Справа № 177/152/25
2/214/3140/25
про продовження процесуального строку
12 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданою її представником адвокатом Доглополовим Олександром Вікторовичем, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Представник ОСОБА_1 , адвокат Долгополов О. В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 531448,74 грн. та 194533,25 грн. інфляційних витрат.
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 справу направлено до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за підсудністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 головуючим по справі визначено суддю Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденка С.І., який ухвалою від 29.04.2025 позовну заяву залишив без руху.
У позовній заяві також заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі. В ухвалі від 29.04.2025 зверталась увага позивача та його представника не те, що з огляду на відсутність у суду додатків до позовної заяви, вирішення питання про відстрочку сплати судового збору буде передчасним, суд розгляне дане клопотання у разі усунення вказаних вище недоліків.
Представник позивача заявою від 02.05.2025 (зареєстрована судом 05.05.2025) в порядку усунення недоліків подав до суду додатки до позовної заяви та докази направлення позову з додатками на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача.
Виконання вимог ухвали про залишення позову без руху свідчить про добросовісне ставлення представника позивача до своїх процесуальних прав та обов'язків, а тому з метою захисту можливих порушених прав позивача, за таких обставин суд вбачає за необхідне при вирішенні питання про відкриття провадження у справі розглянути клопотання про відстрочку сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про відстрочку сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі представник позивача посилається та те, що позивач є пенсіонером за віком, розмір пенсії якої складає 64708,39 грн. на рік. Крім того, у зв'язку з бойовими діями, позивач вимушена була виїхати за межі України до Республіки Хорватія та отримати там захист. При цьому єдиним джерелом існування позивача залишається отримувана нею пенсія. Розмір судового збору перевищує п'ять відсотків розміру річного доходу (пенсії) позивача за попередній календарний рік.
Перевіривши доводи клопотання та подані до суду представником позивача матеріали, суд дійшов таких висновків.
Згідно норм процесуального закону подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Доказами, які містять відомості про доходи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що передував року подання позовної заяви, можуть слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.
Разом з тим, подаючи відповідне клопотання, представник позивача не надав доказів про розмір доходу позивача за попередній рік, що передував зверненню до суду з даним позовом, тобто за 2024 рік.
Так, на підтвердження клопотання про відстрочення сплати судового збору представник позивача надав довідку про доходи від 08.11.2024, видану пенсійним органом, відповідно до якої розмір пенсії позивача з січня по жовтень 2024 року (неповний рік) становить 31920,00 грн.
Судом також враховується, що відповідно до наданої представником позивача інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, позивач ОСОБА_1 має у власності численне нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, майнові комплекси, частина яких передана в оренду, позивач ОСОБА_1 є іпотекодержателем (обтяжувачем) нерухомого майна, яке належить іншим особам за зобов'язаннями в національній та іноземній валютах.
З огляду на надану суду довідку про розмір пенсійних виплат, суд позбавлений можливості встановити реальні доходи позивача за попередній рік, оскільки у довідці про розмір пенсії наявна інформація виключно про пенсійні виплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З урахуванням наведеного вище суд зазначає, що позивачем на підтвердження права щодо відстрочення їй сплати судового збору не надано достатніх доказів та не сплачено судовий збір у розмірі, визначеному законом, що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Зважаючи на те, що судовий збір не сплачений, підстави для відкриття провадження відсутні.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовноїзаяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За обставинами поданої до суду позовної заяви, ціна позову становить 725981,99 грн., відповідно ставка судового збору становить 7259,81 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи той факт, що позов поданий до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», з урахуванням коефіцієнту пониження розміру ставки судового збору 0,8, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5807,84 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Сакс.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA938999980313181206000004650
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу (назва суду, де розглядається справа).
Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору та продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 127, 177, 185, 353, 356, ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня вручення копії даної ухвали у спосіб сплати судового збору у розмірі 5807,84 грн. та надання суду відповідного розрахункового документу.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Ухваламоже бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в частині визначення розміру судових витрат шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Сіденко С. І.