці у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації 23UA209200008041U0 оформленої 25.04.2023р та зобов'язання Львівську митницю повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2024р. про надання дозволу на внесення зміни до митної декларацій 23UA209200008041U0 оформленої 25.04.2023р.
Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Львівської митниці у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації 23UA209200008041U0 оформленої 25.04.2023р.
3. Зобов'язати Львівську митницю повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2024р. про надання дозволу на внесення зміни до митної декларацій 23UA209200008041U0 оформленої 25.04.2023р.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна