17.02.2025 Єдиний унікальний номер 205/10422/24
Єдиний унікальний номер судової справи 205/10422/24
Номер провадження 2/205/659/25
17 лютого 2025 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, -
12.08.2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу..
Позов обґрунтований тим, що 22.08.2020 року в м. Кам'янське на вул. Михайла Грушевського, 200, сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , а саме відповідач не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з бетонною огорожею. Пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.08.2020 року, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.
Станом на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивачем було виплачено потерпілому шкоду, завдану в результаті ДТП, в розмірі 27 100 грн., оскільки особисто відповідачем потерпілому вона не відшкодована.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу завдані збитки в розмірі 27 100 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від відповідача до суду відзив на позов не надходив.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява, у якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
За таких обставин суд згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, наявні в матеріалах справи докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
У ході судового розгляду встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2020 року розпочато досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020040160001243 за ч. 2 ст. 286 КК України. У витязі зазначено, що 22.08.2020 року приблизно о 20 год. 45 хв. в м. Кам'янське, напроти будинку Грушевського, 200, водій автомобіля Фольксваген Туарег, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не впорався з керуванням автомобіля та допустив зіткнення з бетонною огорожею - на заокругленні дороги ліворуч поїхав прямо. Внаслідок ДТП було травмовано водія та трьох пасажирів, зокрема ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діагноз - закритий перелом лівого стегна та правого передпліччя.
Враховуючи, що на дату ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася її мати ОСОБА_4 .
На підставі наданих ОСОБА_4 доказів МТСБУ розрахувало розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та виплатило ОСОБА_4 14 105,07 грн. 18.01.2021 року та 12 995,18 грн. 02.07.2021 року, а всього 27 100,25 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної бо юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її завдавала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завданої шкоди, передбаченої частиною другою статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними.
При цьому слід враховувати, що особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об'єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.
Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 05.06.2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15.06.2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 02.10.2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11.12.2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).
Оскільки відповідачем не спростовано наявність його вини в заподіянні шкоди потерпілій під час керування джерелом підвищеної небезпеки, шкоду, завдану ОСОБА_2 в результаті ДТП, повинен відшкодувати ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.
Згідно п. 24.1 ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Зважаючи на те, що МТСБУ виплатило страхове відшкодування потерпілому, до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) на суму, виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв'язок доказів в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із здійсненням регламентної виплати потерпілому, в розмірі 27 100,25 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, буд 8, код ЄДРПОУ: 21647131) завдані збитки в порядку регресу в розмірі 27 100 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.Г. Остапенко