Справа № 177/74/25
Провадження № 2-др/177/10/25
12 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Лященко В.В., розглянувши заяву представника заявника Лозуватського житлово-комунального підприємства Антіпова К.В. про вирішення питання щодо стягнення судових витрат у справі № 177/74/25 за заявою Лозуватського житлово-комунального підприємства про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за отриману житлово-комунальну послугу (управління побутовими відходами), -
встановив:
В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебувала вищезазначена справа.
06 травня 2025 року від представника заявника Лозуватського житлово-комунального підприємства Антіпова К.В. надійшла заява про вирішення питання щодо стягнення судових витрат у справі № 177/74/25 за заявою Лозуватського житлово-комунального підприємства про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за отриману житлово-комунальну послугу (управління побутовими відходами).
У поданій заяві представник заявника просить стягнути з боржника ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу заявника Лозуватського житлово-комунального підприємства задоволено, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. З метою вирішення питання щодо розподілу понесених Лозуватським житлово-комунальним підприємством судових витрат у зв'язку із поданням апеляційної скарги, звертається до суду першої інстанції про ухвалення додаткового рішення.
Суд, оглянувши матеріали справи, вивчивши заяву, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що Лозуватське житлово-комунальне підприємство звернулося до Криворізького районного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за отриману житлово-комунальну послугу (управління побутовими відходами) з ОСОБА_1 .
Ухвалою від 10 січня 2025 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Лозуватського житлово-комунального підприємства про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за отриману житлово-комунальну послугу (управління побутовими відходами), яка обґрунтована тим, що заяву подано поза межами строку позовної давності.
Не погоджуючись з ухвалою від 10 січня 2025 року, заявником подано апеляційну скаргу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу Лозуватського житлово-комунального підприємства задоволено. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2025 року скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В мотивувальній частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року обґрунтовано, з яких підстав судом не вирішено питання щодо розподілу судового збору за розгляд справи апеляційним судом з посиланням на ч. 13 ст. 141 ЦПК України.
21 березня 2025 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Лозуватського житлово-комунального підприємства заборгованість за отриману житлово-комунальну послугу (управління побутовими відходами) за період з 01.01.2022 року по 30.11.2024 року в розмірі 2 796 (дві тисячі сімсот дев'яносто шість) грн. 40 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначаються сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягнення на його користь з боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 14 від 23.12.2011 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" роз'яснено, що відповідно до положень статей 219 - 221 ЦПК (1618-15) суд має право, не змінюючи суті виданого судового наказу, вирішити питання про виправлення описок та арифметичних помилок, видати додатковий судовий наказ чи роз'яснити його.
Враховуючи порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, встановлений частиною першої статті 167 ЦПК України суд у відповідності до частини третьої статті 270 ЦПК України вирішує питання про ухвалення додаткового судового наказу без судового засідання та повідомлення заявника та боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат згідно з правами, передбаченими статтею 88 ЦПК.
У разі якщо з певних причин у цих випадках суд вищої інстанції не змінив рішення суду в частині розподілу судових витрат, це питання вирішується цим судом на підставі статті 220 ЦПК або судом першої інстанції, який розглянув справу, за заявою заінтересованої особи.
Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.
Так, постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2025 року скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що заявником при поданні апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 15.01.2025 №33.
Враховуючи викладене, з боржника ОСОБА_1 на користь заявника Лозуватського житлово-комунального підприємства підлягає стягненню сплачений судовий збір, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 260 ЦПК України,
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Лозуватського житлово-комунального підприємства, юридична адреса: вул. Володимира Великого, 45, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 32193370, р/р НОМЕР_2 філія Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.
Суддя В.В. Лященко
Згідно зі ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Відповідно до ст. 172 ЦПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 171 ЦПК України).
Строк пред'явлення судового наказу до виконання три роки (перебіг строку починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили).
Додатковий судовий наказ набрав законної сили «_____»_____________ 20____ року.
Додатковий судовий наказ видано стягувачу «_____»_____________ 20____ року.
Суддя В.В.Лященко
Відмітки про виконання судового наказу