12 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/2873/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Військова частина до суду подала відзив на позовну заяву, у якому, серед іншого, просить :
Постановити у справі №240/2588/25 окрему ухвалу з приводу грубого порушення закону з боку Міністерства юстиції України у вигляді бездіяльності, що полягає у невнесенні чинної редакції постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" до Єдиного державного реєстру нормативних актів та направити її до Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з того, що відповідно до статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Так, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Разом з тим, судом не виявлено таких порушень закону, пов'язаних з предметом даної справи, про які належить інформувати компетентні органи, уповноважені на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Крім того, реалізація такої процесуальної дії як постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, а рішення про ухвалення такого різновиду ухвал, приймається при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про постановлення окремої ухвали, в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника відповідача про постановлення окремої ухвали, в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Капинос