вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/659/25
Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Маджари Володимира Степановича, м. Тячів Закарпатської області,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Сервіс», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області
про стягнення 25 000,00 грн.,
без виклику представників;
позивач - ФОП Маджара Володимир Степанович, м. Тячів Закарпатської області (далі по тексту - ФОП Маджара В.С.) 21.02.2025 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 12.02.2025 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Сервіс», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області (далі по тексту - ТОВ «ЄТС»), в якому просить суд прийняти рішення, яким стягнути відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 25000,00 грн. за виконане перевезення за Договором №0810/2024 про надання послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 6 500,00 грн., 2 000 грн. гонорару успіху у разі задоволення позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, 08.10.2024 від замовника перевезення ТОВ «Європа Транс Сервіс» на електронну адресу перевізника ФОП Маджари В.С. надійшов договір №0810/2024 про надання послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні. Вказаний договір не містив ні підпису, ні печатки замовника. Однак сторонами було підписано Заявку про надання експедиційних послуг до вказаного договору від 08.10.2024, на перевезення вантажу за маршрутом м. Южне - м. Кременчук. На виконання умов вказаної заявки позивач здійснив перевезення вантажу. Вартість послуги з перевезення становить 30 000,00 грн., яка була частково оплачена відповідачем лише в сумі 5 000,00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.02.2025 відкрито провадження у справі №911/659/25, у порядку спрощеного позовного провадження.
Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача ТОВ «Європа Транс Сервіс» подати докази оплати відповідно до Рахунку №00246 від 10.10.2024 (частина 2 ст. 74 ГПК України);
невідкладно зареєструвати електронний кабінет юридичної особи ТОВ «Європа Транс Сервіс» (код 45240780) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Вказану копію ухвали від 26.02.2025 про відкриття провадження у справі, відповідно до вимог процесуального закону, було надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням №0601119246273 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0601119246273, відповідач копію ухвали від 26.02.2025 отримав 11.03.2025.
Гарантований статтею 165 ГПК України п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 26.03.2025.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 12.05.2025 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши позов ФОП Маджари В.С. до ТОВ «ЄТС» про стягнення 25 000,00 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст. 640 ЦК України).
Позивач твердить, що на його електронну адресу від ТОВ «ЄТС» надійшла пропозиція укласти договір про надання послуг з перевезення вантажів в міжнародному сполученні та сам проєкт договору №0810/2024 від 08.10.2024, за умовами якого, перевізник (ФОП Маджара В.С.) зобов'язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а експедитор (ТОВ «ЄТС») зобов'язується сплатити за перевезення вантажу визначену цим договором плату із коштів, отриманих від замовника, відповідно до умов цього договору.
Позивач зазначає, що даний договір не був підписаний з боку ТОВ «ЄТС», однак ФОП Маджара В.С. прийняв пропозицію відповідача та підписав вказаний договір.
Відповідно до частини 1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Суд встановив, що надане позивачем до матеріалів справи викопіювання спірного договору подано не у повному обсязі, містить лише першу та останню його сторінку, тому у суду відсутня можливість достовірно встановити його зміст; крім того не містить підпису уповноваженої особи експедитора - відповідача. На підставі викладеного суд не приймає вказане викопіювання з договору у якості письмового доказу у справі.
Поряд з цим, 08.10.2024 ФОП Маджара В.С. (перевізник) та ТОВ «ЄТС» (замовник) підписали заявку-договір №0810 про надання експедиційних послуг з перевезення вантажів, відповідон до якої:
маршрут: м. Южне (Одеська обл.) - м. Кременчук (Полтавська обл.);
дата завантаження: 09.10.2024;
вантажовідправник: ТОВ «Бікор»;
адреса завантаження: м. Южне, порт;
дата вивантаження: до 11.10.2024;
адреса вивантаження: м. Кременчук;
вартість послуги: 30 000,00 грн. з ПДВ;
умови оплати: 5 банківських днів по сканкопіях правильно оформлених документів (рахунок, АВР, заявка-договір, ТТН). Сума ПДВ оплачується після реєстрації податкової накладної та отримання оригіналів документів.
Перевізник зобов'язується своєчасно доставити надані замовником вантажі до пункту призначення в обумовлений сторонами місце й строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу (п.1 заявки).
Вантаж вважається таким, що переданий вантажоодержувачу, а перевезення таким, що здійснене, з моменту підписання уповноваженим представником вантажоодержувача товаропровідних документів (п.5).
Перевізник зобов'язаний протягом 7 днів з моменту розвантаження вантажу передати замовнику належним чином оформленні документи (п.6).
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги визначені статтею 193 Господарського кодексу України. Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
На виконання заявки №0810 від 08.10.2024 ФОП Маджара В.С. здійснив перевезення та видав вантаж одержувачу, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія Товарно-транспортної накладної №09/10-1 від 09.10.2024. Вантаж одержано у строк, визначений в заявці, без будь-яких зауважень як зі сторони замовника, так і зі сторони вантажоодержувача.
На виконання умов заявки ФОП Маджара В.С. сформував та підписав акт №00246 від 10.10.2024 надання послуг на суму 30 000,00 грн., з яких ПДВ 5 000,00 грн. Для сплати наданих послуг за заявкою №0810 від 08.10.2024 позивач виставив відповідачу рахунок №00246 від 10.10.2024 на суму 30 000,00 грн.
Крім того, 10.10.2024 за №7 позивач зареєстрував у ЄРПН податкову накладну на суму 30 000,00 грн., про що свідчить залучена до матеріалів справи копія податкової накладної та квитанція про її реєстрацію в ЄРПН.
Акт та рахунок були надіслані відповідачу на електронну пошту вказану у заявці.
Відповідно до пункту 11 заявки, факсимільні та електронні копії даної заявки та доповнення, акти, протоколи, які є невід'ємною частиною цієї заявки, завірені факсимільними, електронними печатками та підписами сторін, мають юридичну силу оригіналу до моменту обміну сторонами його оригінальними примірниками.
Оригінали акту №00246 від 10.10.2024 надання послуг та рахунку №0810 від 08.10.2024 були направлені відповідачу засобами поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» листом №59001245768875 від 24.10.2024 та отримані 27.10.2024.
Відповідач підписаний примірник акту №00246 від 10.10.2024 позивачу не повернув.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами заявки №0810 від 08.10.2024 відповідач мав обов'язок оплатити надані послуги протягом 5 банківських днів по сканкопіях правильно оформлених документів (рахунок, АВР, заявка-договір, ТТН). При цьому, сума ПДВ оплачується після реєстрації податкової накладної та отримання оригіналів документів.
Податкова накладна була №7 була зареєстрована в ЄРПН 10.10.2024, відтак строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
19.12.2024 за платіжною інструкцією №140 на суму 5 000,00 грн. із призначенням платежу «часткова оплата згідно рахунка 246 від 10.10.2024», відповідач частково оплатив надані послуги з перевезення вантажу.
Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з перевезення вантажу становить 25 000,00 грн. (30 000,00 грн.-5 000,00 грн.).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
ТОВ «Європа Транс Сервіс» доказів оплати відповідно до Рахунку №00246 від 10.10.2024, у розмірі більшому, ніж визнає позивач, суду не подав, у тому числі на вимогу п.2 ухвали від 26.02.2025 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов'язковою для виконання на всій території України.
Відповідно до частини 1 ст. 610, частини 1 ст. 612, частини 2 ст. 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 25 000,00 грн. є документально підтвердженою, обґрунтованою та такою, яку слід задовольнити повністю.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ФОП Маджари В.С. повністю та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «ЄТС» 25 000,00 грн. основного боргу.
У зв'язку із задоволенням позову, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. повністю.
Суд звертає увагу, що ФОП Маджара В.С. просить суд включити до судових витрат та стягнути з ТОВ «ЄТС» 6 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 000,00 грн. гонорару успіху. Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
10.02.2025 між ФОП Маджарою В.С. (довіритель) та Адвокатським бюро «Лози» (повірений) був укладений договір про правову допомогу, за умовами якого:
- повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя надати правову допомогу у спорі, що виник із ТОВ «Європа Транс Сервіс» (п.1.1);
- за здійснення дій, що визначені у п.1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 6 500,00 грн. (п.2.1);
- при задоволенні позову повірений отримує премію (гонорар успіху) в сумі 2 000,00 грн. (п.2.3);
- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання (п.6.1).
12.02.2025 між ФОП Маджарою В.С. та АБ «Лози» був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг на суму 6 500,00 грн., відповідно до якого повірений надав довірителю такі послуги:
огляд, дослідження, аналіз та попередня правова оцінка документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (3 год.);
здійснення заходів досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0 год. 25 хв.);
аналіз судової практики (1 год.);
проведення арифметичних розрахунків (0 год. 15 хв.);
підготовка пакета документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви (7 год. 20 хв.);
вчинення інших дій необхідних для повного юридичного супроводу справи в суді та на етапі примусового виконання судового рішення (3 год.).
12.02.2025 ФОП Маджара В.С. оплатив надані АБ «Лози» послуги, про що свідчить копія квитанція до прибуткового касового ордеру №04-02 від 12.02.2025 на суму 6 500,00 грн.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 зазначила, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.
Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично несені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.
Здійснивши аналіз заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, суд встановив, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг та не відповідають критерію розумності їх розміру.
Суд встановив, що предмет спору у справі не є складним для спеціаліста правника, не потребував складного аналізу правових норм та судової практики, а також розрахунків; підготовка позовної заяви про стягнення частини заборгованості за єдиним перевезенням по спірній заявці №0810 від 08.102.2024 не становила складності та не потребувала багато часу адвоката. Крім того, суд враховує, що адвокат не витрачав додатковий час на прибуття для участі у судових засіданнях.
Суд відзначає, що послуги з огляду, дослідження, аналізу та попередньої правової оцінки документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням, аналіз судової практики, підготовка пакета документів, необхідних для звернення до суду, розрахунок суми боргу підготовка позовної заяви, вчинення інших дій необхідних для повного юридичного супроводу справи - не вимагали значних знань та зусиль у кваліфікованого спеціаліста.
Відтак, суд вважає суму судових витрат позивача на правову допомогу 1 028,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.
Щодо гонорару успіху суд зазначає таке.
Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.
Суд вважає, що виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціни позову, рівня складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, заявлена позивачем сума гонорару успіху у розмірі 2 000,00 грн. є розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме таке сума належить до включення до судових витрат по справі.
З огляду на викладене, суд включає до судових витрат по справі витрати позивача на професійну правову допомогу в сумі 3 028,00 грн. (1 028,00 грн.+2 000,00 грн. гонорару успіху), та покладає на відповідача відшкодування позивачу вказаних витрат повністю.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Фізичної особи-підприємця Маджари Володимира Степановича задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Сервіс» (08130, Київська область, Бучанський район, с. Петропавліська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4-Б каб. 210, ідентифікаційний код 45240780)
на користь Фізичної особи-підприємця Маджари Володимира Степановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
25 000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень нуль копійок) основного боргу,
3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) судового збору,
3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх